Головні події 1599-1603 років

• Страта Джордано Бруно, 17 лютого 1600
• Сьоґунат Едо, 12 лютого 1603
• Кінець династії Тюдорів, 3 квітня 1603
• Стюарти на англійському престолі, 25 липня 1603
• Ахмед І — 14-й султан Османської імперії, 22 грудня 1603

Політичні лідери 1599-1603 років

• Імперія Великих Моголів: Акбар Великий (1556-1605)
• Англія: Єлизавета I (1558-1603), Яків I Стюарт (1603-25)
• Королівство Іспанія: Філіп III Благочестивий (1598-1621)
• Королівство Португалія: Філіп II Благочестивий (1598-1621)
• Королівство Франція: Генріх IV Великий (1589-1610), Марія Медічі (1600-14)
• Королівство Швеція: Сигізмунд III Ваза (1592-99)
• Московське царство: Борис Годунов (1598-1605)
• Османська імперія: Мехмед III (1595-1603), Ахмед I (1603-17)
• Персія Сефевідів: Аббас I (1588-1629)
• Річ Посполита: Сигізмунд III Ваза (1587-1632)
• Священна Римська імперія: Рудольф II Габсбург (1576-1612)
• Трансильванія: Сигізмунд Баторій (1581-99, 1601-02), Андраш Баторій (1599)
• Шотландія: Яків VI (1567-1625)
• Японія: Токугава Ієясу (1603-05)

Всі події 1599-1603 років

17 лютого 1600 • Після семирічного ув'язнення за звинуваченням у єресі в Римі за рішенням суду інквізиції спалено 52-річного монаха-домініканця Джордано Бруно, італійського філософа («Про причину начал і єдине», «Про безкінечність, всесвіт і світи») і поета («Ноїв ковчег», «Підсвічник»). Підставою для його страти стало вчення Бруно про безкінечність Всесвіту, єресь в питаннях догматичного богослов'я, заняття магією та ворожінням.

31 грудня 1600 • Намагаючись протистояти голландському домінуванню у сфері торгівлі з азіатськими державами, англійська королева Єлизавета I надала монопольне на право торгівлі зі Східною Індією створеній у 1599 році лондонськими купцями Ост-Індській компанії. У 1609 році привілей був підтверджена "навічно".

1601

3 серпня 1601 • Війська Священної Римської імперії під керівництвом генерала Джорджо Баста при підтримці українських козаків здобули перемогу в битві біля міста Гуруслау (нині — Румунія) проти волоського війська Михайла Хороброго, що дало можливість приєднати Трансильванію до імперії.

1602

8 листопада 1602 • У Оксфорді засновано Бодліанську бібліотеку, поряд з Ватиканською — одну з найстаріших бібліотек в Європі, другу в країні після Британської бібліотеки за розміром бібліотечних фондів. З 1610 року (офіційно — з 1662) Бодліанська бібліотека наділена правом на отримання обов'язкового примірника усіх видань, що випускаються в країні. Засновником бібліотеки вважається єпископ Томас де Кобем, який першим створив при Оксфордському університеті невелике зібрання книг, прикутих до полиць ланцюгами, щоб їх не виносили за межі будівлі.

1603

12 лютого 1603 • Токуґава Іеясу отримав від японського імператорського двору посаду сьоґуна та заснував у місті Едо новий, третій сьоґунат, який проіснував 265 років і відомий в історії як період Едо.

24 березня 1603 • 60-річний Токуґава Іеясу отримав від імператора Японії титул «Великого сьоґуна завойовника варварів». Він створив новий самурайський уряд — третій і останній сьоґунат, який правив наступні 250 років.

3 квітня 1603 • У Річмонді на 70-у році життя померла Єлизавета I, п'ятий і останній монарх з династії Тюдорів. За сорок чотири роки її правління, відомі як «Єлизаветинська епоха», в Англії була завершена Реформація, країна стала однією з ведучих держав Європи, що кинула виклик Іспанії в боротьбі за світове панування. Її наступником став шотландський король Яків VI з династії Стюартів, що правив Англією під іменем Яків I.

25 липня 1603 • У Вестмінстерському абатстві в Лондоні шотландський король Яків VI Стюарт коронований на престол Англії під іменем Яків I. Шотландія та Англія під владою єдиного короля залишались незалежними державами, якими Яків Стюарт керував на правах особистої унії.

22 грудня 1603 • Зі смертю 47-річного Мехмеда ІІІ на османський престол зійшов його 13-річний син Ахмед І. За час його нетривалого правління було закінчено Тринадцятилітню війну з Австрією, жорстко придушено курдське повстання в Анатолії, втрачено Закавказзя і збудовано знамениту Блакитну мечеть у Стамбулі.

Народились в 1599-1603 роках

22 березня 1599 — †9 грудня 1641 • Антоніс ван Дейк, фламандський живописець, майстер аристократичного і інтимного портрету.

