сьогодні
Заголовки
arrow_drop_down
Хронологія
Теми
популярні статті
Регіони
нові статті
Правила життя
Фотоісторії
Ще
arrow_drop_down
Моя історія
Підтримати
search menu
Хроніка подій 1307 - 1317 років
24 червня 1314 року відбулась битва біля Баннокберна, одна з найважливіших битв англо-шотландських воєн XIII—XVI століть - шотландський король Роберт I Брюс із загоном у 10 тисяч чоловік розбив 25-тисячну армію англійського короля Едуарда II. Перемога біля Беннокберна стала символом шотландського єднання і боротьби за незалежність, визнаної Англією у 1327 році.

Політичні лідери 1307 - 1317 років

Англія: Едвард I (1272-1307), Едвард II (1307-27) • Арагон: Хайме II Справедливий (1291-1327) • Велике князівство Литовське: Гедимін (1316-41) • Галицько-Волинське князівство: Юрій Львович (1301-08) • Золота Орда: Узбек (1313-41) • Королівство Франція: Філіпп IV Вродливий (1285-1314), Людовик X Сварливий (1314-16), Іоанн I Посмертний (1316), Філіпп V Довгий (1316-22) • Московське князівство: Юрій Данилович (1303-25) • Османська імперія: Осман I (1299-1324) • Папська держава: Климент V (1305-14), Іван XXII (1316-34) • Священна Римська імперія: Генріх VII Люксембург (1312-13) • Східна Римська імперія: Андронік II Палеолог (1261-1328), Михайло IX Палеолог (1281-1320) • Угорське королівство: Отто Віттельсбах (1305-07), Карл I Роберт (1308-42) • Шотландія: Роберт Брюс (1306-29).

Головні події 1307 - 1317 років

Всі події 1307 - 1317 років

21 червня 1307 - На курултаї Хайсан-Хулуг став третім імператором китайської династії Юань і великим каганом Монгольської імперії.
13 жовтня 1307 - За наказом короля Франції Філіппа IV Красивого було розгромлено орден тамплієрів: по всій країні члени ордена були заарештовані і кинуті до тюрем, а майно ордену конфісковане. Приводом до цього стали звинувачення тамплієрів у єресі і чутки про відправлення ними диявольських обрядів. Орден темплієрів, котрий отримав назву від храму Соломона в Єрусалимі, був заснований в 1119 році і, поряд з орденами іоанітів та тевтонів, був одним із трьох рицарських орденів, заснованих в Святій землі. Після закінчення хрестових походів темплієри обрали місцем свого перебування Францію, де завдяки наданим їм привілеям, стали заможними людьми. Під тиском Філіппа IV проти темплієрів інквізиція почала судовий процес і тортурами змушувала зізнаватись у вигаданих злочинах, а гросмейстер ордену Жак де Моле був засуджений до спалення на вогнищі. У 1312 році папа Климент V розпустив орден.

1309

26 липня 1309 - Німецький король Генріх VII Люксембург визнаний папою Климентом V королем Священної Римської імперії.

1310

11 травня 1310 - Звинувачені в єресі, у Франції спалені на вогнищі 54 вищих члени ордену тамплієрів. Через два роки Орден тамплієрів був розпущений буллою папи римського Климента V.

1312

22 березня 1312 - Папа римський Климент V за наполяганням короля Франції Філіппа IV Красивого розпустив католицький духовно-лицарський орден тамплієрів.

1314

18 березня 1314 - В Парижі живцем спалений на вогнищі як єретик великий магістр ордену тамплієрів Жак де Моле. Задихаючись в язиках полум'я, він віддав піддав анафемі папу і короля Франції. Климент V помер через місяць, через півроку - Філіпп IV. Три його сина були прозвані «проклятими королями» - вони померли бездітними протягом наступних чотирнадцяти років, і династія Капетингів перевалась. Їх родинна династія і спадкоємці на престолі Валуа теж закінчили виродженням і більшість померли насильницькою смертю.
24 червня 1314 - В ході Першої війни за незалежність Шотландії відбулась битва біля Баннокберна, в якій Роберт Брюс із загоном у 10 тисяч чоловік розбив 25-тисячну армію англійського короля Едуарда II. Ця перемога стала символом шотландського єднання і мала значний вплив на формування шотландської нації - після перенесення бойових дій на територію Англії вона була змушена в 1328 році визнати незалежність Шотландії.

