цей день
Заголовки
Хронологія
Теми
популярні статті
Регіони
нові статті
Правила життя
Фотоісторії
Ще
Моя історія
Підтримати
Хроніка подій 1564 - 1570 років
1 липня 1569 року депутати польського і литовського сеймів на загальному сеймі, скликаному в Любліні, затвердили унію між Королівством Польським та Великим князівством Литовським, що знаменувала утворення нової федеративної державі Речі Посполитої, конституційної монархії під владою виборного короля.

Головні події 1564 - 1570 років


Всі події 1564 - 1570 років

26 січня 1564 - В ході Лівонської війни відбулась битва на Улі (зараз - Вітебська область Білорусі) - армія Великого князівства Литовського перемогла армію Московського царства, чим зірвала його наступ.
18 лютого 1564 - У Римі на 89-у році життя помер італійський скульптор, живописець, архітектор і поет Мікеланджело Буонарротін. В його творчості відобразились героїчні ідеали епохи, трагічне відчуття кризи гуманістичного світосприйняття, характерне для культури Пізнього Відродження.
1565
1 березня 1565 - Іспанський колонізатор Еустахіо де Са заснував місто Ріо-де-Жанейро, в якому вже через 20 років проживало майже 4 тисячі чоловік.
16 березня 1565 - Іспанський конкістадор Мігель Легаслі заключив братерський договір з Сікатуною, вождем філіппінського острова Бохол, скріпивши його ритуальним питтям вина, до якого була додана кров Легаслі і Сікатуни.
27 квітня 1565 - Іспанський конкістадор Мігель Лопес де Лагаспі у супроводі 400 озброєних солдатів прибув на Філіппінські острови і заснував Сан-Мігель — перше іспанське поселення на Філіппінах (нині — місто Себу).
29 липня 1565 - Королева Шотландії Марія Стюарт вийшла заміж за свого кузена лорда Дарнлі.
28 серпня 1565 - у сучасній Флориді іспанцями на чолі з адміралом Педро де Авілес зруйнували французький форт Каролен і заснували селище Сан-Агостін - перше постійне поселення європейців у Північній Америці. Протягом 256 років це була найпівнічніша точка іспанських володінь. Сьогодні Сент-Огастін - найстаріше місто США.
20 вересня 1565 - За наказом короля Філіпа II іспанські війська на чолі з Педро Мендезом вибили французів з форту Кароліна на північному заході Флориди - це була перша битва європейських країн на американській території. Іспанці, котрі вчинили напад під формальним приводом боротьби з єретиками, насправді були стурбовані спробою французів колонізувати Флориду. В результаті несподіваного нападу французи, котрими командував Рене Гулен, втратили 135 чоловік убитими, а 40 чоловікам і самому Гулену вдалось втекти. Після цього інциденту французи перемістили свої колоніальні інтереси на північ - до сьогоднішнього Квебеку і Нової Скотії.
5 листопада 1565 - У битві біля міста Паніпата (Пенджаб) війська моголів розбили афгано-індуські загони, керовані індуським воєначальником Гему, котрий намагався повалити владу 14-літнього імператора Акбара, що згодом став іменуватись Великим за зміцнення Імперії Моголів і поширення її влади практично на весь півострів Індостан.
1566
2 липня 1566 - У ході війни за австрійську спадщину між французькою армією під командуванням Моріца Саксонського і союзною, англо-голландсько-австрійською, армією під командуванням герцога Камберлендського відбулась битва біля села Лауфельде (нині - Нідерланди), в якій французи здобули перемогу, що забеспечило Франції контроль майже над усією територією Голландії.
6 вересня 1566 - Під час облоги угорського міста Сігетвар на 72-у році життя помер один з найвидатніших монархів XVI століття султан Османської імперії Сулейман I Кануні, за 46 років правління якого Туреччина досягла вершини своєї військової, політичної та економічної могутності. Наступного дня османський престол зайняв його третій син Селім II, єдиний живий із його десяти можливих спадкоємців.
1567
24 липня 1567 - Під час свого ув'язнення в замку Лох-Левен шотландська королева Марія Стюарт зреклась престолу на користь свого однорічного сина Якова, котрий згодом став королем Шотландії Яковом VI і першим Стюартом на англйському престолі - Яковом I.
