Головні події 1250-1260 років

• Битва при Ель-Мансурі, 8 лютого 1250
• Мамлюкський султанат, 2 травня 1250
• Данило Романович, король Русі, 1253
• Коронація Міндовга, 6 липня 1253
• Монгольське завоювання Багдада, 10 лютого 1258
• Хубілай — Великий хан Монголії, 5 травня 1260
• Битва біля Айн-Джалуту, 3 вересня 1260

Політичні лідери 1250-1260 років

• Єгипетський султанат: Туран-шах (1249-50), Шаджар ад-Дурр (1250), Айбек (1250, 1254-57), аль-Ашраф II Муса (1250-54), Мансур Алі (1257-59), Кутуз (1259-60), Бейбарс (1260-77)
• Єрусалимське королівство: Конрад II Гогенштауфен (1228-54)
• Аббасидський халіфат: Аль-Мустасім (1242-58)
• Австрія: Оттокар II Пржемисл (1250-76)
• Англія: Генріх III Вінчестерський (1216-72)
• Богемія: Вацлав I (1228-53), Оттокар II Пржемисл (1253-78)
• Болгарське царство: Костянтин I Тих Асен (1257-77)
• Велике князівство Литовське: Міндовг (1236-63)
• Волинське князівство: Василько Романович (1238-69)
• Галицьке князівство: Данило Романович (1238-64)
• Золота Орда: Батий (1227-55), Сартак (1255), Улагчі (1255-57), Берке (1257-66)
• Київське князівство: Олександр Невський (1246-63)
• Королівство Арагон: Хайме Завойовник (1213-76)
• Королівство Кастилія і Леон: Фернандо III (1217-52)
• Королівство Португалія: Афонсу III (1248-79)
• Королівство Франція: Людовик IX Святий (1226-70)
• Латинська імперія: Балдуїн II де Куртене (1228-61)
• Монгольська імперія: Мунке (1251-59), Аріг-буга (1259-64), Хубілай (1260-94)
• Монгольський ільханат: Хулагу (1258-65)
• Нікейська імперія: Іоанн III Дука Ватац (1221-54), Феодор II Ласкаріс (1254-58), Іоанн IV Дука Ласкаріс (1258-61)
• Священна Римська імперія: Фрідріх II Штауфен (1220-50)
• Сицилійське королівство: Фрідріх (1198-1250), Конрад (1250-54), Конрадін (1254-58), Манфред (1258-66)
• Східна Римська імперія: Михайло VIII Палеолог (1259-82)
• Угорське королівство: Бела IV (1235-70)
• Чернігівське князівство: Андрій Всеволодович (1246-62)
• Шотландія: Олександр III (1249-86)

Всі події 1250-1260 років

8 лютого 1250 • Біля фортеці Ель-Мансура на підступах до Каїру був практично повністю знищений авангард з трьох сотень хрестоносців на чолі з принцем крові Робертом Артуа і великим магістром тамплієрів Гійомом де Соннаком. Ця поразка визначила долю Сьомого хрестового походу — при спробі вирватись з оточення армія християн була вщент розбита і в полон до мусульман потрапив французький король Людовик IX з двома рідними братами.

2 травня 1250 • У результаті змови в Каїрі мамелюками убито Туран-шаха, останнього султана Єгипту з курдської династії Айюбідів, і влада в країні перейшла до його мачухи Шаджар ад-Дурр. Протягом десятиліття Мамелюкський султанат пережив кілька переворотів, доки на його престолі не утвердилась тюркська — кипчацька — династія Бахрі, яка правила Єгиптом наступні 130 років.

1251

1 липня 1251 • На курултаї Великим ханом Монгольскої імперії обраний Мунке, внук Чингізхана.

1252

15 травня 1252 • Папа римський Інокентій IV видав буллу «Ad extirpanda», що дозволяла застосовувати тортури до підозрюваних у єресі.

1 червня 1252 • Альфонс X обраний королем Кастилії і Леону. Він увійшов у історію під іменем Альфонсо Мудрий за його покровительство наукам і мистецтвам, а також за написання і видання власних віршів і пісень.

1253

1253 • У Дорогочині відбулась коронація князя Галицького Данила Романовича, який прийняв вінець, скіпетр і корону з рук легата папи Римського Iнокентія IV.

