Головні події 1563-1567 років

• Помер Мікеланджело Буонарроті, 18 лютого 1564
• Велика облога Мальти, 18 травня 1565
• Помер Сулейман Пишний, 6 вересня 1566
• Початок Вісімдесятирічної війни, 13 березня 1567
• Зречення Марії Стюарт, 24 липня 1567

Політичні лідери 1563-1567 років

• Імперія Великих Моголів: Акбар Великий (1556-1605)
• Англія: Єлизавета I (1558-1603)
• Велике князівство Литовське: Сигізмунд II Август (1548-72)
• Королівство Іспанія: Філіп II Розсудливий (1556-98)
• Королівство Польща: Сигізмунд II Август (1529-72)
• Королівство Франція: Катерина Медічі (1560-63), Карл IX Люб'язний (1560-74)
• Королівство Швеція: Ерік XIV (1560-68)
• Кримське ханство: Девлет Герай (1551-77)
• Московське царство: Іван IV Грозний (1547-84)
• Османська імперія: Сулейман Пишний (1520-66), Селім II (1566-74)
• Персія Сефевідів: Тахмасп I (1524-76)
• Священна Римська імперія: Фердинанд I (1558-64), Максиміліан II Габсбург (1564-76)
• Угорське королівство: Фердинанд I Габсбург (1526-64), Янош II Заполья (1540-70)
• Шотландія: Марія I (1542-67), Яків VI (1567-1625)

Всі події 1563-1567 років

4 грудня 1563 • Завершився Тридентський собор, котрий з перервами засідав протягом 18 років і мав за мету знайти шляхи примирення всіх християн. На соборі було обговорено питання католицької догматики, сформульовано принципові відмінності католицького віровчення від вчень інших конфесій, встановлено новий церковний канон. Рішення собору стали основою програми Контрреформації.

1564

26 січня 1564 • В ході Лівонської війни відбулась битва на Улі (зараз — Вітебська область Білорусі) — армія Великого князівства Литовського перемогла армію Московського царства, чим зірвала його наступ.

18 лютого 1564 • У Римі на 89-у році життя помер італійський скульптор, живописець, архітектор і поет Мікеланджело Буонарроті. Його ховали двічі — спочатку скромно у місцевій церкві св. Апостолів, а після викрадення тіла — пишно і урочисто у рідній Флоренції.

1565

1 березня 1565 • Іспанський колонізатор Еустахіо де Са заснував місто Ріо-де-Жанейро, в якому вже через 20 років проживало майже 4 тисячі чоловік.

16 березня 1565 • Іспанський конкістадор Мігель Легаслі заключив братерський договір з Сікатуною, вождем філіппінського острова Бохол, скріпивши його ритуальним питтям вина, до якого була додана кров Легаслі і Сікатуни.

27 квітня 1565 • Іспанський конкістадор Мігель Лопес де Лагаспі у супроводі 400 озброєних солдатів прибув на Філіппінські острови і заснував Сан-Мігель — перше іспанське поселення на Філіппінах (нині — місто Себу).

18 травня 1565 • Сорокатисячна османська армія Сулеймана Пишного прибула до Мальти, яку силами трьох фортів захищало уп'ятеро менше військо на чолі з великим магістром Ордену госпітальєрів Жаном де ла Валетт-Парізо. Попри це, Мальта витримала майже чотири місяці неперервних артобстрілів і кілька штурмів, доки, деморалізовані невдачами і великими втратами турки не були змушені зняти облогу, яка в Європі була названа «Великою» і вважається однією з найвизначніших історичних подій XVI століття.

29 липня 1565 • Королева Шотландії Марія Стюарт вийшла заміж за свого кузена лорда Дарнлі.

28 серпня 1565 • у сучасній Флориді іспанцями на чолі з адміралом Педро де Авілес зруйнували французький форт Каролен і заснували селище Сан-Агостін — перше постійне поселення європейців у Північній Америці. Протягом 256 років це була найпівнічніша точка іспанських володінь. Сьогодні Сент-Огастін — найстаріше місто США.

