Головні події 1559-1563 років

• Єлизавета I — королева Англії, 15 січня 1559
• Протестантська революція в Шотландії, 11 травня 1559
• «Чорна королева» Катерина Медічі, 10 липня 1559
• Загибель Генріха II Валуа, 10 липня 1559
• Падіння Лівонського ордену, 28 листопада 1561

Політичні лідери 1559-1563 років

• Імперія Великих Моголів: Акбар Великий (1556-1605)
• Англія: Єлизавета I (1558-1603)
• Велике князівство Литовське: Сигізмунд II Август (1548-72)
• Королівство Іспанія: Філіп II Розсудливий (1556-98)
• Королівство Польща: Сигізмунд II Август (1529-72)
• Королівство Франція: Генріх II Валуа (1547-59), Катерина Медічі (1547-59, 1560-63), Франциск II (1559-60), Карл IX Люб'язний (1560-74)
• Королівство Швеція: Густав I Ваза (1523-60), Ерік XIV (1560-68)
• Кримське ханство: Девлет Герай (1551-77)
• Московське царство: Іван IV Грозний (1547-84)
• Османська імперія: Сулейман Пишний (1520-66)
• Папська держава: Павло IV (1555-59)
• Персія Сефевідів: Тахмасп I (1524-76)
• Священна Римська імперія: Фердинанд I (1558-64)
• Угорське королівство: Фердинанд I Габсбург (1526-64), Янош II Заполья (1540-70)
• Шотландія: Марія I (1542-67)

Всі події 1559-1563 років

15 січня 1559 • Через два місяці після смерті своєї сестри, королеви Англії Марії I, її зведена сестра, 25-річна Єлизавета Тюдор, дочка Генріха VIII і Анни Болейн, коронувалася у Вестмінстерському абатстві в Лондоні як королева Єлизавета I.

3 квітня 1559 • Підписанням миру в Като-Камбрезі іспанським королем Філіппом II і французьким королем Генріхом II закінчилась війна між Францією та Італією, вілома також як війна Габсбургів-Валуа чи Остання італійська. За його умовами Франція, оточена володіннями австро-іспанського дому Габсбургів, була змушена відмовитись від своїх претензій на владу в Італії, Бургундії та Іспанії. Французькому королю Генріху II вдалось зберегти Мец, Верден і Туль, але довелось повернути Тіонвіль, Марієнбург, Ів, Дамвіль і землі в Артуа, Фландрії та Шаролі. Франція також втратила Савойю і П'ємонт, які були повернуті савойському герцогу Емануїлу Філіберту. Закріпити мир мали шлюби Маргарити Французької, сестри Генріха II, з герцогом Філібертом та іспанського короля Філіппа II з Єлизаветою, дочнькою Генріха II. Крім того, Като-Камбрезійським договором Франція могла залишити за собою Кале після сплати 500 тисяч екю; до кінця ця сума не була виплачена, але Кале назавжди лишився Франції.

11 травня 1559 • У церкві св. Іоанна у Перті протестантський проповідник Джон Нокс виступив з палкою проти католицького ідолопоклонства та правління королеви-регента Марії де Гіз. Розпалені його виступом городяни підняли повстання, що переросло у Протестантську революцію і привело до створення Шотландської церкви.

10 липня 1559 • Внаслідок поранення, отриманого на лицарському турнірі з нагоди одруження іспанського короля Філіпа II Габсбурга і Єлизавети Валуа, в Парижі помер батько нареченої король Генріх II. Його спадкоємцем на престолі Франції став п'ятнадцятилітній хворобливий син Франсиск II, який правив при регенстві матері Катерини Медічі.

10 липня 1559 • По смерті Генріха II його дружина Катерина Медічі першою у Франції стала носити траур чорного кольору і не знімала його наступні 30 років, залишаючись як матір трьох королів однією з найвпливовіших осіб Франції. Як найвідоміша жінка Європи XVI століття, Катерина Медічі стала законодавицею смаків у моді та кулінарії, популяризатором нового мистецтва — балету — і одним з найбільших колекціонерів живопису свого часу.

25 грудня 1559 • Після смерті Павла IV новим папою під іменем Пій IV обраний Джованні Анджело Медічі. В період його понтифікату закінчився Тридентський собор.

1560

17 серпня 1560 • Протестантизм оголошено державною релігією Шотландії.

5 грудня 1560 • Після смерті французького короля Франциска II його спадкоємцем став неповнолітній брат Карл IX. Як і за Франциска II, регентом залишилась королева-матір Катерина Медічі.

1561

29 червня 1561 • У Москві закінчене будівництво Покровського собору — храма Василя Блаженного, котрий був зведений за наказом Івана Грозного в ознаменування взяття Казані в 1552 році і перемоги над Казанським ханством.

20 вересня 1561 • Англійська королева Єлизавета підписала договір з лідером французьких гугенотів Людовиком Бурбоном, принцем Конде, — Англія отримувала у своє розпорядження місто Гавр у обмін за надання Бурбонам фінансової і військової допомоги для боротьби з французькими католиками.

28 листопада 1561 • Після розгрому головних сил Лівонського ордену в битві під Егремом в ході війни з Московським царством ландмейстер Готхард Кеттлер з Польсько-литовською державою Віленську унію, за яким передав землі Лівонської конфедерації під опіку Сигізмунду II Августу як польському королю і великому князю литовському, і прийняв титул герцога Курляндії і Семигалії.

1562

1562 • У Франції почалась серія затяжних громадянських воєн між католиками і протестантами (гугенотами), які розділили Францію при останніх королях династії Валуа. На чолі гугенотів стояли Бурбони (принц Конде, Генріх Наварський) і адмірал де Коліньї, на чолі католиків — королева-мати Катерина Медічі і могутні Гізи. На хід подій у Франції намагалися впливати її сусіди — Єлизавета Англійська підтримувала гугенотів, а Філіп Іспанська — католиків. Французькі релігійні війни закінчилися сходженням Генріха Наваррського на французький престол і виданням компромісного Нантського едикту в 1598 році, який визнав свободу віросповідання.

