цей день
Заголовки
Хронологія
Теми
популярні статті
Регіони
нові статті
Правила життя
Фотоісторії
Ще
Моя історія
Підтримати
Хроніка подій 1526 - 1532 років
16 листопада 1532 року загін іспанського конкістадора Франсиско Пісарро біля перуанського міста Кахамарка захопив у полон верховного інку Атауальпа. Не дивлячасись на отримання величезного викупу Атауальпа був згодом страчений і восени наступного року Перу стало володінням іспанців.

1526 - Захоплений у полон король Франції Франциск I підписав кабальний Мадридський договір, за яким він відмовився від усіх претензій на Італію і поступився Іспанії колишніми володіннмия Бургундського будинку - Бургундією, Артуа і Фландрією.
16 лютого 1526 - Після загибелі бездітного короля Лайоша II набув чинності братіславсько-віденський договір 1515 року, за яким спадкоємцем ягеллонського трону в Чехії і Угорщині став Фердинанд I, австрійський ерцгерцог і брат імператора Карла V. Таким чином під владою Габсбургів об'єднались спадкоємні австрійські землі з володіннями корони святовацлавської та святостефанської.
21 квітня 1526 - У битві при Паніпаті (поблизу Делі) нащадок Чингізхана і Тимура правитель Фергани хан Бабур розбив війська Делійського султана Ібрагіма Лоді. Через три дні Бабур захопив Делі, заклавши тим самим основу імперії Великих Моголів. Місто Агра, на південний схід від Делі, стало новою столицею Моголів.
29 серпня 1526 - У битві під Мохачем на Дунаї турецький султан і халіф Сулейман I Пишний розбив війська угорського і чеського короля Лайоша II, який загинув у бою. В результаті поразки в цьому бою Угорщина втратила свою державну і політичну самостійність - дві третини її території відійшло до Османської імперії, а решта стала володінням Австрії. Сулейман I рушив на завоювання Відня.
1527
27 січня 1527 - У битві під Ольшаницею армія великого гетьмана литовського князя Костянтина Острозького отримали одну з найбільших перемог над військами Кримського ханства, в якій татари втратили близько 25 тисяч чоловік (із 35 тисяч війська). За цю славну перемогу Острозького величали найвищим вождем, а король Сигізмунд І влаштував йому у Кракові тріумфальний в'їзд.
6 травня 1527 - Обурені тривалою невиплатою зарплати іспанські та німецькі найманці імператора Карла V увірвалися в Рим і розграбували місто. Рим втратив більшість середньовічних та ренесансних будівель; постраждала навіть базиліка Святого Петра у Ватикані, а сам папа Климент VII був змушений рятуватись втечею в замок Святого Ангела, де перебував фактично в облозі. Грабежі і руйнації тривали не менш як три доби. У червні папа виплатив військам імператора Карла V компенсацію у розмірі 400 000 дукатів і був змушений коронувати Карла V королем Італії та відмовити у праві на розлучення королю Англії Генріху VIII з його дружиною — Катериною Арагонською, що була тіткою Карла V.
1 липня 1527 - Гессенським ландграфом Філіпом Великодушним у Марбурзі засновано перший протестантський університет Німеччини. В 1541 році статус університету був підтверджений імператором.
1528
3 липня 1528 - Папа римський Клемент VII спеціальною буллою узаконив створений в 1525 році орден монахів-капуцинів, головною задачею котрого була боротьба з ідеями Реформації.
6 листопада 1528 - Іспанський конкістадор Альваро Нуньєс Кавеса де Вака першим з європейців ступив на землю, відому зараз як Техас.
1529
19 квітня 1529 - На засіданні рейхстагу в Шпреї відбувся остаточний розкол між протестантами і католиками Німеччини - протестанти виступили проти відміни рішення рейхстагу 1526 року, за яким імперські чини отримали можливість самостійно вирішувати релігійні питання.
21 червня 1529 - В ході війни Коньякської ліги французькі війська Франциска I Бурбона зазнали поразки від іспанців Антоніо де Лейва у битві біля Ландріано. Це змусило французів залишити Пінічну Італію.
26 липня 1529 - В Толедо іспанський конкістадор Франсиско Пісарро отримав королівські гарантії губернаторства в землях, котрі він завоює в Південій Америці.
