цей день
Заголовки
arrow_drop_down
Хронологія
Теми
популярні статті
Регіони
нові статті
Правила життя
Фотоісторії
Ще
arrow_drop_down
Моя історія
Підтримати
star_border share search menu
Хроніка подій 1526 - 1532 років
16 листопада 1532 року загін іспанського конкістадора Франсиско Пісарро біля перуанського міста Кахамарка захопив у полон верховного інку Атауальпа. Не дивлячасись на отримання величезного викупу Атауальпа був згодом страчений і восени наступного року Перу стало володінням іспанців.

Головні події 1526 - 1532 років

Всі події 1526 - 1532 років

1526 - Захоплений у полон король Франції Франциск I підписав кабальний Мадридський договір, за яким він відмовився від усіх претензій на Італію і поступився Іспанії колишніми володіннмия Бургундського дому - Бургундією, Артуа і Фландрією.
16 лютого 1526 - Після загибелі бездітного короля Лайоша II набув чинності братіславсько-віденський договір 1515 року, за яким спадкоємцем ягеллонського трону в Чехії і Угорщині став Фердинанд I, австрійський ерцгерцог і брат імператора Карла V. Таким чином під владою Габсбургів об'єднались спадкоємні австрійські землі з володіннями корони святовацлавської та святостефанської.
21 квітня 1526 - У битві при Паніпаті (поблизу Делі) нащадок Чингізхана і Тимура правитель Кабула падишах Бабур розбив війська Делійського султана Ібрагіма Лоді. Через три дні він захопив Делі і Агру, яка стала столицею Імперії Великих Моголів.
29 серпня 1526 - У битві під Мохачем на Дунаї турецький султан і халіф Сулейман I Пишний розбив війська угорського і чеського короля Лайоша II, який загинув у бою. В результаті поразки в цьому бою Угорщина втратила свою державну і політичну самостійність - дві третини її території відійшло до Османської імперії, а решта стала володінням Австрії. Сулейман I рушив на завоювання Відня.

1527

27 січня 1527 - У битві під Ольшаницею армія великого гетьмана литовського князя Костянтина Острозького отримали одну з найбільших перемог над військами Кримського ханства, в якій татари втратили близько 25 тисяч чоловік (із 35 тисяч війська). За цю славну перемогу Острозького величали найвищим вождем, а король Сигізмунд І влаштував йому у Кракові тріумфальний в'їзд.
6 травня 1527 - Обурені тривалою невиплатою зарплати іспанські та німецькі найманці імператора Карла V увірвалися в Рим і розграбували місто. Рим втратив більшість середньовічних та ренесансних будівель; постраждала навіть базиліка Святого Петра у Ватикані, а сам папа Климент VII був змушений рятуватись втечею в замок Святого Ангела, де перебував фактично в облозі. Грабежі і руйнації тривали не менш як три доби. У червні папа виплатив військам імператора Карла V компенсацію у розмірі 400 000 дукатів і був змушений коронувати Карла V королем Італії та відмовити у праві на розлучення королю Англії Генріху VIII з його дружиною — Катериною Арагонською, що була тіткою Карла V.
1 липня 1527 - Гессенським ландграфом Філіпом Великодушним у Марбурзі засновано перший протестантський університет Німеччини. В 1541 році статус університету був підтверджений імператором.

1528

3 липня 1528 - Папа римський Клемент VII спеціальною буллою узаконив створений в 1525 році орден монахів-капуцинів, головною задачею котрого була боротьба з ідеями Реформації.
6 листопада 1528 - Іспанський конкістадор Альваро Нуньєс Кавеса де Вака першим з європейців ступив на землю, відому зараз як Техас.