17 січня 1562 • У Франції видано Сен-Жерменський едикт, який забезпечував часткову свободу віросповідання гугенотам. Він був прийнятий за ініціативою королева-матері Катерини де Медічі, яка була регенткою малолітнього сина Карла IX Валуа.

1 березня 1562 • У Вассі (область Шампань) за наказом вождя католицької партії у Франції герцога Франсуа де Гіза його свита напала на гугенотів, які відправляли богослужіння. Кілька десятків людей було вбито і більше 200 поранено. "Кривава купіль" стала початком протестантсько-католицьких воєн у Франції, які тривали до 1594 року. У 1598 році Нантським едиктом короля Геріха V гугенотам було гарантовано свободу віросповідання.

1563

4 грудня 1563 • Завершився Тридентський собор, котрий з перервами засідав протягом 18 років і мав за мету знайти шляхи примирення всіх християн. На соборі було обговорено питання католицької догматики, сформульовано принципові відмінності католицького віровчення від вчень інших конфесій, встановлено новий церковний канон. Рішення собору стали основою програми Контрреформації.

Народились в 1559-1563 роках

14 травня 1559 — †30 вересня 1626 • Нурхаці, маньчжурський полководець, засновник династії Пізня Цзінь (1616-26 рр.), завойовниці китайської династії Мін.

1560 — †2 березня 1631 • Йов Борецький (Іван Матвійович Борецький), український церковний діяч, Митрополит Київський, Галицький і всієї Руси (1620–31 рр.); ректор Львівської братської школи, перший ректор Київської братської школи

7 серпня 1560 — †21 серпня 1614 • Елізабет Баторі, угорська «Кривава Графиня»; племінниця короля Речі Посполитої Стефана Баторія.

13 грудня 1560 — †22 грудня 1641 • Максимільєн де Бетюн, французький державний діяч, герцог Сюллі (з 1606 р.), міністр фінансів за часів правління Генріха IV Наварського.

22 січня 1561 — †9 квітня 1626 • Френсіс Бекон, англійський філософ, письменник ("Novum Organum"), лорд-канцлер Англії (1618-21 рр.).

20 серпня 1561 — †12 серпня 1633 • Якопо Пері, італійський композитор, автор перших опер.

бл. 1561 — †24 вересня 1621 • Ян-Кароль Ходкевич, військовий і політичний діяч Речі Посполитої, великий гетьман литовський (1605-21 рр.)

25 липня 1562 — †2 серпня 1602 • Като Кійомаса, японський державний і військовий діяч, самурайський полководець періоду Адзуті-Момояма.

25 листопада 1562 — †27 серпня 1635 • Лопе Фелікс де Вега (Карпьо), іспанський драматург і поет (Собака на сіні, Вчитель танців, Зірка Севільї).

Померли в 1559-1563 роках

25 січня 1559 • Крістіан I (Крістіан Ольденбург), король Данії та Норвегії (1513-23 рр.), король Швеції (1520-23 рр.). Пом. 465 років тому у 78 років (нар. 1 липня 1481 р.).

10 липня 1559 • Генріх II (Генріх Валуа), французький король (1547-59 рр.), син короля Франциска I і королеви Клод, батько королів Франциска II, Карла IX, Генріха III. Пом. 465 років тому у 40 років (нар. 31 березня 1519 р.).

1560 • Жан-Франсуа Роберваль, французький мандрівник і корсар, перший генерал-лейтенант Нової Франції. Пом. 464 роки тому у 60 років (нар. 1500 р.).

1560 • Альваро де Вака, іспанський конкістадор і етнограф; першовідкривач Техасу (1528). Пом. 464 роки тому у 72 роки (нар. 1488 р.).

1 січня 1560 • Жоашен дю Белле, французький поет, майстер сонета, теоретик «Плеяди», автор її маніфесту — трактату «Захист і прославлення французької мови» (1549). Пом. 464 роки тому у 38 років (нар. 1522 р.).

19 квітня 1560 • Філіп Меланхтон, німецький теолог, систематизатор лютеранської теології, сподвижник Мартіна Лютера. Пом. 464 роки тому у 63 роки (нар. 16 лютого 1497 р.).

29 вересня 1560 • Густав I Ваза (Густав Еріксон), король Швеції (1523-60 рр.), під керівництвом которого країна домоглась незалежності від Данії; родоначальник королівської династії Ваза. Пом. 464 роки тому у 64 роки (нар. 12 травня 1496 р.).

25 листопада 1560 • Андреа Доріа, генуезький адмірал, кондотьєр і державний діяч, «пожиттєвий ценцор» Генуезької республіки (1528-60 рр.). Пом. 464 роки тому у 94 роки (нар. 30 листопада 1466 р.).

5 грудня 1560 • Франциск II (Франциск Валуа), король Франції (1559-1560 рр.), король-консорт Шотландії (1558-1560 рр.); син короля Франції Генріха II і Катерини де Медичі, брат королів Франції Карла IX і Генріха III. Пом. 464 роки тому у 16 років (нар. 19 січня 1544 р.).

1563 • Дмитро (Байда) Вишневецький, засновник першого воєнного укріплення на острові Мала Хортиця; нащадок династії Рюриковичів. Пом. 461 рік тому.

24 лютого 1563 • Франсуа де Гіз, французький воєнний і державний діяч часів Італійських і Гугенотських воєн. Пом. 461 рік тому у 44 роки (нар. 17 лютого 1519 р.).