цей день
Заголовки
Хронологія
Теми
популярні статті
Регіони
нові статті
Правила життя
Фотоісторії
Ще
Моя історія
Підтримати
Хроніка подій 1528 - 1534 років
3 листопада 1534 року англійський парламент прийняв акт, який проголошував Генріха VIII і його спадкоємців єдиним верховним земним главою Церкви Англії. Разом із «Актом про супрематію», виданим за правління королеви Єлизавети, відбувся повний розрив Англіканської і Католицької церков. Обидва документи зберігають юридичну силу й досі, визначаючи особливу роль британського монарха в справах церкви.

Головні події 1528 - 1534 років


Всі події 1528 - 1534 років

3 липня 1528 - Папа римський Клемент VII спеціальною буллою узаконив створений в 1525 році орден монахів-капуцинів, головною задачею котрого була боротьба з ідеями Реформації.
6 листопада 1528 - Іспанський конкістадор Альваро Нуньєс Кавеса де Вака першим з європейців ступив на землю, відому зараз як Техас.
1529
19 квітня 1529 - На засіданні рейхстагу в Шпреї відбувся остаточний розкол між протестантами і католиками Німеччини - протестанти виступили проти відміни рішення рейхстагу 1526 року, за яким імперські чини отримали можливість самостійно вирішувати релігійні питання.
21 червня 1529 - В ході війни Коньякської ліги французькі війська Франциска I Бурбона зазнали поразки від іспанців Антоніо де Лейва у битві біля Ландріано. Це змусило французів залишити Пінічну Італію.
26 липня 1529 - В Толедо іспанський конкістадор Франсиско Пісарро отримав королівські гарантії губернаторства в землях, котрі він завоює в Південій Америці.
24 вересня 1529 - Турецький султан Сулейман I Пишний здійснив першу спробу захопити Відень, котра закінчилась невдало. Місто було взято в довготривалу облогу.
4 жовтня 1529 - У Марбурзі закінчилась чотириденна зустріч вюртемберзьких, страсбурзьких і швейцарських прихильників Реформації, котра була ініційована ландграфом Філіппом Гессенським. Метою зустрічі було досягнення політичної єдності протестантських священників і вирішиння спільних телогічних проблем. В бесідах брали участь Мартін Лютер, Філіпп Меланхтон, Каспар Хедіо, Адам Крафт, Ульріх Цвінглі, але єдність позиції так і небула досягнута із-за різного ставлення теологів до причастя.
1530
24 лютого 1530 - У Болоньї відбулась остання папська коронація у Священній Римській імперії - папа Климент VII проголосив Карла V імператором.
25 червня 1530 - Зі згоди Мартіна Лютера його сподвижник Філіп Меланхтон виступив у Аугсбурзькому рейстазі з викладом 28 основних статей-положень лютеранства (Аугсбурзька конфесія), котрі були відхилені імператором Священної Римської імперії Карлом V. Це привело до багаторічної боротьби між католицькими і протестантськими князями Німеччини.
1531
26 січня 1531 - Землетрус в Лісабоні призвів до загибелі більше 30 тисяч чоловік.
22 серпня 1531 - Між військами молдавського князя Петру IV Рареша (Петрила) і польського короля і великого князя литовського Сигізмунда І Старого відбулась битва біля Обертина (нині - Івано-Франківська область), в якій переконлива перемога коронного війська зумовила повернення Покуття до складу Польщі.
20 листопада 1531 - Після смерті швейцарського реформатора 45-річного Ульріха Цвінглі, котрий загинув 11 жовтня під час сутичок католиків і євангелістів, другий Каппельський собор підтвердив конфесіальне розділення Швейцарії і право кожного кантону самостійно визначати своє ставлення до Реформації. Це привело до релігійного розділення Швейцарії - рішення про приналежність до тієї чи іншої релігії перестало бути приватною справою окремої людини, а стало територіальною проблемою. Спадкоємцем Цвінглі став Генріх Буллінгер.