1529

19 квітня 1529 - На засіданні рейхстагу в Шпреї відбувся остаточний розкол між протестантами і католиками Німеччини - протестанти виступили проти відміни рішення рейхстагу 1526 року, за яким імперські чини отримали можливість самостійно вирішувати релігійні питання.
21 червня 1529 - В ході війни Коньякської ліги французькі війська Франциска I Бурбона зазнали поразки від іспанців Антоніо де Лейва у битві біля Ландріано. Це змусило французів залишити Пінічну Італію.
26 липня 1529 - В Толедо іспанський конкістадор Франсиско Пісарро отримав королівські гарантії губернаторства в землях, котрі він завоює в Південій Америці.
24 вересня 1529 - Турецький султан Сулейман I Пишний здійснив першу спробу захопити Відень, котра закінчилась невдало. Місто було взято в довготривалу облогу.
4 жовтня 1529 - У Марбурзі закінчилась чотириденна зустріч вюртемберзьких, страсбурзьких і швейцарських прихильників Реформації, котра була ініційована ландграфом Філіппом Гессенським. Метою зустрічі було досягнення політичної єдності протестантських священників і вирішиння спільних телогічних проблем. В бесідах брали участь Мартін Лютер, Філіпп Меланхтон, Каспар Хедіо, Адам Крафт, Ульріх Цвінглі, але єдність позиції так і небула досягнута із-за різного ставлення теологів до причастя.

1530

24 лютого 1530 - У Болоньї відбулась остання папська коронація у Священній Римській імперії - папа Климент VII проголосив Карла V імператором.
25 червня 1530 - Зі згоди Мартіна Лютера його сподвижник Філіп Меланхтон виступив у Аугсбурзькому рейстазі з викладом 28 основних статей-положень лютеранства (Аугсбурзька конфесія), котрі були відхилені імператором Священної Римської імперії Карлом V. Це привело до багаторічної боротьби між католицькими і протестантськими князями Німеччини.

1531

26 січня 1531 - Землетрус в Лісабоні призвів до загибелі більше 30 тисяч чоловік.
22 серпня 1531 - Між військами молдавського князя Петру IV Рареша (Петрила) і польського короля і великого князя литовського Сигізмунда І Старого відбулась битва біля Обертина (нині - Івано-Франківська область), в якій переконлива перемога коронного війська зумовила повернення Покуття до складу Польщі.
11 жовтня 1531 - Поразкою Цюріха і загибеллю його фактичного правителя, теолога і релігійного реформатора Ульріх Цвінглі закінчилась під Каппелем битва із військами католицького Християнського Альянсу.
20 листопада 1531 - Після смерті швейцарського реформатора 45-річного Ульріха Цвінглі, котрий загинув 11 жовтня під час сутичок католиків і євангелістів, другий Каппельський собор підтвердив конфесіальне розділення Швейцарії і право кожного кантону самостійно визначати своє ставлення до Реформації. Це привело до релігійного розділення Швейцарії - рішення про приналежність до тієї чи іншої релігії перестало бути приватною справою окремої людини, а стало територіальною проблемою. Спадкоємцем Цвінглі став Генріх Буллінгер.

1532

15 квітня 1532 - В Падуї (Італія) найманцем, підісланим австрійським урядом, вбито 48-річного Міхаїла Гайсмара, одного з керівників Селянської війни 1524-26 років у Тіролі і Зальцбурзі, автора програмного документу "Земського укладу", що передбачав організацію суспільства на принципах повної рівності та встановлення республіканської форми правління.
16 травня 1532 - Посилаючись на слабке здоров'я, сер Томас Мор пішов у відставку з поста лорда-канцлера. Справжньою причиною його звільнення став розрив Генріха VIII з Римом та створення Англіканської церкви.
27 липня 1532 - Загальноімперський рейхстаг у Регенсбурзі затвердив перший кримінальний і кримінально-процесуальний кодекс Священної Римської імперії німецької нації, названий згодом «Кароліна» на честь імператора Карла V. Будучи єдиним загальноімперським законом роздробленої Німеччини, «Кароліна» мала на меті упорядкувати кримінальне судочинство у місцевих судах і була побудована на презумпції вини, відзначалась суворістю, навіть жорстокістю мір покарання і діяла до кінця XVIII століття.
4 серпня 1532 - Під тиском Франциска I бретонський парламент видав акт про нерозривність унії між французькою короною та герцогством Бретань.
16 листопада 1532 - Загін іспанського конкістадора Франсиско Пісарро біля перуанського міста Кахамарка захопив у полон верховного інку Атауальпа. Не дивлячасись на отримання величезного викупу Атауальпа був згодом страчений і восени наступного року Перу стало володінням іспанців.
Народилися в 1526 - 1532 роках
12 лютого 1526 - 23 лютого 1608, Костянтин Василь II Острозький, воєвода Київський, маршалок Волинський.