25 липня 1567 - Іспанський конкістадор Дієго де Лосада заснував місто Сантьяго де Леон де Каракас, сучасний Каракас, столицю Венесуели.
22 серпня 1567 - Герцог Альба, призначений іспанським королем Філіпом II намісником в Нідерландах, заснував Раду в справах заколотів і повстань, завданням котрої була боротьба з єретиками і заколотниками. За неповні три роки Рада стратила більше восьми тисяч чоловік і увійшла в історію під другою назвою - "Кривава рада".
1568
1568 - Між сімнадцятьма нідерландським провінціями та Іспанією почалась війна за незалежність, яка завершилась проголошенням Республіки Сполучених провінцій Нідерландів, яка вийшла зі складу Іспанії.
19 травня 1568 - Англійська королева Єлизавета I наказала заарештувати колишню шотландську королеву Марію Стюарт, котра пред'явила свої права на англійський престол.
30 вересня 1568 - Брат шведського короля Еріка XIV герцог Фінляндії Юхан очолив заколот вищого дворянства, в результаті якого король був оголошений божевільним і позбавлений влади. Згодом він став новим королем Швеції під іменем Юхан III.
1569
10 січня 1569 - Пiсля кiлькaрiчниx пoпeрeднix дeбaтiв, у Люблiнi рoзпoчaвся сeйм, спiльний стaнaм Пoльськoї Кoрoни зi стaнaми Вeликoгo князiвствa Литoвськoгo, присвячений питанням унії двох держав. У гoстриx дeбaтax, кoтрi нeрaз oпинялися нa грaнi рoзриву i нaвiть збрoйнoї сутички, врeштi булo дoсягнутo згoди, і актoм вiд 1 липня 1569 р. було проголошене утвoрeння нoвoї фeдeрaтивнoї дeржaви двox нaрoдiв – Рeчi Пoспoлитoї. При цьoму Вeликe князiвствo Литoвськe, як i Пoльськa Кoрoнa, лишaлoся сaмoстiйним пoлiтичним oргaнiзмoм з oкрeмoю вищoю aдмiнiстрaцiєю, влaснoю скaрбницeю, вiйськoм, судoвo-прaвoвoю систeмoю.
13 березня 1569 - Під час битви біля Жарнака в ході 3-ї Релігійної війни у Франції Людовик I Бурбон, принц де Конде, вождь французьких гугенотів потрапив у полон і був вбитий.
28 червня 1569 - Між Королівством Польським та Великим князівством Литовським укладено Люблінську унію, що дала початок новій федеративній державі, відомій як Річ Посполита. 1 липня Люблінська унія була затверджена роздільно депутатами польського і литовського сеймів на загальному сеймі, скликаному в Любліні, а 4 липня - ратифікована королем польським і великим князем литовським Сигізмундом II Августом.
1 липня 1569 - У Любліні на спільному сеймі станів Польщі і Великого князівства Литовського затверджено утворення нової держави - Речі Посполитої, конституційної монархії під владою виборного короля. При цьoму Вeликe князiвствo Литoвськe, як i Пoльськa Кoрoнa, лишaлoся сaмoстiйним пoлiтичним oргaнiзмoм з oкрeмoю вищoю aдмiнiстрaцiєю, влaснoю скaрбницeю, вiйськoм, судoвo-прaвoвoю систeмoю. Плaтoю зa дeржaвну сувeрeннiсть, яку вдaлoся збeрeгти знeсилeнoму Вeликoму князiвству, стaли Пiдляшшя, Вoлинь, Київщинa i Брaцлaвщинa, які переходили під польське управління. Річ Посполита, oдна з нaйбiльшиx дeржaв тoгoчaснoї Єврoпи, прoiснувaлa дo кiнця XVIII ст.
1570
3 січня 1570 - Офіційна дата створення Донського козацтва, повязана з видачею Іваном Грозним грамоти донським козакам.