20 вересня 1565 • За наказом короля Філіпа II іспанські війська на чолі з Педро Мендезом вибили французів з форту Кароліна на північному заході Флориди — це була перша битва європейських країн на американській території. Іспанці, котрі вчинили напад під формальним приводом боротьби з єретиками, насправді були стурбовані спробою французів колонізувати Флориду. В результаті несподіваного нападу французи, котрими командував Рене Гулен, втратили 135 чоловік убитими, а 40 чоловікам і самому Гулену вдалось втекти. Після цього інциденту французи перемістили свої колоніальні інтереси на північ — до сьогоднішнього Квебеку і Нової Скотії.

5 листопада 1565 • У битві біля міста Паніпата (Пенджаб) війська моголів розбили афгано-індуські загони, керовані індуським воєначальником Гему, котрий намагався повалити владу 14-літнього імператора Акбара, що згодом став іменуватись Великим за зміцнення Імперії Моголів і поширення її влади практично на весь півострів Індостан.

1566

2 липня 1566 • У ході війни за австрійську спадщину між французькою армією під командуванням Моріца Саксонського і союзною, англо-голландсько-австрійською, армією під командуванням герцога Камберлендського відбулась битва біля села Лауфельде (нині — Нідерланди), в якій французи здобули перемогу, що забеспечило Франції контроль майже над усією територією Голландії.

6 вересня 1566 • Під час облоги угорського міста Сігетвар на 72-у році життя помер один з найвидатніших монархів XVI століття султан Османської імперії Сулейман I Кануні, за 46 років правління якого Туреччина досягла вершини своєї військової, політичної та економічної могутності. Наступного дня османський престол зайняв його третій син Селім II, єдиний живий із його десяти можливих спадкоємців.

1567

13 березня 1567 • Битвою біля Остервеле поблизу Антверпена (нині Бельгія), в якій іспанські війська розбили загони повсталих кальвіністів, розпочалась Вісімдерічна війна Нижніх країн проти влади Габсбургів, яка привела до проголошення незалежної Республіка семи сполучених провінцій Нідерландів.

24 липня 1567 • Під час свого ув'язнення в замку Лох-Левен шотландська королева Марія Стюарт зреклась престолу на користь свого однорічного сина Якова, котрий згодом став королем Шотландії Яковом VI і першим Стюартом на англійському престолі — Яковом I.

25 липня 1567 • Іспанський конкістадор Дієго де Лосада заснував місто Сантьяго де Леон де Каракас, сучасний Каракас, столицю Венесуели.

22 серпня 1567 • Герцог Альба, призначений іспанським королем Філіпом II намісником в Нідерландах, заснував Раду в справах заколотів і повстань, завданням котрої була боротьба з єретиками і заколотниками. За неповні три роки Рада стратила більше восьми тисяч чоловік і увійшла в історію під другою назвою — "Кривава рада".

Народились в 1563-1567 роках

15 лютого 1564 — †8 січня 1642 • Галілео Галілей, італійський фізик, механік, астроном; встановив закони інерції, вільного падіння, сконструював телескоп з 33-разовим збільшенням, відкрив гори на Місяці, плями на Сонці і чотири супутники Юпітера.

26 лютого 1564 — †30 травня 1593 • Крістофер Марлоу, англійський поет, драматург ("Трагічне життя доктора Фауста", "Тамерлан Великий", "Мальтійський єврей"); деякі історики мистецтва вважають його справжнім автором творів Шекспіра.

квітень 1564 — †3 травня 1616 • Вільям Шекспір, англійський поет і драматург ("Юлій Цезар", "Ромео і Джульєтта", "Гамлет", "Отелло", "Король лір", "Сон у літню ніч").

бл. 1564 — † бл. 1638 • Пітер Брейгель-молодший, голландський живописець («Сільське весілля», «Весна, робота в саду», «Сліпі ведуть сліпих»); син Пітера Брейгеля-старшого, брат Яна Брейгеля-старшого.