1527

14 квітня 1527 - 28 червня 1598, Абрахам Ортелій, фламандський картограф, автор першого у світі географічного атласу («Theatrum Orbis Terrarum», 1570).
21 травня 1527 - 13 вересня 1598, Філіп II (Філіп Габсбург), король Іспанії (1556-98 рр.) та Португалії (1580-98 рр.); лідер Контрреформації, один із найвпливовіших політиків 16 століття.
31 липня 1527 - 12 жовтня 1576, Максиміліан II (Максиміліан Габсбург), імператор Священної Римської імперії (1564-76 рр.), король Богемії (1562-1575 рр.) і Угорщини (1562-72 рр.).
23 листопада 1527 - 6 травня 1602, Лі Чжи, китайський філософ, історик, письменник («Спалена книга») періоду династії Мін.

1530

7 травня 1530 - 13 березня 1569, Луї де Бурбон (Конде), лідер гугенотів, засновник дому Конде.
6 червня 1530 - 22 серпня 1584, Ян Кохановський, польський поет і драматург епохи Відродження; писав латиною і польською.
25 серпня 1530 - 28 березня 1584, Іван IV (Іван Васильович Грозний), великий князь Московський (1533-1584 рр.), перший цар Московський (1547-1575, 1576-1584 рр.) з династії Рюриковичів.

1532

1532 - 12 листопада 1595, Джон Хокінс, англійський мореплавець, пірат, работорговець, адмірал.
Померли в 1526 - 1532 роках
1526 - Хуан Себастьян Елькано, баскський мореплавець, під чиїм керівництвом завершилась перша кругосвітня подорож Магеллана. 491 рік тому, в 50 років (нар. 1476 р.).
1526 - Перу да Ковільян, португальський мандрівник та дипломат. 491 рік тому, в 76 років (нар. 1450 р.).
1527 - Вайна Капак, одинадцятий правитель Імперії Інків; батько Уаскара і Атауальпа. 490 років тому, в 51 рік (нар. 1476 р.).
22 червня 1527 - Нікколо Макіавеллі, італійський пеолітичний мислитель ("Правитель"), історик ("Історія Флоренції), письменник ("Мандрагора"), поет епохи Відродженя. 490 років тому, в 58 років (нар. 3 травня 1469 р.).
1528 - Джованні да Верраццано, італійський мореплавець на французькій службі; першим з європейців проплив уздовж східного узбережжя Північної Америки аж до Нью-Йоркської бухти і затоки Наррагансетт. 489 років тому, в 43 роки (нар. 1485 р.).
29 лютого 1528 - Патрік Гамільтон, шотландський проповідник; один з перших послідовників протестантизму в Шотландії. 489 років тому, в 24 роки (нар. 1504 р.).
6 квітня 1528 - Альбрехт Дюрер, німецький живописець, рисувальник, гравер, теоретик мистецтва, основоположник мистецтва німецького Відродження. 489 років тому, в 57 років (нар. 21 травня 1471 р.).
2 серпня 1530 - Кано Мотонобу, японський художник, один із творців школи декоративного живопису Кано. 487 років тому, в 96 років (нар. 1434 р.).
6 серпня 1530 - Якопо Саннадзаро, італійський поет, письменник ("Аркадія"). 487 років тому, в 72 роки (нар. 28 липня 1458 р.).
11 вересня 1530 - Костянтин Іванович Острозький, волинський князь, великий гетьман литовський (1497—1500, 1507—1530 рр.). 487 років тому, в 70 років (нар. 1460 р.).
29 вересня 1530 - Андреа дель Сарто (Вануччі Франческо), італійський художник епохи Відродження. 487 років тому, в 44 роки (нар. 16 липня 1486 р.).
26 грудня 1530 - Захіріддін Мухаммед Бабур, чагатайський (узбецький) та індійський правитель, завойовник, поет і письменник; нащадок Тамерлана, засновник Імперії Великих Моголів (1526). 487 років тому, в 47 років (нар. 14 лютого 1483 р.).
11 жовтня 1531 - Ульріх Цвінглі, швейцарський священнослужитель, теософ, діяч Реформації, фактичний правитель Цюріха (1523-31 рр.). 486 років тому, в 47 років (нар. 1 січня 1484 р.).
29 серпня 1532 - Уаскар, дванадцятий правитель Імперії Інків; брат Атауальпа. 485 років тому, в 32 роки (нар. 1500 р.).

Головні події 1526 - 1532 років

© 2001-17 Володимир Лук'янюк
Про


Наверх