Хроніка подій 1582-1586 років

Головна подія 1582-1586 років

Політичні лідери 1582-1586 років

• Імперія Великих Моголів: Акбар Великий (1556-1605)
• Англія: Єлизавета I (1558-1603)
• Бухарське ханство: Абдулла-хан II (1583-98)
• Королівство Іспанія: Філіп II Розсудливий (1556-98)
• Королівство Португалія: Філіп I Розсудливий (1581-98)
• Королівство Франція: Генріх III Валуа (1574-89)
• Королівство Швеція: Юхан III (1568-92)
• Кримське ханство: Мехмед II Герай (1577-84)
• Московське царство: Іван IV Грозний (1547-84), Федір Блаженний (1584-98)
• Османська імперія: Мурад III (1574-95)
• Папська держава: Григорій XIII (1572-85)
• Персія Сефевідів: Мухаммад Худабенде (1578-87)
• Річ Посполита: Анна Ягеллонка (1575-86), Стефан Баторій (1575-86)
• Священна Римська імперія: Рудольф II Габсбург (1576-1612)
• Трансильванія: Сигізмунд Баторій (1581-99)
• Шотландія: Яків VI (1567-1625)

Всі події 1582-1586 років

15 січня 1582 • Московський цар Іван Грозний і польський король Стефан Баторій при посередництві папи Григорія XIII під Псковом підписали Ям-Запольський мир, за яким Московія відмовлялась від Лівонії і Полоцька. Невдала кампанія Івана Грозного за вихід до Балтійського моря, яка почалась у 1558 році з нападу на Лівонію, закінчилась через рік, коли він був змушений підписати перемир'я і з шведами, які зберегли за собою, Івангород і все узбережжя Фінської затоки.

24 лютого 1582 • Папа римський Григорій XIII урочисто проголосив буллу «Inter gravissimas», яка з 4 жовтня запроваджувала реформу календаря.

4 жовтня 1582 • Набула чинності реформа календаря Папи римського Григорія XIII, котра мала за мету ліквідувати десятиденну різницю між календарною і астрономічною датою, яка виникла за понад 1600 років з часу введення Юліанського календаря. Згідно з нововведенням відразу після 4 жовтня 1582 року наступало 15 жовтня і змінювалась методика визначення високосних років.

9 жовтня 1582 • Через введення Григоріанського календаря цей день відсутній в Італії, Польщі, Португалії та Іспанії.

15 жовтня 1582 • Григоріанський календар прийнято в Італії, Франції, Іспанії та Португалії — попередні десять днів були вилучені з календаря згідно з реформою папи римського Григорія XIII.

1583

18 червня 1583 • Річард Мартін у Лондоні видав перше страхове свідоцтво. Його отримав Вільям Гіббонс, а сума страхування склала 383 фунта.

5 серпня 1583 • Англійський мореплавець Хемфрі Джилберт оголосив острів Ньюфаундленд власністю Британії і заснував на ньому перше у Новому Світі англійське поселення. Згодом ця колонія зникла, а сам Джилберт загинув того ж року під час шторму поблизу Азорських островів.

1584

10 липня 1584 • У Делфті бургундський католик Бальтазар Жерар застрілив 51-річного Вільгельма I Оранського, першого із спадкоємних штатгальтерів Нідерландів (з 1572 р.), одного з вождів Нідерландської революції, котрий очолив боротьбу проти іспанської колонізації і католицизму.

1585

20 липня 1585 • Експедиція англійця Джона Девіса досягла південного краю Гренландії, який було названо Землею Запустіння.

17 серпня 1585 • В ході Вісімдесятилітньої війни, після року облоги іспанці захопили голландське місто Антверпен. Незважаючи на мироюлюбну поведінку іспанців, більшість ремісників в числі 100 тисяч протестантів залишили місто і Антверпен на декілька століть охопив занепад.

1586

19 травня 1586 • Експедиція англійського мореплавця Джона Дейвіса досягла південного узбережжя острова Гренландія, названого Землею Запустіння.

27 липня 1586 • Англійський мореплавець сер Волтер Релі привіз із американської колонії у Вірджинії до Англії перший тютюн.

28 липня 1586 • З Америки англійський дослідник Томас Херріот вперше завіз до Європи картоплю.

Народились в 1582-1586 роках

1582 — †20 квітня 1622Петро Кононович Конашевич-Сагайдачний, гетьман Війська Запорозького (1616-22 рр.).

10 квітня 1583 — †28 серпня 1645Гуго Гроцій (Гуго де Гроот), голландський юрист, один з основоположників сучасного міжнародного права ("Введення в голландську юриспруденцію", "Про право війни і світу").

