Головні події 1324-1328 років

• Створення Сардинського королівства, 29 лютого 1324
• Коронація Едварда ІІІ Плантагенета, 1 лютого 1327
• Династія Бурбонів, 27 грудня 1327
• «Прокляті королі», 1 лютого 1328
• Перший Валуа на престолі Франції, 29 травня 1328

Політичні лідери 1324-1328 років

• Англія: Едвард II (1307-27), Едвард III Плантагенет (1327-77)
• Болгарське царство: Михайло I Шишман (1323-30)
• Велике князівство Литовське: Гедимін (1316-41)
• Волинське князівство: Володимир Львович (1323-25), Юрій II Болеслав (1325-40)
• Галицьке князівство: Володимир Львович (1323-25), Юрій II Болеслав (1325-40)
• Золота Орда: Узбек (1313-41)
• Королівство Арагон: Хайме II Справедливий (1291-1327), Альфонсо IV Лагідний (1327-36)
• Королівство Польща: Владислав I Локетек (1320-33)
• Королівство Португалія: Дініш (1279-1325), Афонсу IV (1325-57)
• Королівство Франція: Карл IV Красивий (1322-28), Філіпп VI Валуа (1328-50)
• Московське князівство: Юрій Данилович (1303-25), Іван Калита (1325-40)
• Османська імперія: Осман I (1299-1324), Орхан I Газі (1324-60)
• Папська держава: Іван XXII (1316-34)
• Священна Римська імперія: Людовик IV Баварський (1328-47)
• Східна Римська імперія: Андронік II Палеолог (1261-1328), Андронік III Палеолог (1325-41)
• Угорське королівство: Карл I Роберт (1308-42)
• Чернігівське князівство: Дмитро Романович (1314-33)
• Шотландія: Роберт Брюс (1306-29)

Всі події 1324-1328 років

1324 • Між литовсько-руською армією Великого князя Литовського Гедиміна та дружиною Київського князівства під проводом київського князя Станіслава, що був васалом Золотої Орди, відбулась битва на річці Ірпінь. Здобувши перемогу, Гедимін призначив намісником Київського князівства Міндовга, князя Гольшанського, і приєднав до Великого князівства Литовського Київське, Волинське та Сіверське князівства. Станіслав, останній київський князь з династії Рюриковичів, втік у Рязань, де одружився з дочкою рязанського князя — Ольгою.

7 лютого 1324 • Після восьми місців облоги армія Арборейського юдикату за підтримки війська Арагонського королівства під командуванням Альфонсо IV Арагонського захопила фортецю Вілла ді Кьєза на Сардинії, яка була володінням Республіки Піза.

29 лютого 1324 • У битві біля Люкоцистерна війська інфанта Альфонсо IV Арагонського завдали вирішальної поразки армії Республіки Піза і того ж дня потопили її флот у затоці Кальярі. Захоплена територія юдикату Кальярі разом із юдикатом Арборея стала ядром Королівства Сардинії і Корсики, номінально проголошеного папою Боніфацією VIII у 1297 році і яким до 1327 року під іменем Джакомо I правив король Арагону Хайме II Справедливий.

1325

14 червня 1325 • 21-річнй Ібн Баттута залишив рідний дім у місті Танжер і відправився у подорож, під час якої об'їхав всі країни ісламського світу.

20 липня 1325 • Згідно літопису міста-держави Тлателолько племенем теночків (ацтеків) на західному березі солоного озера Тескоко засновано місто-держава Теночтитлан («місто колючих кактусів»). Станом на початок XVI століття в ньому проживало більше 200 тисяч чоловік, що робить його найбільшим містом всього світу того часу. У 1521 році воно було зруйноване військом іспанського конкістадора Ернана Кортеса.

1327

25 січня 1327 • Після зречення Едуарда II королем Англії став його син, 15-річний Едуард III Плантагенет. До досягненнення ним повноліття номінально країною правила рада знаті, хоча реальна влада належала матері короля Ізабеллі Французькій.

1 лютого 1327 • У Вестмінстерському абатстві в Лондоні на англійський престол було урочисто короновано 14-літнього Едварда ІІІ Плантагенета, від імені якого реальну владу отримали його матір Ізабелла Французька і її коханець Роджер Мортімер. Вони втратили свій вплив вже через три роки, коли за наказом короля Мортімер фактично без суду був страчений, а матір була позбавлена усіх володінь і поміщена під домашній арешт.

