Хроніка подій 1429-1433 років

Головні події 1429-1433 років

Політичні лідери 1429-1433 років

• Англія: Генріх VI Ланкастер (1422-61)
• Велике князівство Литовське: Вітовт Великий (1392-1430), Свидригайло Ольгердович (1430-32), Сигізмунд Кейстутович (1432-40)
• Волинське князівство: Федір Любартович (1431)
• Королівство Арагон: Альфонсо V Великодушний (1416-58)
• Королівство Польща: Владислав II Ягайло (1386-1434)
• Королівство Португалія: Жуан I (1385-1433), Дуарте I (1433-38)
• Королівство Франція: Філіп III Добрий (1419-67), Генріх VI Ланкастер (1431-53), Карл VII Звитяжний (1422-61)
• Королівство Швеція: Ерік XIII Померанський (1396-1439)
• Московське князівство: Василь II Темний (1425-33, 1433-34), Юрій Галицький (1433)
• Неаполітанське королівство: Джованна II (1414-35)
• Османська імперія: Мурад II (1421-44)
• Папська держава: Мартін V (1417-31)
• Священна Римська імперія: Сигізмунд I Люксембург (1433-37)
• Східна Римська імперія: Іоанн VIII Палеолог (1421-48)
• Угорське королівство: Сигізмунд Люксембурзький (1387-1437)
• Чернігівське князівство: Свидригайло Ольгердович (1419-30)
• Шотландія: Яків I (1406-37)

Всі події 1429-1433 років

1429 • Між синами Вайна Капака почалась війна за право наслідувати Імперію Інків. За заповітом батька він поділив її між старшим сином Уаскаром і улюбленим Атауальпою, проте Уаскар відмовився підкоритися волі батька. Громадянська війна закінчилась в 1532 році, коли Атауальпа захопив брата у полон і наказв його вбити.

6 січня 1429 • У замку Любарта в Луцьку за ініціативою Великого князя литовського Вітовта відбувся з'їзд європейських монархів. Протягом 13 тижнів король Польщі Владислав II Ягайло, Норвегії і Данії Ерік Померанський, Угорщини Сигізмунд Люксембурзький, московський князь Василь Темний, хани Перекопської, Донської, Волзької орд, представники Візантійської імперії, Папської держави, київського патріарха, Тевтонського і Лівонського ордену і Молдавського князівства обговорювали питання османської загрози для Європи, гуситських виступів у Чехії і можливості коронації Вітовта на престол Литви.

12 лютого 1429 • При спробі відбити великий англійський обоз переважаюче франко-шотландське військо було вщент розгромлене біля селища Рувре поблизу Жанвіля, де поле бою встелив оселедець з розбитих гарматними ядрами бочок. Перемога дала змогу англійцям продовжити облогу Орлеана, яка, втім, через три місяці закінчилась для них невдачею.

8 травня 1429 • У ході Столітньої війни французькі війська, очолювані 17-літньою Жанною д'Арк, отримали перемогу над англійцями у битві за Орлеан. Його звільнення стало переломним етапом у тривалій і кривавій війні, яка для французів мало не обернулася катастрофою, — протягом кількох місяців вони звільнили долину Луари і увійшла у відкриті містянами ворота Реймсу, де Карл VII був урочисто коронований у присутності Жанни д'Арк, винагородженій за її заслуги дворянським гербом.

12 червня 1429 • Французька армія на чолі з Жанна д'Арк отримала свою першу перемогу над англійцями">Жанною д'Арк, Жаном ІІ Алансонським і Жаном де Дюнуа успішно завершила дводенний бій за місто Жаржо, взявши в полон командуючого англійськими військами герцога Саффолка. Це була перша вдала наступальна операція французів після зняття облоги Орлеана, яка дозволила звільнити міста на Луарі і відкрила дофіну Карлу VII Валуа шлях на Реймс.

18 червня 1429 • У ході Столітньої війни в битві при Пате французькі війська завдали нищівної поразки англійцям під командою Джона Телбота і Джона Фастольфа. Це стало переломним моментом Луарської кампанії, успіх в якій дозволив розпочати наступ на північ і коронувати дофіна Карла VII в Реймсі, і останнього етапу Столітньої війни загалом, який привів до повної поразки Англії.

17 липня 1429 • У звільненому після двох місяців успішного наступу Реймсі короновано короля Карла VII Валуа, майже 10 років перед тим ордонансом батька Карла VI Божевільного позбавленого права престолонаслідування. Це мало далекосяжні наслідки — підтриманий більшістю знаті, Карл VII розпочав повільне звільнення Франції від англійців, яке через чверть століття завершилось їх повною поразкою у Столітній війні.

26 серпня 1429 • Жанна д'Арк на чолі своїх військ з тріумфом увійшла в Париж.

9 вересня 1429 • Після двох тижнів безуспішних атак французька армія Карла VII Валуа була змушена припинити облогу Парижа, що перебував у руках англійців і бургундців. Для пораненої під стінами столиці Жанни д'Арк це стало першою з цілого ряду невдач, який завершився її полоненням наступного року, судом і стратою.

1430

1430 • Міста Теночтитлан, Тескоко і Тлакопан об'єднались у Троїстий союз, що став основою Ацтекської імперії, яка проіснувала наступні 80 років до її завоювання іспанськими конкістадорами.

29 березня 1430 • Після восьми років облоги османські війська султана Мурада II захопили місто Салоніки. За цей час його населення скоротилось з близько 40 тисяч чоловік до двох тисяч.

23 травня 1430 • Війська герцога Філіпа III Доброго розпочали п'ятимісячну облогу Комп'єна. Французи зуміли втримати місто, однак при його обороні в полон до бургундців потрапила Жанна д'Арк, яка самовільно на чолі невеликого загону прибула на захист Комп'єна.