6 липня 1253 • У місті Новогрудок (нині — Білорусь) Папою римським Іннокентієм IV короновано Великого князя Міндовга (Міндаугаса), першого та єдиного в історії Литви короля, засновника Литовської держави.

1254

3 квітня 1254 • У Пешті за посередництва папи Інокентія IV король Богемії Оттокар II з династії Перемисловичів і угорський король Бела IV з династії Арпадів уклали мирний договір, що завершив війну за австрійську спадщину. Згідно досягнутими домовленостями Штирія відійшла угорському королю, а Зальцкаммергут — чечькому.

1256

12 грудня 1256 • Папа римський Олександр IV санкціонував створення з італійських послідовників вчення святого Августина чернечий орден августинців. В епоху свого найбільшого процвітання нараховував до 30 тисяч членів 300 жіночих монастирів. Членом ордену був і Мартін Лютер. Сьогодні орден з резиденцією в Римі має близько 4 тисяч членів.

1258

10 лютого 1258 • Після нетривалої облоги капітулював Багдад, який війська монгольського хана Хулагу піддали грабунку і небувалому нищенню. У різанині загинули десятки, якщо не сотні, тисяч мусульман, включаючи Аль-Мустасіма Біллаха, останнього халіфа з династії Аббасидів.

20 лютого 1258 • У Багдаді разом з родиною страчено аль-Мустасіма. З його смертю Багдадський халіфат припинив свої існування — на його місці постала монгольська держава Ільханів на чолі з чингізидом Хулагу.

11 травня 1258 • У місті Корбей (нині — Корбей-Ессонн, Франція) поблизу Парижу король Франції Людовик IX Святий і король Арагону Хайме Завойовник уклали угоду про відмову від феодального володіння рядом територій. Зокрема до Арагону відійшла створена у 795 році Карлом Великим Іспанська марка, що знаменувало відхід Барселонської династії від участі у французькому політичному житті, а до Франції — Тулуза і Нарбонна. Угода була скріплена наміром одружити спадкоємця французького престолу Філіппа з дочкою арагонського короля Ізабеллою.

11 червня 1258 • Прелати, графи і близько 100 баронів, що зібрались Оксфорді, підписали петицію королю Генріху III, в якій скаржилися на свавілля і погане управління, і прийняли ряд постанов, якими обмежували самодержавну владу короля: згідно т. зв. Оксфордським провізіям, влада в Англії фактично переходила до ради з 15 баронів, яка повністю контролювала дії короля, призначала та зміщувала вищих посадових осіб, і тричі на рік скликала т. зв. парламент з 27 найбільших баронів для обговорення найважливіших державних справ.

10 серпня 1258 • У Палермо на престол Сицилії короновано Манфреда I з династії Гогенштауфенів.

1259

11 серпня 1259 • Під час облоги фортеці Дяоюй (нині — Чунцін, Китай) у віці 50-и років помер великий хан Монгольської імперії Мунке, за 8 років правління якого були підкорені території сучасних Іраку та Сирії і царство Далі у сучасній провінції Юньнань. Його смерть спричинила чотирирічну війну між спадкоємцями, в якій переможцем став молодший брат Мунке Хубілай.

4 грудня 1259 • Королі Франції Людовик IX і Англії Генріх III підписали Паризький договір, за яким Генріх відмовився від претензій на Нормандію, графства Мен, Анжу і Пуату, натомість отримавши право бути васалом Людовика на теріторії Гасконі і частині Аквітанії.

1260

5 травня 1260 • Курултай, скликаний в Кайпіні (сьогодні — Шанду) зі знаті Манчьжурії та Північного Китаю, проголосив Хубілая, внука Чингізхана, Великим ханом Монгольської імперії, що привело до багаторічної громадянської війни.

12 липня 1260 • У ході війни за право на Штирію і Австрію під Кресенбрунном війська короля Богемії Пржемисла Отакара II переконливо здолали армію угорського короля Бели IV, на боці якого брав участь Данило Галицький.

13 липня 1260 • Біля озера Дурбе (нині — Латвія) відбулась битва між об'єднаними військами Тевтонського та Лівонського ордену під командуванням лівонського магістра Буркхарда фон Хорнхаузена і маршала Пруссії Генріха Ботеля та литовцями. Із-за зради куршів, які на початку бою перейшли на бік ворога і вдарили у спину хрестоносцям, лицарі були повністю оточені та повністю знищені литовцями. Великі людські втрати призвели до значного послаблення могутності обох орденів та падіння їх авторитету, що спонукало Великого князя литовського Міндовга вступити до антиорденської коаліції Литви, Жемайтії та князівств Русі.