1532
15 квітня 1532 - В Падуї (Італія) найманцем, підісланим австрійським урядом, вбито 48-річного Міхаїла Гайсмара, одного з керівників Селянської війни 1524-26 років у Тіролі і Зальцбурзі, автора програмного документу "Земського укладу", що передбачав організацію суспільства на принципах повної рівності та встановлення республіканської форми правління.
16 травня 1532 - Посилаючись на слабке здоров'я, сер Томас Мор пішов у відставку з поста лорда-канцлера. Справжньою причиною його звільнення став розрив Генріха VIII з Римом та створення Англіканської церкви.
27 липня 1532 - Загальноімперський рейхстаг у Регенсбурзі затвердив перший кримінальний і кримінально-процесуальний кодекс Священної Римської імперії німецької нації, названий згодом «Кароліна» на честь імператора Карла V. Будучи єдиним загальноімперським законом роздробленої Німеччини, «Кароліна» мала на меті упорядкувати кримінальне судочинство у місцевих судах і була побудована на презумпції вини, відзначалась суворістю, навіть жорстокістю мір покарання і діяла до кінця XVIII століття.
4 серпня 1532 - Під тиском Франциска I бретонський парламент видав акт про нерозривність унії між французькою короною та герцогством Бретань.
16 листопада 1532 - Загін іспанського конкістадора Франсиско Пісарро біля перуанського міста Кахамарка захопив у полон верховного інку Атауальпа. Не дивлячасись на отримання величезного викупу Атауальпа був згодом страчений і восени наступного року Перу стало володінням іспанців.
1533
25 січня 1533 - Король Англії Генріх VIII, будучи одруженим на Катерині Арагонській, взяв таємний шлюб з вагітною від нього Анною Болейн. У травні Томас Кранмер, архієпископ Кентенберійський, оголосив шлюб з Катериною Арагонською, котра не змогла народити Генріху сина, недійсним, а шлюб з Анною Болейн - законним. За це і Томас Кранмер і Генріх VIII у липні були відлучені папою Климентом VII від церкви, що стало початком розриву англіканської церкви з Римом. Як виявилось згодом, і Катерина і Анна народили Генріху дочок - католичку Марію і протестантку Єлизавету, відповідно, - котрі, будучи запеклими ворогами, по черзі змінили одна одну на англійському престолі і правили країною протягом майже півстоліття.
23 травня 1533 - Архієпископ Кентерберійський Томас Кранмер оголосив шлюб Генріха VIII і Катерини Арагонської недійсним. Англійський монарх вимагав визнання розводу від папи римського, оскільки Катерина не могла народити сина-спадкоємця престолу, але Клемент VII відмовив королю і в липні цього ж року відлучив його і архієпископа від церкви.
1 червня 1533 - У Лондоні короновано Анну Болейн, нову дружини англійського короля Генріха VIII, матір майбутньої королеви Єлизавети I.
11 липня 1533 - Папа римський Климент VII відлучив від церкви багатожонця англійського короля Англії Генріха VIII, який на Анні Болейн, не отримавши дозвіл Ватикану на розлучення з попередньою дружиною.
29 серпня 1533 - Не дивлячись на виплату величезного викупу золотом, в Куско іспанцями страчений Атауальпа, 13-й і останній імператор 300-річної цивілізації інків з династії Ханан Куско.
15 листопада 1533 - Перші іспанські завойовники увійшли в Куско, столицю держави Інків. Через три роки Франсиско Пісарро почав "перебудову" міста - , побудувавши на місці інкських храмів - церкви, на місці палаців - житло для завойовників.
1534
1534 - Французький мореплавець Жак Картьє проголосив Канаду власністю короля Франції.
21 березня 1534 - Указом імператора Священної Римської імперії і короля Іспанії Карла V Габсбурга у Південній Америці створено губернаторство Нова Андалузія, першим правителем якого став аделантадо Педро де Мендоса. З 1542 року губернаторство стало підпорядковуватись віце-королівству Перу.