бл. 1565 — †1611 • Генрі Гудзон (Хадсон), англійський мореплавець, дослідник Північної Америки.

26 травня 1566 — †22 грудня 1603 • Мехмед III, 13-й султан Османської імперії; син Мурада III, батько Ахмеда I.

19 червня 1566 — †6 квітня 1625 • Яків I (Яків Стюарт), король Англії (1603-1625), перший з шотландської династії Стюартів, і король Шотландії (1567-1625 рр., правив під іменем Яків VI); як глава двох держав, першим став називати себе королем Великобританії.

20 червня 1566 — †30 квітня 1632 • Сигізмунд III (Сигізмунд Ваза), король Польщі, Великий князь литовський, Великий князь Руський (з 1587 року), король Швеції (1592-99 рр.).

15 травня 1567 — †29 листопада 1643 • Клаудіо Монтеверді, італійський композитор, автор опер (Орфей) і мадригалів (Пісні війни і кохання); вважається першим класиком опери.

3 липня 1567 — †25 грудня 1635 • Самюель де Шамплен, французький мандрівник і гідрограф; засновник і губернатор перших французьких поселень у Канаді (Квебек).

Померли в 1563-1567 роках

1563 • Дмитро (Байда) Вишневецький, засновник першого воєнного укріплення на острові Мала Хортиця; нащадок династії Рюриковичів. Пом. 461 рік тому.

24 лютого 1563 • Франсуа де Гіз, французький воєнний і державний діяч часів Італійських і Гугенотських воєн. Пом. 461 рік тому у 44 роки (нар. 17 лютого 1519 р.).

1564 • Баттіста Агнесе, генуезький картограф; автор першої карти Московської держави (1525), атласу світу (1542). Пом. 460 років тому у 64 роки (нар. 1500 р.).

18 лютого 1564 • Мікеланджело (Людовико Буонарроті Сімоні), італійський художник (Сикстинська капела), скульптор ("Давид"), архітектор (собор Св. Петра у Римі), поет епохи Високого Відродження. Пом. 460 років тому у 89 років (нар. 6 березня 1475 р.).

27 травня 1564 • Жан Кальвін, швецарський протестанський релігійний реформатор. Пом. 460 років тому у 55 років (нар. 10 липня 1509 р.).

23 травня 1565 • Тургут-рейс (Драгут), османський корсар, адмірал Османської імперії, бейлербей Алжиру і Середземного моря. Пом. 459 років тому у 80 років (нар. 1485 р.).

13 грудня 1565 • Конрад Геснер, швейцарський природодослідник, автор першої зоологічної енциклопедії "Історія тварин". Пом. 459 років тому у 49 років (нар. 26 березня 1516 р.).

4 квітня 1566 • Даніеле да Вольтерра (Даніеле Річчареллі), італійський художник і скульптор («Зняття з хреста», «Віфлеємське побиття немовлят», «Давид відрубує голову Голіафу», «Мікеланджело»). Пом. 458 років тому у 57 років (нар. 1509 р.).

2 липня 1566 • Мішель Нострадамус (Нотрдам), лейб-медик французького короля Карла IX, винахідник медичного засобу для боротьби з чумою (1546), астролог, автор астрологічних календарів і пророкувань (Центурії). Пом. 458 років тому у 63 роки (нар. 14 грудня 1503 р.).

6 вересня 1566 • Сулейман I Кануні (Сулейман Пишний), турецький султан (1520-66 рр.) з династії Османів, завойовник Балкан, Закавказзя, Месопотамії, Аравії та Алжиру. Пом. 458 років тому у 72 роки (нар. 6 листопада 1494 р.).

22 вересня 1566 • Йоганн Агрікола (Шнайдер), німецький проповідник; один з лідерів Реформації, сподвижник Мартіна Лютера. Пом. 458 років тому у 74 роки (нар. 20 квітня 1492 р.).

13 листопада 1567 • Педро де ла Гаска, іспанський священик, дипломат, другий віце-король Перу (1547-50 рр.). Пом. 457 років тому у 77 років (нар. 1490 р.).