1431

28 квітня 1431 • Під час рейду в Угорщину під Трнавою (нині — Словаччина) війська гуситів, втративши майже 80% війська, здолали об'єднану німецько-сербсько-угорську армію.

30 травня 1431 • «За єресь, відьомство і носіння чоловічого одягу» у Руані на вогнищі спалено 19-літню французьку національну героїню Жанну д'Арк. У 1920 році римо-католицька церква оголосила її святою.

16 грудня 1431 • У соборі Паризької Богоматері 10-річний король Англії Генріх VI Ланкастер коронований на французький престол під іменем Генріх II. Однак намір таким чином завершити Столітню війну і примиритись із Карлом VII Валуа, що контролював лише південну частину Франції, не вдалась, і Генріх VI став єдиним в історії реальним королем двох держав, хоча формально англійські претензії на французький трон тривали наступні майже чотири століття.

1432

1 січня 1432 • По смерті Олександра I Доброго господарем Молдови став його син Ілля I.

6 травня 1432 • У Гентській церкві Святого Івана Богослова (з 1561 року — собор Святого Бавона) освячено вівтар, розпочатий «найбільшим з усіх» художників Губертом ван Ейком і закінчений «другим в мистецтві» його братом Яном: 24 панелі, на яких зображено 258 людських фігур.

1433

31 травня 1433 • У Римі на престол Священної Римської імперії коронований король Німеччини, Богемії, Угорщини і Хорватії та Ломбардії Сигізмунд, останній імператор з династії Люксембургів.

Народились в 1429-1433 роках

1429 — †2 липня 1504 • Стефан III (Стефан Великий), господар Молдови (1457—04 рр.).

23 березня 1429 — †25 серпня 1482 • Маргарита Анжуйська, королева Англії (1445-61 рр.); дочка Рене I Доброго, герцога Анжуйського, дружина англійського короля Генріха VI Ланкастера.

1430 — †29 листопада 1516 • Джованні Белліні, італійський живописець, представник венеціанського Високого Відродження, автор картин на релігійні та міфологічні теми (Мадонна дельї Альберетті, Дож Лоредан).

1 січня 1431 — †18 серпня 1503Олександр VI (Родріго Борджиа), 214-й папа римський (1492-1503 рр.); племінник папи Калікста III, батько Чезаре і Лукрації Борджиа.

1 квітня 1431 — †1463 • Франсуа Війон, французький поет ("Великий заповіт", "Малий заповіт").

листопад 1431 — †грудень 1476Влад Дракула (Влад III Цепеш), князь та воєвода Волощини (1448, 1456–1462, 1476 рр.).

30 березня 1432 — †3 травня 1481Мехмед II (Мехмед Завойовник), турецький султан (1444-46, 1451-81 рр.), найбільший полководець свого часу — завоював Константинополь, поклавши кінець існуванню Візантійській імперії, Кримське ханство, Сербію, Морею, Трапезундську імперію, Боснію, Албанію.

1433 — †1498 • Мірхонд (Мухаммед ібн Хонд-шах ібн Махмуд), перський історик («Сади чистоти в житті пророків, царів і халіфів»).

19 жовтня 1433 — †1 жовтня 1499 • Марсіліо Фечіно, італійський філософ, гуманіст, астролог, засновник флорентійської Платонівської академії.

10 листопада 1433 — †5 січня 1477Карл Валуа (Карл Сміливий), останній герцог Бургундії (1467-77 рр.).

Померли в 1429-1433 роках

18 вересня 1429 • Губерт ван Ейк, фламандський художник раннього Відродження; старший брат і вчитель Яна ван Ейка. Пом. 595 років тому у 59 років (нар. 1370 р.).

27 жовтня 1430 • Вітовт Кейстутович (Вітовт Великий), литовський, руський і жемайтійський з династії Гедиміновичів; син Кейстута, небіж Ольгерда і двоюрідний брат Ягайла. Пом. 594 роки тому десь у 80 років (нар. бл. 1350 р.).

30 травня 1431 • Жанна д'Арк, національна героїня Франції, спалена на вогнищі "за єресь, відьомство і носіння чоловічого одягу"; 1920 році римо-католицька церква оголосила Жанну д'Арк святою. Пом. 593 роки тому у 19 років (нар. 6 січня 1412 р.).

2 липня 1431 • Фотій, митрополит Київський і всієї Русі (1408-31 рр.). Пом. 593 роки тому.

1 січня 1432 • Олександр I Добрий, воєвода Молдавський (1400-32 рр.) з династії Мушатів; син Романа I Мушата, батько Іллі I і Штефана II. Пом. 592 роки тому десь у 57 років (нар. бл. 1375 р.).

14 серпня 1433 • Жуан I (Жуан Великий), португальський король (з 1385 р.), перший з Авісської династії; відстояв незалежність Португалії від зазіхань Кастілії (1385), ініціював початок португальських завоювань в Африці (1415); позашлюбний син Педру I Злого. Пом. 591 рік тому у 76 років (нар. 11 квітня 1357 р.).


ВЕЛИКЕ РОЗСЕЛЕННЯ СЛОВ'ЯН

Головні події 1429-1433 років

«Битва оселедців»

12 лютого 1429

Жанна д'Арк — Орлеанська діва

8 травня 1429

Битва при Жаржо

12 червня 1429

Битва при Пате

18 червня 1429

Коронація Карла VII Звитяжного

17 липня 1429

Облога Комп'єна

23 травня 1430

Страта Жанни д'Арк

30 травня 1431

Генріх Ланкастер — король Англії і Франції

16 грудня 1431

ВЕЛИКЕ РОЗСЕЛЕННЯ СЛОВ'ЯН