12 січня 1570 - Підозрюючи, що Новгород і всі його жителі ніби-то хочуть перейти під покровительство Литви, російський цар Іван Грозний з сином і основним військом (передові загони оточили Новгород ще 2 січня) прибув до міста і влаштував судилище над зрадниками - кожний день піддавали тортурам і убивали від п'ятисот до тисячі новгородців. Страти тривали п'ять тижнів після чого місто було розграбоване, а 12 лютого цар виїхав назад до Москви. За оцінками спеціалістів за цей час було убито до 60 тисяч чоловік - не жаліли нікого, ні дітей, ні жінок, ні слуг божих, а похорони загиблих в Новгороді тривали до осені. Пошук зрадників продовжився і після прибуття царя до Москви - їх було знайдено серед найближчого оточення Івана Грозного і страчено влітку 1570 року.
20 травня 1570 - В Антверпені вийшов друком перший у світі георгафічний атлас «Theatrum Orbis Terrarum», який складався з 53 карт, складених фламандським картографом Абрахамом Ортелієм. Він неодноразово перевидавався і доповнювався, залишаючись актуальним для мореплавців до початку XVII століття.
8 серпня 1570 - Сен-Жерменський договір припинив Третю релігійну війну у Франції, яка тривала два роки, - гугенотам гарантовано свободу віросповідання у всій Франції, крім Парижа, з правом на кальвіністське богослужіння в межах двох міст кожного губернаторства Франції та право займати державні посади. На забезпечення договору гугеноти отримали чотири фортеці - Ла-Рошель, Монтобан, Коньяк і Ла-Шаріте.
Народилися в 1564 - 1570 роках
1564 - 1638, Пітер Брейгель-молодший, голландський живописець.
15 лютого 1564 - 8 січня 1642, Галілео Галілей, італійський фізик, механік, астроном; встановив закони інерції, вільного падіння, сконструював телескоп з 33-разовим збільшенням, відкрив гори на Місяці, плями на Сонці і чотири супутники Юпітера.
26 лютого 1564 - 30 травня 1593, Крістофер Марлоу, англійський поет, драматург ("Трагічне життя доктора Фауста", "Тамерлан Великий", "Мальтійський єврей"); деякі історики мистецтва вважають його справжнім автором творів Шекспіра.
23 квітня 1564 - 23 квітня 1616, Вільям Шекспір, англійський поет і драматург ("Юлій Цезар", "Ромео і Джульєтта", "Гамлет", "Отелло", "Король лір", "Сон у літню ніч").
1566
19 червня 1566 - 27 березня 1625, Яків I (Яків Стюарт), король Англії (1603-1625), перший з шотландської династії Стюартів, і король Шотландії (1567-1625 рр., правив під іменем Яків VI); ставши королем двох держав, першим почав називати себе королем Великобританії.
20 червня 1566 - 30 квітня 1632, Сигізмунд III (Сигізмунд Ваза), король Польщі, Великий князь литовський, Великий князь Руський (з 1587 року), король Швеції (в 1592 — 1599 роках).
1567
15 травня 1567 - 29 листопада 1643, Клаудіо Монтеверді, італійський композитор, автор опер (Орфей) і мадригалів (Пісні війни і кохання); вважається першим класиком опери.
3 липня 1567 - 25 грудня 1635, Самюель де Шамплен, французький мандрівник і гідрограф; засновник і губернатор перших французьких поселень у Канаді (Квебек).
1568
1568 - 13 січня 1625, Ян Брейгель-старший, голландський художник; автор пейзажів і натюрмортів, за пристрасть до яких прозваний Квітковим.
5 квітня 1568 - 29 липня 1644, Урбан VIII, папа римський (з 1623); покровитель мистецтв і наук; віддав до суду інквізиції Галілео Галілея та Томаззо Кампанеллу.
5 вересня 1568 - 21 травня 1639, Томмазо Кампанелла, італійський філософ, поет, монах-домініканець, письменник-утопіст (Місто Сонця).
1569
30 серпня 1569 - 28 жовтня 1627, Джахангір, імператор імперії Великих Моголів (1605-27 рр.).
1570
1570 - вересень 1619, Ганс Ліпперсгей, голландський майстер окулярної справи; вважається винахідником телескопа.
1570 - 23 липня 1632, Памво Беринда, український лексикограф, мовознавець («Лексіконъ славеноросскїй альбо Именъ тлъкованїє», 1627), письменник, друкар.
1570 - 1632, Віллем Янсзон (Віллем Янс), голландський мореплавець, адмирал; першим з європейців досягнув берегів Австралії.