20 квітня 1534 - Розпочалась перша експедиція французького мореплавця Жака Картьє, в ході якого він відкрив Канаду і острів Лабрадор.
9 червня 1534 - Французький мореплавець Жак Картьє відкрив річку Св. Лаврентія і став першим європейцем, що піднявся до її верхів'їв.
13 липня 1534 - Турки захопили персидську фортецю Табріз.
24 липня 1534 - Французька експедиція Жака Картьє досягла гирла річки Святого Лаврентія (Канада) і вперше висадився на американську землю в районі сучасного півострова Ґаспе (сучасний Квебек).
15 серпня 1534 - Ігнатій Лойола з шістьома своїми однодумцями заснував у Парижі орден єзуїтів, основним завданням котрого було навернення іновірців до християнства. Не маючи можливості здійснити паломництво у Святу землю, вони направились в Рим до папи римського, і у вересні 1540 року Павло III благословив створення Товариства Христа, як офіційно називався орден єзуїтів.
3 листопада 1534 - Англійський парламент прийняв акт, який проголошував Генріха VIII і його спадкоємців єдиним верховним земним главою Церкви Англії. Разом із «Актом про супрематію», виданим за правління королеви Єлизавети, відбувся повний розрив Англіканської і Католицької церков. Обидва документи зберігають юридичну силу й досі, визначаючи особливу роль британського монарха в справах церкви.
6 грудня 1534 - Іспанський конкістадор Себастьян де Белалькасар на місці захопленого індіанського поселення Кіту заснував містечко Сан-Франсиско-де-Кіто, відоме сьогодня як столиця Еквадору.
Народилися в 1528 - 1534 роках
7 травня 1530 - 13 березня 1569, Луї де Бурбон (Конде), лідер гугенотів, засновник дому Конде.
6 червня 1530 - 22 серпня 1584, Ян Кохановський, польський поет і драматург епохи Відродження; писав латиною і польською.
25 серпня 1530 - 28 березня 1584, Іван IV (Іван Васильович Грозний), великий князь Московський (1533-1584 рр.), перший цар Московський (1547-1575, 1576-1584 рр.) з династії Рюриковичів.
1532
1532 - 12 листопада 1595, Джон Хокінс, англійський мореплавець, пірат, работорговець, адмірал.
1533
1533 - 16 червня 1578, Іван Підкова, козацький гетьман, молдовський господар (1577—78 рр.).
28 лютого 1533 - 13 вересня 1592, Мішель де Монтень, французький богослов, філософ, есеїст-мораліст ("Досліди"), громадський діяч.
24 квітня 1533 - 10 липня 1584, Вільгельм I (Вільгельм Оранський), перший з наслідних штатгальтерів (правителів) Нідерландів (з 1572); один з керівників Нідерландської буржуазної революції, направленої проти іспанського володарювання і католицизму.
7 вересня 1533 - 24 березня 1603, Єлизавета I Тюдор (Єлизавета Тюдор), королева Англії і Ірландії (1558-1603); дочка Генріха VIII і Анни Болейн, остання з династії Тюдорів. За 44 роки її правління англіканська церква була відновлена в своїх правах, а Англія стала ведучою країною світу. Її спадкоємцем на англійському престолі став внучатий племінник шотландський король Яків VI Стюарт, котрий правив під іменем Яків I.
27 вересня 1533 - 12 грудня 1586, Стефан Баторій, польський король (з 1576 р.) Великий князь Литовський та Руський (з 1576), глава Речі Посполитої.
13 грудня 1533 - 14 травня 1610, Генріх IV (Генріх Великий), король Франції (1589-1610 рр.), перший з династії Бурбонів, король Наварри (Генріх III Наваррський) з 1562 р.; герой роману Александра Дюма «Королева Марго».