24 вересня 1583 — †25 лютого 1634Альбрехт Валленштайн, німецький полководець, генералісімус, головнокомандуючий військами Священної Римської імперії в Тридцятилітній війні (1618-48 рр.); вбитий своїми офіцерами за звинуваченям у зраді.

1585 — †1632 • Захарій Янсен, голландський майстер окулярної справи; вважається винахідником телескопа і мікроскопа.

9 вересня 1585 — †4 грудня 1642Арман Жан дю Плессі, герцог де Рішельє, французький кардинал, перший міністр Франції (з 1624 р.), котрий допоміг королю Людовику XIII зробити Францію могутньою державою.

18 жовтня 1585 — †6 листопада 1672 • Генріх Шюц, німецький композитор і придворний капельмейстер, один з творців кантатно-ораторіального жанру в Німеччині, автор першої німецької опери "Дафно" (1627) і опери-балету "Орфей і Ерідіка" (1638).

11 квітня 1586 — †21 квітня 1652 • П'єтро делла Валле, італійський мандрівник (Близький Схід, Північна Африка, Індія).

Померли в 1582-1586 роках

11 лютого 1582 • Фернандо Альварес де Толедо, герцог Альба, іспанський воєначальник і державний діяч, підкорювач Португалії (1580), намісник у Іспанських Нідерландах (1567-73 рр.). Пом. 442 роки тому у 75 років (нар. 29 жовтня 1507 р.).

21 червня 1582 • Ода Нобунаґа, військово-політичний лідер Японії епохи «воюючих країн», один з найвидатніших самураїв у японській історії. Пом. 442 роки тому у 48 років (нар. 23 червня 1534 р.).

28 вересня 1582 • Джордж Б'юкенен, шотландський історик і політик; вихователь Марії Стюарт і її сина Якова VI (Якова II). Пом. 442 роки тому у 76 років (нар. 1506 р.).

1583 • Яків Шах, низовий козацький гетьман (1577-79 рр.). Пом. 441 рік тому.

28 березня 1583 • Магнус, датський принц з Ольденбургської династії. Пом. 441 рік тому у 43 роки (нар. 26 серпня 1540 р.).

9 вересня 1583 • Хемфрі Джилберт, англійський військовий мореплавець4 зведений брат сера Волтера Релі. Пом. 441 рік тому у 44 роки (нар. 5 серпня 1539 р.).

15 грудня 1583 • Іван Федорович, східнослов'янський книгодрукар і гравер, засновник типографій у Москві і Львові. Пом. 441 рік тому у 73 роки (нар. 1510 р.).

28 березня 1584 • Іван IV (Іван Васильович Грозний), великий князь московський (1533-84 рр.), перший цар московський (1547-75, 1576-84 рр.) з династії Рюриковичів. Пом. 440 років тому у 54 роки (нар. 25 серпня 1530 р.).

10 липня 1584 • Вільгельм I (Вільгельм Оранський), перший з наслідних штатгальтерів (правителів) Нідерландів (з 1572); один з керівників Нідерландської революції, направленої проти іспанського володарювання і католицизму. Пом. 440 років тому у 51 рік (нар. 24 квітня 1533 р.).

22 серпня 1584 • Ян Кохановський, польський поет і драматург епохи Відродження; писав латиною і польською. Пом. 440 років тому у 54 роки (нар. 6 червня 1530 р.).

15 жовтня 1584 • Михайло Олександрович Вишневецький, військовий та державний діяч Великого князівства Литовського, черкаський староста (1559-84 рр.), воєвода київський (1581-84 рр.). Пом. 440 років тому у 55 років (нар. 1529 р.).

10 квітня 1585 • Григорій XIII (Уго Бонкомпаньї), Папа римський (з 1572 р.), активний противник Реформації; вніс зміни в календарну систему (Григоріанський календар, 1582 р.). Пом. 439 років тому у 83 роки (нар. 7 червня 1502 р.).

6 серпня 1585 • Єрмак Тимофійович, отаман донських козаків, керівник походу в Сибір (1581-85 рр.). Пом. 439 років тому у 43 роки (нар. 1542 р.).

27 грудня 1585 • П'єр де Ронсар, французький поет («Любовні вірші», «Сонети до Єлени», «Елегії»), есеїст («Короткий виклад поетичного мистецтва»). Пом. 439 років тому у 61 рік (нар. 11 вересня 1524 р.).

12 грудня 1586 • Стефан Баторій, польський король (з 1576 р.) Великий князь Литовський та Руський (з 1576), глава Речі Посполитої. Пом. 438 років тому у 53 роки (нар. 27 вересня 1533 р.).


НАЙГІРШИЙ РІК В ІСТОРІЇ?

Головні події 1582-1586 років

Григоріанський календар

4 жовтня 1582

НАЙГІРШИЙ РІК В ІСТОРІЇ?