13 квітня 1570 - 31 січня 1606, Гай Фокс, англійський дворянин-католик; увійшов в історію як учасник "порохової змови" (1604) - спроби замаху на короля Якова I. В Англії день 5 листопада став святом - Днем Гая Фокса.
12 вересня 1570 - 1611, Генрі Гудзон (Генрі Хадсон), англійський мореплавець, дослідник Північної Америки.
Померли в 1564 - 1570 роках
1564 - Баттіста Агнесе, генуезький картограф; автор першої карти Московської держави (1525), атласу світу (1542). 452 роки тому, в 64 роки (нар. 1500 р.).
18 лютого 1564 - Мікеланджело (Людовико Буонарроті Сімоні), італійський художник (Сикстинська капела), скульптор ("Давид"), архітектор (собор Св. Петра у Римі), поет епохи Високого Відродження. 452 роки тому, в 89 років (нар. 6 березня 1475 р.).
27 травня 1564 - Жан Кальвін, швецарський протестанський релігійний реформатор. 452 роки тому, в 55 років (нар. 10 липня 1509 р.).
13 грудня 1565 - Конрад Геснер, швейцарський природодослідник, автор першої зоологічної енциклопедії "Історія тварин". 451 рік тому, в 49 років (нар. 26 березня 1516 р.).
2 липня 1566 - Мішель Нострадамус (Нотрдам), лейб-медик французького короля Карла IX, винахідник медичного засобу для боротьби з чумою (1546), астролог, автор астрологічних календарів і пророкувань (Центурії). 450 років тому, в 63 роки (нар. 14 грудня 1503 р.).
6 вересня 1566 - Сулейман I Кануні (Сулейман Пишний), турецький султан (1520-66 рр.) з династії Османів, завойовник Балкан, Закавказзя, Месопотамії, Аравії та Алжиру. 450 років тому, в 72 роки (нар. 6 листопада 1494 р.).
22 вересня 1566 - Йоганн Агрікола (Шнайдер), німецький проповідник; один з лідерів Реформації, сподвижник Мартіна Лютера. 450 років тому, в 74 роки (нар. 20 квітня 1492 р.).
13 листопада 1567 - Педро де ла Гаска, іспанський священик, дипломат, другий віце-король Перу (1547-50 рр.). 449 років тому, в 77 років (нар. 1490 р.).
20 березня 1568 - Альберт, курфюст Бранденбурга з династії Гогенцоллернів, останній великий магістр Тевтонського ордену, перший герцог Прусії. 448 років тому, в 78 років (нар. 17 травня 1490 р.).
1569 - Дієго де Лосада, іспанський конкістадор; засновник міста Каракас (Венесуела). 447 років тому, в 58 років (нар. 1511 р.).
13 березня 1569 - Луї де Бурбон (Конде), лідер гугенотів, засновник дому Конде. 447 років тому, в 39 років (нар. 7 травня 1530 р.).
9 вересня 1569 - Пітер Брейгель-старший, нідерландський живописець і рисувальник, майстер пейзажу і жанрових сцен; батько художників Пітера Брейгеля Молодшого і Яна Брейгеля Старшого. 447 років тому, в 44 роки (нар. 1525 р.).
1570 - Франческо Приматіччо, французький художник («Викрадення Єлени»), архітектор, скульптор доби маньєризму італійського походження. 446 років тому, в 66 років (нар. 30 квітня 1504 р.).
20 жовтня 1570 - Жоао де Баррош (Жуан ді Барруш), португальський історик і письменник («Азія: діяння, вчинені португальцями при відкритті та завоюванні морів і земель Сходу»). 446 років тому, в 74 роки (нар. 1496 р.).
27 листопада 1570 - Сансовіно (Якопо Татті), італійський скульптор і архітектор епохи Високого і Пізнього Віідродження, головний архітектор Венеціанської республіки (палац Корне, бібліотека Сан-Марко, Монетний двір). 446 років тому, в 84 роки (нар. 1486 р.).
27 листопада 1570 - Якопо Сансовино, італійський скульптор і архітектор епохи Високого Відродження. 446 років тому, в 84 роки (нар. 2 липня 1486 р.).
Перші стюардеси
Фотоархів
Перші стюардеси

Головні події 1564 - 1570 років

© 2001-16 Володимир Лук'янюк
Про


Наверх