1534
23 червня 1534 - 21 червня 1582, Ода Нобунаґа, військово-політичний лідер Японії епохи «воюючих країн», один з найвидатніших самураїв у японській історії.
Померли в 1528 - 1534 роках
1528 - Джованні да Верраццано, італійський мореплавець на французькій службі; першим з європейців проплив уздовж східного узбережжя Північної Америки аж до Нью-Йоркської бухти і затоки Наррагансетт. 488 років тому, в 43 роки (нар. 1485 р.).
29 лютого 1528 - Патрік Гамільтон, шотландський проповідник; один з перших послідовників протестантизму в Шотландії. 488 років тому, в 24 роки (нар. 1504 р.).
6 квітня 1528 - Альбрехт Дюрер, німецький живописець, рисувальник, гравер, теоретик мистецтва, основоположник мистецтва німецького Відродження. 488 років тому, в 57 років (нар. 21 травня 1471 р.).
1530
2 серпня 1530 - Кано Мотонобу, японський художник, один із творців школи декоративного живопису Кано. 486 років тому, в 96 років (нар. 1434 р.).
6 серпня 1530 - Якопо Саннадзаро, італійський поет, письменник ("Аркадія"). 486 років тому, в 72 роки (нар. 28 липня 1458 р.).
11 вересня 1530 - Костянтин Іванович Острозький, волинський князь, великий гетьман литовський (1497—1500, 1507—1530 рр.). 486 років тому, в 70 років (нар. 1460 р.).
29 вересня 1530 - Андреа дель Сарто (Вануччі Франческо), італійський художник епохи Відродження. 486 років тому, в 44 роки (нар. 16 липня 1486 р.).
26 грудня 1530 - Захіріддін Мухаммед Бабур, чагатайський (узбецький) та індійський правитель, завойовник, поет і письменник; нащадок Тамерлана, засновник Імперії Великих Моголів (1526). 486 років тому, в 47 років (нар. 14 лютого 1483 р.).
1531
11 жовтня 1531 - Ульріх Цвінглі, швейцарський священнослужитель, теософ, діяч Реформаці. 485 років тому, в 47 років (нар. 1 січня 1484 р.).
1532
29 серпня 1532 - Уаскар, дванадцятий правитель Імперії Інків; брат Атауальпа. 484 роки тому, в 32 роки (нар. 1500 р.).
1533
6 липня 1533 - Лудовіко Аріосто, італійський поет епохи Відродження («Несамовитий Роланд»). 483 роки тому, в 326 років (нар. 8 вересня 1207 р.).
29 серпня 1533 - Атауальпа, останній імператор (Сапа Інка) Інків. 483 роки тому, в 31 рік (нар. 1502 р.).
3 грудня 1533 - Василь III (Василь Іванович Рюрик), великий князь Володимирський і Московський в (1505-33 рр.) з династії Рюриковичів; перший цар Московії, батько Івана IV Грозного. 483 роки тому, в 54 роки (нар. 25 березня 1479 р.).
1534
9 січня 1534 - Йоганн Авентін (Йоганн Георг Турмайр), німецький історик, філолог. 482 роки тому, в 57 років (нар. 4 липня 1477 р.).
16 вересня 1534 - Михайло Львович Глинський, український магнат, воєначальник і державний діяч Великого князівства Литовського і Великого князівства Московського татарського походження. 482 роки тому, в 67 років (нар. 1467 р.).
25 вересня 1534 - Климент VII (Джуліо Медічі), папа римський (1523-34 рр.), останній папа епохи Відродження; його відмова розірвати шлюб англійського короля Генріха VIII з Катериною Арагонською привела до розриву англіканської церкви з Римом. 482 роки тому, в 56 років (нар. 26 травня 1478 р.).
Замах на Анвара Садата
Кримінал
Замах на Анвара Садата

Головні події 1528 - 1534 років

© 2001-16 Володимир Лук'янюк
Про


Наверх