24 вересня 1529 - Турецький султан Сулейман I Пишний здійснив першу спробу захопити Відень, котра закінчилась невдало. Місто було взято в довготривалу облогу.
4 жовтня 1529 - У Марбурзі закінчилась чотириденна зустріч вюртемберзьких, страсбурзьких і швейцарських прихильників Реформації, котра була ініційована ландграфом Філіппом Гессенським. Метою зустрічі було досягнення політичної єдності протестантських священників і вирішиння спільних телогічних проблем. В бесідах брали участь Мартін Лютер, Філіпп Меланхтон, Каспар Хедіо, Адам Крафт, Ульріх Цвінглі, але єдність позиції так і небула досягнута із-за різного ставлення теологів до причастя.
1530
24 лютого 1530 - У Болоньї відбулась остання папська коронація у Священній Римській імперії - папа Климент VII проголосив Карла V імператором.
25 червня 1530 - Зі згоди Мартіна Лютера його сподвижник Філіп Меланхтон виступив у Аугсбурзькому рейстазі з викладом 28 основних статей-положень лютеранства (Аугсбурзька конфесія), котрі були відхилені імператором Священної Римської імперії Карлом V. Це привело до багаторічної боротьби між католицькими і протестантськими князями Німеччини.
1531
26 січня 1531 - Землетрус в Лісабоні призвів до загибелі більше 30 тисяч чоловік.
22 серпня 1531 - Між військами молдавського князя Петру IV Рареша (Петрила) і польського короля і великого князя литовського Сигізмунда І Старого відбулась битва біля Обертина (нині - Івано-Франківська область), в якій переконлива перемога коронного війська зумовила повернення Покуття до складу Польщі.
20 листопада 1531 - Після смерті швейцарського реформатора 45-річного Ульріха Цвінглі, котрий загинув 11 жовтня під час сутичок католиків і євангелістів, другий Каппельський собор підтвердив конфесіальне розділення Швейцарії і право кожного кантону самостійно визначати своє ставлення до Реформації. Це привело до релігійного розділення Швейцарії - рішення про приналежність до тієї чи іншої релігії перестало бути приватною справою окремої людини, а стало територіальною проблемою. Спадкоємцем Цвінглі став Генріх Буллінгер.
1532
15 квітня 1532 - В Падуї (Італія) найманцем, підісланим австрійським урядом, вбито 48-річного Міхаїла Гайсмара, одного з керівників Селянської війни 1524-26 років у Тіролі і Зальцбурзі, автора програмного документу "Земського укладу", що передбачав організацію суспільства на принципах повної рівності та встановлення республіканської форми правління.
16 травня 1532 - Посилаючись на слабке здоров'я, сер Томас Мор пішов у відставку з поста лорда-канцлера. Справжньою причиною його звільнення став розрив Генріха VIII з Римом та створення Англіканської церкви.
27 липня 1532 - Загальноімперський рейхстаг у Регенсбурзі затвердив перший кримінальний і кримінально-процесуальний кодекс Священної Римської імперії німецької нації, названий згодом «Кароліна» на честь імператора Карла V. Будучи єдиним загальноімперським законом роздробленої Німеччини, «Кароліна» мала на меті упорядкувати кримінальне судочинство у місцевих судах і була побудована на презумпції вини, відзначалась суворістю, навіть жорстокістю мір покарання і діяла до кінця XVIII століття.
4 серпня 1532 - Під тиском Франциска I бретонський парламент видав акт про нерозривність унії між французькою короною та герцогством Бретань.
16 листопада 1532 - Загін іспанського конкістадора Франсиско Пісарро біля перуанського міста Кахамарка захопив у полон верховного інку Атауальпа. Не дивлячасись на отримання величезного викупу Атауальпа був згодом страчений і восени наступного року Перу стало володінням іспанців.
Народилися в 1526 - 1532 роках
12 лютого 1526 - 23 лютого 1608, Костянтин Василь II Острозький, воєвода Київський, маршалок Волинський.
14 квітня 1527 - 28 червня 1598, Абрахам Ортелій, фламандський картограф, автор першого у світі географічного атласу («Theatrum Orbis Terrarum», 1570).
