цей день
Заголовки
Хронологія
Теми
популярні статті
Регіони
нові статті
Правила життя
Фотоісторії
Ще
Моя історія
Підтримати
Хроніка подій 1570 - 1576 років
Король Франції Карл IX віддав наказ знищити у Парижі протестантських лідерів, що 24 серпня 1572 року вилилось у масову різню гугенотів, відому як Варфоломіївська ніч. Наступного дня Карл розпорядився припинити вбивства, але ситуація вийшла з-під контролю і знищення протестантів тривало до жовтня, охопивши провінції Руан, Ліон, Бордо і Орлеан. За оцінками істориків, у Парижі було вбито близько 3 тисяч гугенотів і до 70 тисяч - по всій країні. Ця трагедія вважається однією з найбільших в історії релігійних війн.

Головні події 1570 - 1576 років


Всі події 1570 - 1576 років

3 січня 1570 - Офіційна дата створення Донського козацтва, повязана з видачею Іваном Грозним грамоти донським козакам.
12 січня 1570 - Підозрюючи, що Новгород і всі його жителі ніби-то хочуть перейти під покровительство Литви, російський цар Іван Грозний з сином і основним військом (передові загони оточили Новгород ще 2 січня) прибув до міста і влаштував судилище над зрадниками - кожний день піддавали тортурам і убивали від п'ятисот до тисячі новгородців. Страти тривали п'ять тижнів після чого місто було розграбоване, а 12 лютого цар виїхав назад до Москви. За оцінками спеціалістів за цей час було убито до 60 тисяч чоловік - не жаліли нікого, ні дітей, ні жінок, ні слуг божих, а похорони загиблих в Новгороді тривали до осені. Пошук зрадників продовжився і після прибуття царя до Москви - їх було знайдено серед найближчого оточення Івана Грозного і страчено влітку 1570 року.
20 травня 1570 - В Антверпені вийшов друком перший у світі георгафічний атлас «Theatrum Orbis Terrarum», який складався з 53 карт, складених фламандським картографом Абрахамом Ортелієм. Він неодноразово перевидавався і доповнювався, залишаючись актуальним для мореплавців до початку XVII століття.
8 серпня 1570 - Сен-Жерменський договір припинив Третю релігійну війну у Франції, яка тривала два роки, - гугенотам гарантовано свободу віросповідання у всій Франції, крім Парижа, з правом на кальвіністське богослужіння в межах двох міст кожного губернаторства Франції та право займати державні посади. На забезпечення договору гугеноти отримали чотири фортеці - Ла-Рошель, Монтобан, Коньяк і Ла-Шаріте.
1571
23 січня 1571 - Англійська королева Єлизавета I офіційно відкрила Лондонську біржу, якій був наданий королівський титул.
24 травня 1571 - Татарсько-турецькі війська кримського хана Девлет Герая, підтримувані ногайцями, захопили Москву і спалили її до тла. В місті загинуло понад 10 тисяч чоловік і більше 60 тисяч були забрані в рабство. Приголомшений розгромом Іван Грозний повідомив Герая, що згоден передати під кримський контроль Астрахань.
3 червня 1571 - Війська кримського хана Девлет Герая захопили Москву і спалили її до тла. За час походу було вбито близько 80 тисяч чоловік і стільки ж було забрано в полон.
7 жовтня 1571 - В п'ятигодинній битві при Лепанто (Греція), біля входу в затоку Пантраікос, флот Святої ліги (союзу Іспанії, Венеції і папи римського) в складі 250 кораблів під командуванням Дон Хуана Австрійського (сина Карла V) розбив значно більшу за чисельністю османську флотилію чив розвіяла міф про її непереможність.
1572
1 квітня 1572 - Захоплення морськими гезами міста Брілле в нідерландській провінції Зеландія стало сигналом до загальнонаціонального повстання Нідерландів проти Іспанії.
13 травня 1572 - Римським папою став Григорій XIII (Уго Бонкомпаньї), котрий увійшов у історію головним чином завдяки введенню нового календаря (1582).
7 липня 1572 - Зі смертю короля Речі Посполитої Сигизмунда II Августа перервалась чоловіча лінія династії Ягеллонів, котра правила Польщею і Литвою з 1386 року. Його наступником на троні Речі Посполитої став Генріх III Валуа.
