Головні події 1561-1565 років

• Падіння Лівонського ордену, 28 листопада 1561
• Помер Мікеланджело Буонарроті, 18 лютого 1564
• Велика облога Мальти, 18 травня 1565

Політичні лідери 1561-1565 років

• Імперія Великих Моголів: Акбар Великий (1556-1605)
• Англія: Єлизавета I (1558-1603)
• Велике князівство Литовське: Сигізмунд II Август (1548-72)
• Королівство Іспанія: Філіп II Розсудливий (1556-98)
• Королівство Польща: Сигізмунд II Август (1529-72)
• Королівство Франція: Катерина Медічі (1560-63), Карл IX Люб'язний (1560-74)
• Королівство Швеція: Ерік XIV (1560-68)
• Кримське ханство: Девлет Герай (1551-77)
• Московське царство: Іван IV Грозний (1547-84)
• Османська імперія: Сулейман Пишний (1520-66)
• Персія Сефевідів: Тахмасп I (1524-76)
• Священна Римська імперія: Фердинанд I (1558-64), Максиміліан II Габсбург (1564-76)
• Угорське королівство: Фердинанд I Габсбург (1526-64), Янош II Заполья (1540-70)
• Шотландія: Марія I (1542-67)

Всі події 1561-1565 років

29 червня 1561 • У Москві закінчене будівництво Покровського собору — храма Василя Блаженного, котрий був зведений за наказом Івана Грозного в ознаменування взяття Казані в 1552 році і перемоги над Казанським ханством.

20 вересня 1561 • Англійська королева Єлизавета підписала договір з лідером французьких гугенотів Людовиком Бурбоном, принцем Конде, — Англія отримувала у своє розпорядження місто Гавр у обмін за надання Бурбонам фінансової і військової допомоги для боротьби з французькими католиками.

28 листопада 1561 • Після розгрому головних сил Лівонського ордену в битві під Егремом в ході війни з Московським царством ландмейстер Готхард Кеттлер з Польсько-литовською державою Віленську унію, за яким передав землі Лівонської конфедерації під опіку Сигізмунду II Августу як польському королю і великому князю литовському, і прийняв титул герцога Курляндії і Семигалії.

1562

1562 • У Франції почалась серія затяжних громадянських воєн між католиками і протестантами (гугенотами), які розділили Францію при останніх королях династії Валуа. На чолі гугенотів стояли Бурбони (принц Конде, Генріх Наварський) і адмірал де Коліньї, на чолі католиків — королева-мати Катерина Медічі і могутні Гізи. На хід подій у Франції намагалися впливати її сусіди — Єлизавета Англійська підтримувала гугенотів, а Філіп Іспанська — католиків. Французькі релігійні війни закінчилися сходженням Генріха Наваррського на французький престол і виданням компромісного Нантського едикту в 1598 році, який визнав свободу віросповідання.

17 січня 1562 • У Франції видано Сен-Жерменський едикт, який забезпечував часткову свободу віросповідання гугенотам. Він був прийнятий за ініціативою королева-матері Катерини де Медічі, яка була регенткою малолітнього сина Карла IX Валуа.

1 березня 1562 • У Вассі (область Шампань) за наказом вождя католицької партії у Франції герцога Франсуа де Гіза його свита напала на гугенотів, які відправляли богослужіння. Кілька десятків людей було вбито і більше 200 поранено. "Кривава купіль" стала початком протестантсько-католицьких воєн у Франції, які тривали до 1594 року. У 1598 році Нантським едиктом короля Геріха V гугенотам було гарантовано свободу віросповідання.

1563

4 грудня 1563 • Завершився Тридентський собор, котрий з перервами засідав протягом 18 років і мав за мету знайти шляхи примирення всіх християн. На соборі було обговорено питання католицької догматики, сформульовано принципові відмінності католицького віровчення від вчень інших конфесій, встановлено новий церковний канон. Рішення собору стали основою програми Контрреформації.

1564

26 січня 1564 • В ході Лівонської війни відбулась битва на Улі (зараз — Вітебська область Білорусі) — армія Великого князівства Литовського перемогла армію Московського царства, чим зірвала його наступ.

18 лютого 1564 • У Римі на 89-у році життя помер італійський скульптор, живописець, архітектор і поет Мікеланджело Буонарроті. Його ховали двічі — спочатку скромно у місцевій церкві св. Апостолів, а після викрадення тіла — пишно і урочисто у рідній Флоренції.

1565

1 березня 1565 • Іспанський колонізатор Еустахіо де Са заснував місто Ріо-де-Жанейро, в якому вже через 20 років проживало майже 4 тисячі чоловік.

16 березня 1565 • Іспанський конкістадор Мігель Легаслі заключив братерський договір з Сікатуною, вождем філіппінського острова Бохол, скріпивши його ритуальним питтям вина, до якого була додана кров Легаслі і Сікатуни.

27 квітня 1565 • Іспанський конкістадор Мігель Лопес де Лагаспі у супроводі 400 озброєних солдатів прибув на Філіппінські острови і заснував Сан-Мігель — перше іспанське поселення на Філіппінах (нині — місто Себу).