21 травня 1527 - 13 вересня 1598, Філіп II (Філіп Габсбург), король Іспанії (1556-98 рр.) та Португалії (1580-98 рр.); лідер Контрреформації, один із найвпливовіших політиків 16 століття.
31 липня 1527 - 12 жовтня 1576, Максиміліан II (Максиміліан Габсбург), імператор Священної Римської імперії (1564-76 рр.), король Богемії (1562-1575 рр.) і Угорщини (1562-72 рр.).
23 листопада 1527 - 6 травня 1602, Лі Чжи, китайський філософ, історик, письменник («Спалена книга») періоду династії Мін.
7 травня 1530 - 13 березня 1569, Луї де Бурбон (Конде), лідер гугенотів, засновник дому Конде.
6 червня 1530 - 22 серпня 1584, Ян Кохановський, польський поет і драматург епохи Відродження; писав латиною і польською.
25 серпня 1530 - 28 березня 1584, Іван IV (Іван Васильович Грозний), великий князь Московський (1533-1584 рр.), перший цар Московський (1547-1575, 1576-1584 рр.) з династії Рюриковичів.
1532 - 12 листопада 1595, Джон Хокінс, англійський мореплавець, пірат, работорговець, адмірал.
Померли в 1526 - 1532 роках
1526 - Хуан Себастьян Елькано, баскський мореплавець, під чиїм керівництвом завершилась перша кругосвітня подорож Магеллана. 490 років тому, в 50 років (нар. 1476 р.).
1527
1527 - Вайна Капак, одинадцятий правитель Імперії Інків; батько Уаскара і Атауальпа. 489 років тому, в 51 рік (нар. 1476 р.).
22 червня 1527 - Нікколо Макіавеллі, італійський пеолітичний мислитель ("Правитель"), історик ("Історія Флоренції), письменник ("Мандрагора"), поет епохи Відродженя. 489 років тому, в 58 років (нар. 3 травня 1469 р.).
1528
1528 - Джованні да Верраццано, італійський мореплавець на французькій службі; першим з європейців проплив уздовж східного узбережжя Північної Америки аж до Нью-Йоркської бухти і затоки Наррагансетт. 488 років тому, в 43 роки (нар. 1485 р.).
29 лютого 1528 - Патрік Гамільтон, шотландський проповідник; один з перших послідовників протестантизму в Шотландії. 488 років тому, в 24 роки (нар. 1504 р.).
6 квітня 1528 - Альбрехт Дюрер, німецький живописець, рисувальник, гравер, теоретик мистецтва, основоположник мистецтва німецького Відродження. 488 років тому, в 57 років (нар. 21 травня 1471 р.).
1530
2 серпня 1530 - Кано Мотонобу, японський художник, один із творців школи декоративного живопису Кано. 486 років тому, в 96 років (нар. 1434 р.).
6 серпня 1530 - Якопо Саннадзаро, італійський поет, письменник ("Аркадія"). 486 років тому, в 72 роки (нар. 28 липня 1458 р.).
11 вересня 1530 - Костянтин Іванович Острозький, волинський князь, великий гетьман литовський (1497—1500, 1507—1530 рр.). 486 років тому, в 70 років (нар. 1460 р.).
29 вересня 1530 - Андреа дель Сарто (Вануччі Франческо), італійський художник епохи Відродження. 486 років тому, в 44 роки (нар. 16 липня 1486 р.).
26 грудня 1530 - Захіріддін Мухаммед Бабур, чагатайський (узбецький) та індійський правитель, завойовник, поет і письменник; нащадок Тамерлана, засновник Імперії Великих Моголів (1526). 486 років тому, в 47 років (нар. 14 лютого 1483 р.).
1531
11 жовтня 1531 - Ульріх Цвінглі, швейцарський священнослужитель, теософ, діяч Реформаці. 485 років тому, в 47 років (нар. 1 січня 1484 р.).
1532
29 серпня 1532 - Уаскар, дванадцятий правитель Імперії Інків; брат Атауальпа. 484 роки тому, в 32 роки (нар. 1500 р.).
«Король-сонце» Людовик XIV
Особистості
«Король-сонце» Людовик XIV
© 2001-16 Володимир Лук'янюк
Про


Наверх