29 липня 1572 - За 50 верст від Москви розпочалась Молодинська битва, в якій билися московське військо під проводом земського воєводи князя Михайла Воротинського та опричного воєводи князя Дмитра Хворостиніна і армія кримського хана Девлет-Герая, яка включала кримські, турецькі й ногайські загони. Незважаючи на дворазову чисельну перевагу, 120-тисячна кримська армія була розбита. Перемога в битві дозволила Московії остаточно здобути незалежність і стала поворотним пунктом в протистоянні Московського царства із Золотою Ордою, яку в той час уособлювало Кримське ханство, і яке після битви відмовилося від домагань на Казанське й Астраханське ханства й надалі втратило більшу частину своєї могутності.
18 серпня 1572 - Для укріплення миру між католиками та гугенотами Маргарита Валуа, сестра короля Франції, вийшла заміж за Генріха Наварського, лідера протестантів. Але через декілька днів наступила Варфоломіївська ніч і Генріх, майбутній король Генріх IV, зумів врятуватись лише завдяки зреченню своєї віри і переходу в католицизм.
24 серпня 1572 - Король Франції Карл IX під натиском своєї матері Катерини Медічі віддав наказ знищити у Парижі протестантських лідерів. Це вилилось у масову різню гугенотів, відому як Варфоломіївська ніч. Наступного дня Карл розпорядився припинити вбивства, але ситуація вийшла з-під контролю і знищення протестантів тривало до жовтня, охопивши провінції Руан, Ліон, Бордо і Орлеан. За оцінками істориків, у Парижі було вбито близько 3 тисяч гугенотів і до 70 тисяч - по всій країні. Ця трагедія вважається однією з найбільших в історії релігійних війн.
1573
25 лютого 1573 - У Львові у монастирі св. Онуфрія Іван Федоров заснував друкарню, де наступного року було надруковано перший східнослов'янський "Буквар".
1574
24 червня 1574 - На острові Лусон поблизу устя ріки Пасиг іспанський конкістадор Мігель Лопес де Легаспі заснував поселення, відоме сьогодні як місто Маніла. З 1595 року Маніла стала столицею Філіппінського архіпелага.
1575
14 грудня 1575 - Після повернення Генріха Валуа (першого обраного польського короля) до Франції польським королем обраний трансільванський князь Стефан Баторій. Його коронація відбулась 1 травня 1576 року, в той же день, коли Баторій одружився з Анною, дочкою колишнього польського короля Сигизмунда II.
1576
11 липня 1576 - Експедиція англійського мореплавця Мартіна Фробішера відкрила Гренландію. Погана погода не дала можливість висадитись на узбережжя і кораблі проплили далі у північно-західному напрямку.
5 листопада 1576 - Для відновлення єдності країни повсталі північні провінції, очолювані принцем Вільгельмом I Оранським, підписали з південнонідерландськими провінціями, що залишались під владою Іспанії, Гентське перемир'я. Воно було порушене через три роки і привело до розколу Нідерландів за релігійною ознакою на два державних утворення.
Народилися в 1570 - 1576 роках
1570 - 1632, Віллем Янсзон (Віллем Янс), голландський мореплавець, адмирал; першим з європейців досягнув берегів Австралії.
1570 - 23 липня 1632, Памво Беринда, український лексикограф, мовознавець («Лексіконъ славеноросскїй альбо Именъ тлъкованїє», 1627), письменник, друкар.
1570 - вересень 1619, Ганс Ліпперсгей, голландський майстер окулярної справи; вважається винахідником телескопа.
13 квітня 1570 - 31 січня 1606, Гай Фокс, англійський дворянин-католик; увійшов в історію як учасник "порохової змови" (1604) - спроби замаху на короля Якова I. В Англії день 5 листопада став святом - Днем Гая Фокса.
12 вересня 1570 - 1611, Генрі Гудзон (Генрі Хадсон), англійський мореплавець, дослідник Північної Америки.
27 січня 1571 - 19 січня 1629, Аббас I (Аббас Великий), 5-й шах Персії (1587-1629 рр.) з династії Сефевідів.
27 грудня 1571 - 15 листопада 1630, Іоганн Кеплер, німецький математик і астроном; сформулював закони руху планет Сонячної системи (Закони Кеплера).