25 квітня 1599 — †3 вересня 1658 • Олівер Кромвель, англійський військовий, політичний та релігійний діяч, лорд-протектор Британської співдружності (1653-58 рр.).

6 червня 1599 — †6 серпня 1660 • Дієго Веласкес (Родрігес де Сільва Веласкес), іспанський художник, один з найвизначніших представників іспанського бароко.

1600 — †3 травня 1653 • Адам Кисіль, воєвода Київський (1649—1653 рр.).

1600 — †10 жовтня 1659 • Абель Тасман, голландський мореплавець; першим серед європейських дослідників досяг берегів Австралії, Нової Зеландії, Тонга і Фіджі.

1600 — †23 листопада 1682 • Клод Лоррен, французький художник, один із основоположників класицизму, творець "ідеального" пейзажу (Пейзаж з Христом і Марією Магдалиною).

17 січня 1600 — †25 травня 1681 • Педро Кальдерон де ла Барка, іспанський драматург та поет («Життя — це сон», «Чарівний маг»).

29 листопада 1600 — †9 лютого 1649 • Карл I (Карл Стюарт), король Англії, Шотландії та Ірландії (1625-49 рр.), син шотландського короля Якова VI (англійського короля Якова I); перший в Європі монарх, засуджений до страти.

17 серпня 1601 — †12 січня 1665 • П'єр Ферма, французький математик, основоположник аналітичної геометрії і теорії чисел.

22 вересня 1601 — †20 січня 1666 • Анна Австрійська, ерцгерцогиня Австрійська, королева Франції (16115-51 р.), дружина Людовика XIII, регентка при своєму малолітньому синові Людовику XIV.

27 вересня 1601 — †14 травня 1643 • Людовик XIII (Людовик Справедливий), з династії династії Бурбонів, король Франції (з 1610 р.); син Генріха IV і Марії Медічі.

2 травня 1602 — †27 листопада 1680 • Афанасій Кірхер, німецький вчений-енциклопедист ("Ілюстрована енциклопедія Китайскої імперії"), винахідник.

26 травня 1602 — †12 серпня 1674 • Філіп де Шампань, французький художник доби бароко.

14 липня 1602 — †9 березня 1661 • Джуліо Мазаріні, французький державний діяч, кардинал, перший міністр Франції (1643-61 рр.).

Померли в 1599-1603 роках

16 січня 1599 • Едмунд Спенсер, англійський поет епохи англійського Відродження («Календар пастуха», «Королева фей»). Пом. 425 років тому десь у 47 років (нар. бл. 1552 р.).

24 жовтня 1601 • Тихо Браге, датський астроном, математик, реформатор практичної астрономії. Пом. 423 роки тому у 55 років (нар. 14 грудня 1546 р.).

1602 • Самійло Кішка, брацлавський шляхтич, гетьман козаків реєстрових (1600-02 рр.). Пом. 422 роки тому десь у 72 роки (нар. бл. 1530 р.).

22 березня 1602 • Агостіно Карраччі, італійський художник, гравер ("Причастя святого Ієроніма"); разом з братами Аннібале і Людовико заснував у Болоньї "Академію тих, хто обрав правильний шлях", яка стала зразком для створених пізніше академій у багатьох країнах. Пом. 422 роки тому у 45 років (нар. 16 серпня 1557 р.).

6 травня 1602 • Лі Чжи, китайський філософ, історик, письменник («Спалена книга») періоду династії Мін. Пом. 422 роки тому у 75 років (нар. 23 листопада 1527 р.).

2 серпня 1602 • Като Кійомаса, японський державний і військовий діяч, самурайський полководець періоду Адзуті-Момояма. Пом. 422 роки тому у 40 років (нар. 25 липня 1562 р.).

23 лютого 1603 • Франсуа Вієт, французький математик; автор алгоритму розвязання квадратного рівняння (теорема Вієта), першим ввів буквенні позначення для коефіцієнтів алгебраїчних рівнянь. Пом. 421 рік тому у 63 роки (нар. 1540 р.).

3 квітня 1603 • Єлизавета I Тюдор (Єлизавета Тюдор), королева Англії і Ірландії (1558-1603 рр.); дочка Генріха VIII і Анни Болейн, остання з династії Тюдорів. Пом. 421 рік тому у 70 років (нар. 7 вересня 1533 р.).

30 листопада 1603 • Вільям Гілберт, англійський фізик («Про магніт, магнітні тіла та великий магніт Землю», 1600). Пом. 421 рік тому у 59 років (нар. 24 травня 1544 р.).

22 грудня 1603 • Мехмед III, 13-й султан Османської імперії; син Мурада III, батько Ахмеда I. Пом. 421 рік тому у 37 років (нар. 26 травня 1566 р.).