1315

15 листопада 1315 - У битві під Моргартеном швейцарське ополчення кантонів Швіц, Урі та Унтервальден, котрі об'єднались в 1291 році, перемогли війська герцога Австрійського Леопольда Габсбура, тим самим відстоявши незалежність Швейцарського союзу. Пізніше до нього приєднались Люцерн (1332), Цюріх (1351), Цуг і Гларус (1352) та Берн (1353).

1317

1317 - На престол Золотої орди зійшов хан Узбек, за правління якого країна досягла свого найбільшого розквіту і могутності.
1317 - Король Португалії Дініш I заснував Королівський Орден Лицарів Господа нашого Ісуса Христа (Орден Христа), правонаступник ордену тамплієрів на території Португалії. Папа Іоанн XXII дозволив передати ордену всі володіння португальських тамплієрів, включаючи замок Томар, що став у 1347 році резиденцією великого магістра. У 1910 році, після падіння монархії, орден був скасований, але з 1917 року поновлений президентом Португалії - членами Ордену Христа могли стати цивільні та військові особи, що мають видатні заслуги перед республікою.

Народились в 1307 - 1317 роках

1308 - 20 грудня 1355, Стефан Урош IV (Стефан Душан), 8-й король Сербії (1331-46 рр.), 1-й цар сербів і греків (1346-55 рр.) з роду Неманичів.
30 квітня 1310 - 5 листопада 1370, Казимир III (Казимир Великий), польський король (1333–1370); останній представник династії П'ястів, завойовник Галицької Русі, Волині і Поділля (1340-52 рр.).
13 листопада 1312 - 21 червня 1377, Едуард III (Едуард Плантагенет), 29-й король Англії (1327-77 рр.), чиї претензії на французький престол стали приводом до Столітньої війни.
1313 - 21 грудня 1375, Джованні Бокаччо, італійський письменник і поет епохи Відродження («Філострато», «Філоколо», «Декамерон»).
1313 - 8 жовтня 1354, Кола ді Рієнцо, італійський політик, керівник Римської республіки (1347, 1354 рр.).
3 травня 1314 - 25 вересня 1392, Сергій Радонезький, руський церковний і політичний діяч, засновник й ігумен Троїце-Сергієвої Лаври.
2 березня 1316 - 19 квітня 1390, Роберт II (Роберт Стюарт), король Шотландії (1371-90 рр.), перший монарх з династії Стюартів.
14 травня 1316 - 29 листопада 1378, Карл IV (Вацлав Карл Люксембург), король Німеччини (з 1346 р.), Чехії (з 1347 р.), імператор Священної Римської імперії (з 1355 р.).

Померли в 1307 - 1317 роках

7 липня 1307 - Едуард I (Едуард Довгоногий), король Англії (1272-1307 рр.) з династії Плантагенетів; приєднав до Англії Уельс. 711 років тому, в 68 років (нар. 17 червня 1239 р.).
8 листопада 1308 - Йоан Дунс Скот, шотландський філософ і теолог, останній представник середньовічної схоластики. 710 років тому, в 42 роки (нар. 1266 р.).
24 серпня 1313 - Генріх VII (Генріх фон Люксембург), імператор Священної Римської імперії (1312-13 рр.), король Німеччини (1308-13 рр.), граф Люксембургу (1288-1313 рр.) 705 років тому, в 38 років (нар. 1275 р.).
18 березня 1314 - Жак де Моле, 23-й і останній великий магістр ордену тамплієрів. 704 роки тому, в 70 років (нар. 1244 р.).
20 квітня 1314 - Климент V (Бертран де Го), 194-й Папа Римський (1305-14 рр.). 704 роки тому, в 50 років (нар. 1264 р.).
25 листопада 1314 - Іоанн I (Іоанн Балліол), король Шотландії (1292-96 рр.). 704 роки тому, в 66 років (нар. 1248 р.).
29 листопада 1314 - Філіп IV (Філіп Красивий), французький король (1285–1314 рр.) з династії Капетингів; син Філіппа III Сміливого; батько королів Людовика X Сварливого, Філіппа V Довгого і Карла IV Красивого. 704 роки тому, в 46 років (нар. 8 квітня 1268 р.).
5 червня 1316 - Людовик X (Людовик Сварливий), король Франції (1314-1316 рр.) з династії Капетингів; син Філіппа IV Красивого, брат Карла IV Красивого і Філіппа V Довгого. 702 роки тому, в 27 років (нар. 4 жовтня 1289 р.).

Головні події 1307 - 1317 років

keyboard_arrow_left1301
1323keyboard_arrow_right
© 2001-18
info_outline
format_color_fill

Наверх