20 січня 1573 - 5 січня 1625, Сімон Маріус, німецький астроном; незалежно від Галілео Галілея відкрив чотири супутники Юпітера (1610); історія розпорядилась так, що Галілея вважають першовідкривачем супутників, за котрими закріпились імена, дані Маріусом, - Іо, Європа, Ганімед і Калісто.
28 вересня 1573 - 18 липня 1610, Мікеланджело да Караваджо (Мерізі), італійський художник, основоположник європейського реалістичного живопису (Мученичество апостола, Смерть Марії, Лютніст).
26 квітня 1575 - 3 липня 1642, Марія Медічі, королева Франції (з 1600 р.).
Померли в 1570 - 1576 роках
1570 - Франческо Приматіччо, французький художник («Викрадення Єлени»), архітектор, скульптор доби маньєризму італійського походження. 446 років тому, в 66 років (нар. 30 квітня 1504 р.).
20 жовтня 1570 - Жоао де Баррош (Жуан ді Барруш), португальський історик і письменник («Азія: діяння, вчинені португальцями при відкритті та завоюванні морів і земель Сходу»). 446 років тому, в 74 роки (нар. 1496 р.).
27 листопада 1570 - Сансовіно (Якопо Татті), італійський скульптор і архітектор епохи Високого і Пізнього Віідродження, головний архітектор Венеціанської республіки (палац Корне, бібліотека Сан-Марко, Монетний двір). 446 років тому, в 84 роки (нар. 1486 р.).
27 листопада 1570 - Якопо Сансовино, італійський скульптор і архітектор епохи Високого Відродження. 446 років тому, в 84 роки (нар. 2 липня 1486 р.).
1571
13 лютого 1571 - Бенвенуто Челліні, італійський скульптор (Персей), ювелір, письменник. 445 років тому, в 71 рік (нар. 1 листопада 1500 р.).
6 липня 1571 - Морі Мотонарі, самурай, полководець середньовічної Японії періоду Сенґоку. 445 років тому, в 74 роки (нар. 16 квітня 1497 р.).
24 листопада 1571 - Ян Благослав, чеський церковний і освітній діяч, автор «Чеської граматики» («Gramatika ceska»), написаної 1571, виданої 1857. 445 років тому, в 48 років (нар. 20 лютого 1523 р.).
1572
30 квітня 1572 - Сигізмунд II (Сигізмунд Август Ягеллон), польський король (з 1548 р.) і Великий князь Литовський, Великий князь Руський; останній з династії Ягеллонів, один з ініціаторів польсько-литовської унії. 444 роки тому, в 52 роки (нар. 1 серпня 1520 р.).
20 серпня 1572 - Мігель Лопес де Легаспі, іспанський конкістадор; засновник міст Себу (1567) та Маніла (1571) на Філіппінах. 444 роки тому, в 70 років (нар. 1502 р.).
24 серпня 1572 - Гаспар де Шатійон Коліньї, адмірал Франції (1552), лідер гугенотів (1569), перша жертва Варфоломіївської ночі. 444 роки тому, в 53 роки (нар. 16 лютого 1519 р.).
24 вересня 1572 - Тупак Амару, останній правитель Інка, корінного народу Перу. 444 роки тому, в 27 років (нар. 1545 р.).
24 листопада 1572 - Джон Нокс, шотландський релігійний реформатор, один з основоположників пресвітеріанської церкви. 444 роки тому, в 62 роки (нар. 1510 р.).
1574
30 травня 1574 - Карл IX (Карл Валуа), король Франції; син Катерини Медічі, санкціонував винищення гугенотів (Варфоломіївська ніч, 1572 р.). 442 роки тому, в 24 роки (нар. 27 червня 1550 р.).
27 червня 1574 - Джорджо Вазарі, італійський архітектор (архітектурний ансамбль Уфіцци), історик мистецтва. 442 роки тому, в 63 роки (нар. 30 липня 1511 р.).
1576
1576 - Алоізій Лілій, італійський лікар астроном, чиї ідеї лягли в основу реформи календаря папи Григорія XIII. 440 років тому, в 66 років (нар. 1510 р.).
27 серпня 1576 - Тиціан Вечелліо, італійський живописець епохи Високого та Пізнього Відродження. 440 років тому, в 96 років (нар. 1480 р.).
21 вересня 1576 - Джироламо Кардано, італійський фізик, математик, філософ, винахідник карданного механізму, автор формули для розв'язку кубічних рівнянь (1545). 440 років тому, в 75 років (нар. 24 вересня 1501 р.).
12 жовтня 1576 - Максиміліан II (Максиміліан Габсбург), імператор Священної Римської імперії (1564-76 рр.), король Богемії (1562-1575 рр.) і Угорщини (1562-72 рр.). 440 років тому, в 49 років (нар. 31 липня 1527 р.).

Головні події 1570 - 1576 років

© 2001-16 Володимир Лук'янюк
Про


Наверх