18 травня 1565 • Сорокатисячна османська армія Сулеймана Пишного прибула до Мальти, яку силами трьох фортів захищало уп'ятеро менше військо на чолі з великим магістром Ордену госпітальєрів Жаном де ла Валетт-Парізо. Попри це, Мальта витримала майже чотири місяці неперервних артобстрілів і кілька штурмів, доки, деморалізовані невдачами і великими втратами турки не були змушені зняти облогу, яка в Європі була названа «Великою» і вважається однією з найвизначніших історичних подій XVI століття.

29 липня 1565 • Королева Шотландії Марія Стюарт вийшла заміж за свого кузена лорда Дарнлі.

28 серпня 1565 • у сучасній Флориді іспанцями на чолі з адміралом Педро де Авілес зруйнували французький форт Каролен і заснували селище Сан-Агостін — перше постійне поселення європейців у Північній Америці. Протягом 256 років це була найпівнічніша точка іспанських володінь. Сьогодні Сент-Огастін — найстаріше місто США.

20 вересня 1565 • За наказом короля Філіпа II іспанські війська на чолі з Педро Мендезом вибили французів з форту Кароліна на північному заході Флориди — це була перша битва європейських країн на американській території. Іспанці, котрі вчинили напад під формальним приводом боротьби з єретиками, насправді були стурбовані спробою французів колонізувати Флориду. В результаті несподіваного нападу французи, котрими командував Рене Гулен, втратили 135 чоловік убитими, а 40 чоловікам і самому Гулену вдалось втекти. Після цього інциденту французи перемістили свої колоніальні інтереси на північ — до сьогоднішнього Квебеку і Нової Скотії.

5 листопада 1565 • У битві біля міста Паніпата (Пенджаб) війська моголів розбили афгано-індуські загони, керовані індуським воєначальником Гему, котрий намагався повалити владу 14-літнього імператора Акбара, що згодом став іменуватись Великим за зміцнення Імперії Моголів і поширення її влади практично на весь півострів Індостан.

Народились в 1561-1565 роках

22 січня 1561 — †9 квітня 1626 • Френсіс Бекон, англійський філософ, письменник ("Novum Organum"), лорд-канцлер Англії (1618-21 рр.).

20 серпня 1561 — †12 серпня 1633 • Якопо Пері, італійський композитор, автор перших опер.

бл. 1561 — †24 вересня 1621 • Ян-Кароль Ходкевич, військовий і політичний діяч Речі Посполитої, великий гетьман литовський (1605-21 рр.)

25 липня 1562 — †2 серпня 1602 • Като Кійомаса, японський державний і військовий діяч, самурайський полководець періоду Адзуті-Момояма.

25 листопада 1562 — †27 серпня 1635 • Лопе Фелікс де Вега (Карпьо), іспанський драматург і поет (Собака на сіні, Вчитель танців, Зірка Севільї).

15 лютого 1564 — †8 січня 1642 • Галілео Галілей, італійський фізик, механік, астроном; встановив закони інерції, вільного падіння, сконструював телескоп з 33-разовим збільшенням, відкрив гори на Місяці, плями на Сонці і чотири супутники Юпітера.

26 лютого 1564 — †30 травня 1593 • Крістофер Марлоу, англійський поет, драматург ("Трагічне життя доктора Фауста", "Тамерлан Великий", "Мальтійський єврей"); деякі історики мистецтва вважають його справжнім автором творів Шекспіра.

квітень 1564 — †3 травня 1616 • Вільям Шекспір, англійський поет і драматург ("Юлій Цезар", "Ромео і Джульєтта", "Гамлет", "Отелло", "Король лір", "Сон у літню ніч").

бл. 1564 — † бл. 1638 • Пітер Брейгель-молодший, голландський живописець («Сільське весілля», «Весна, робота в саду», «Сліпі ведуть сліпих»); син Пітера Брейгеля-старшого, брат Яна Брейгеля-старшого.

бл. 1565 — †1611 • Генрі Гудзон (Хадсон), англійський мореплавець, дослідник Північної Америки.

Померли в 1561-1565 роках

1563 • Дмитро (Байда) Вишневецький, засновник першого воєнного укріплення на острові Мала Хортиця; нащадок династії Рюриковичів. Пом. 461 рік тому.

24 лютого 1563 • Франсуа де Гіз, французький воєнний і державний діяч часів Італійських і Гугенотських воєн. Пом. 461 рік тому у 44 роки (нар. 17 лютого 1519 р.).

1564 • Баттіста Агнесе, генуезький картограф; автор першої карти Московської держави (1525), атласу світу (1542). Пом. 460 років тому у 64 роки (нар. 1500 р.).

18 лютого 1564 • Мікеланджело (Людовико Буонарроті Сімоні), італійський художник (Сикстинська капела), скульптор ("Давид"), архітектор (собор Св. Петра у Римі), поет епохи Високого Відродження. Пом. 460 років тому у 89 років (нар. 6 березня 1475 р.).

27 травня 1564 • Жан Кальвін, швецарський протестанський релігійний реформатор. Пом. 460 років тому у 55 років (нар. 10 липня 1509 р.).

23 травня 1565 • Тургут-рейс (Драгут), османський корсар, адмірал Османської імперії, бейлербей Алжиру і Середземного моря. Пом. 459 років тому у 80 років (нар. 1485 р.).

13 грудня 1565 • Конрад Геснер, швейцарський природодослідник, автор першої зоологічної енциклопедії "Історія тварин". Пом. 459 років тому у 49 років (нар. 26 березня 1516 р.).