6 квітня 1327 • В церкві Святої Клари в Авіньоні італійський поет Франческо Петрарка вперше зустрів Лауру. Йому було двадцять, їй — двадцять три. Вони ніколи не були разом, але Петрарка кохав Лауру все своє життя, незважаючи на її смерть 6 квітня 1348 року в Римі від чуми, а написані Петраркою сонети — листи до Лаури — вершина всієї його творчості.

27 грудня 1327 • Великий камерарій Франції Луї де Клермон-ан-Бовезі на пропозицію короля Франції Карла IV Капетинга обміняв родове графство Клермон на графство Ла Марш, звання пера і надання сеньйорії Бурбон статусу герцогства. Через два століття династія Бурбонів стала королівською, зійшовши на престоли Наварри і Франції, якою правила до повалення монархії в результаті Французької революції. Сьогодні вона найчисельніша і найдавніша королівська династія Європи і править в Іспанії і Люксембурзі.

1328

1 лютого 1328 • У Венсенському палаці під Парижем помер Карл IV Красивий, третій син французького короля Філіппа IV Красивого, всі сини якого, як і він сам, були прокляті великим магістром ордену тамплієрів Жаком де Моле, спаленого живцем на вогнищі як єретик. Зі смертю Карла IV перервалась королівська династія Капетингів на престолі Франції.

17 березня 1328 • У Единбурзі Роберт Брюс підписав мирний договір між королівствами Англії і Шотландії, який завершив Першу війну за незалежність, що почалась в 1296 році з англійського вторгнення. Він був ратифікований англійським парламентом у Нортгемптоні 1 травня і констатував, що в обмін за компенсацію у 100 тисяч фунтів Англія визнавала повну незалежність Шотландії і Роберта Брюса та його нащадків і спадкоємців законними її правителями.

29 травня 1328 • У Реймсі урочисто коронувався Філіпп VI, перший представник династії Валуа на французькому престолі. Його правління супроводжували династичні суперечки про правонаступництво, які зрештою привели до Столітньої війни з двоюрідним братом Філіппа королем Англії Едвардом III Плантагенетом.

12 липня 1328 • В знак визнання незалежності Шотландії король Англії Едуард III віддав свою сестру Жанну заміж за Девіда, сина шотландського короля Роберта I.

Народились в 1324-1328 роках

5 березня 1326 — †11 вересня 1382 • Лайош Великий (Людовик I), король Угорського королівства (з 1342 р.), Польщі (під іменем Людвік I Угорський, з 1370 року) з Анжуйської династії Капетингів.

21 жовтня 1328 — †24 червня 1398 • Чжу Юаньчжан, китайський імператор (з 1368 р.), засновник китайської династії Мін, котра прийшла на зміну монгольській династії Юань і правила майже триста років.

Померли в 1324-1328 роках

8 січня 1324 • Марко Поло, італійський купець, мандрівник, автор знаменитої «Книги Чудес Світу». Пом. 700 років тому у 70 років (нар. 1254 р.).

7 січня 1325 • Дініш I, шостий король Португалії (1279-1325 рр.), при котому були остаточно встановлені кордони Португалії (1297), найстаріші в Європі кордони країни. Пом. 699 років тому у 64 роки (нар. 9 жовтня 1261 р.).

16 грудня 1325 • Карл Валуа, титулярний імператор Латинської імперії, засновник дому Валуа; син короля Франції Філіпа III Сміливого, дядько королів Франції Людовика X Сварливого, Філіппа V Довгого і Карла IV Красивого, батько короля Філіппа VI. Пом. 699 років тому у 55 років (нар. 12 березня 1270 р.).

1326 • Осман I (Осман Газі), засновник і перший султан Османської імперії (1299-1326 рр.) та династії Османів. Пом. 698 років тому у 45 років (нар. 1281 р.).

21 вересня 1327 • Едвард II, король Англії (1307-1327 рр.) з династії Плантагенетів; син Едварда I Довгоногого, батько Едварда III. Пом. 697 років тому у 43 роки (нар. 25 квітня 1284 р.).

2 листопада 1327 • Хайме II Справедливий, король Арагону (1291—1327 рр.), король Сицилії (1285-91 рр.). Пом. 697 років тому у 60 років (нар. 10 серпня 1267 р.).

1 лютого 1328 • Карл IV (Карл Красивий), король Франції (1322–1328 рр.), останній Капетинг на французькому престолі; син Філіпа IV Красивого і Жанни I Наварської, брат Людовика X Сварливого і Філіппа V Довгого. Пом. 696 років тому у 33 роки (нар. 1295 р.).