3 вересня 1260 • У місцині під назвою Айн-Джалут в Галілеї армія мамелюків султана Саїфа ад-Дін Кутуза розбила хулагуїдів під проводом полководця Кітбука. Ця перемога зупинила монгольську експансію на Близький Схід і в Єгипет.

4 вересня 1260 • У битві при при Монтаперто зійшлись війська флорентійських гвельфів і вигнаних з міста гібеллінів, представників двох політичних партій (перші підтримували папу римського, інші — імператора Священної Римської імперії). Перемогу здобули гібелліни і гвельфи були вже остаточно вигрнані з Флоренції і оселились у Сієні.

Народились в 1250-1260 роках

25 березня 1252 — †29 жовтня 1268 • Конрадін, король Єрусалиму (1254-68 рр.), король Сицилії (1254-68 рр.), герцог Швабії (1254-68 рр.), останній правлячий представник імператорського дому Гогенштауфенів; син короля Конрада IV, онук імператора Фрідріха II.

1254 — †8 січня 1324 • Марко Поло, італійський купець, мандрівник, автор знаменитої «Книги Чудес Світу».

1255 — †1 травня 1308 • Альбрехт I (Альбрехт Австрійський), герцог Австрії і Штирії (1282-1308 рр.), король Німеччини (1298-1308 рр.) з династії Габсбургів.

14 жовтня 1257 — †8 лютого 1296 • Пшемисл II, польський король (1295-96 рр.) з династії П'ястів.

бл. 1259 — †1303 • Іван Асен III, цар Болгарії (1279-80 рр.).

3 березня 1260 — †2 березня 1333 • Владислав I (Владислав Локетек), польський король з династії П'ястів (з 1320 р.).

Померли в 1250-1260 роках

13 грудня 1250 • Фрідріх II (Фрідріх Штауфен), німецький король (1212-50 рр.), імператор Священної Римської імперії (1220-50 рр.), король Сицилії (1197-1250 рр.); внук Фрідріха I Барбаросси і короля Сицилії Рожера II, керівник Шостого Хрестового походу (1228-29 рр.). Пом. 774 роки тому у 56 років (нар. 26 грудня 1194 р.).

1 серпня 1252 • Джованні Да Плано Карпіні, італійський чернець-францисканець, місіонер, мандрівник; першим з європейців відвідав Монгольську імперію і залишив опис своєї подорожі. Пом. 772 роки тому у 70 років (нар. 1182 р.).

12 листопада 1252 • Бланка Кастільська, королева Франції (з 1223 р.), дружина Людовика VIII, регентка (1226-34 рр.) при своєму синові Людовику IX (Святому). Пом. 772 роки тому у 64 роки (нар. 4 березня 1188 р.).

21 травня 1254 • Конрад IV (Конрад Гогенштауфен), король Німеччини (з 1237 р.), Король Єрусалиму (з 1228 р.), король Сицилії (з 1250 р.), герцог Швабії (з 1235 р.). Пом. 770 років тому у 26 років (нар. 25 квітня 1228 р.).

7 грудня 1254 • Іннокентій IV (Сінібальдо де Фіескі), папа римський (1243-54 рр.); коронував Данила Романовича (1253 р.). Пом. 770 років тому у 64 роки (нар. 1190 р.).

1257 • Ізз ад-Дін (Айбек), перший мамелюкський султан Єгипту (1250, 1254-57 рр.). Пом. 767 років тому.

20 лютого 1258 • Аль-Мустасім Біллах, останній багдадських халіф з династії Аббасидів (1242-58 рр.). Пом. 766 років тому у 45 років (нар. 1213 р.).

11 серпня 1259 • Мунке, четвертий великий хан (1251-59 рр.) Монгольської імперії; внук Чингізхана, син Толуя, брат Хубілая. Пом. 765 років тому у 50 років (нар. 1209 р.).

24 жовтня 1260 • Саїф ад-Дін Кутуз, 3-й султан Мамелюкського Єгипту (1259-60 рр.). Пом. 764 роки тому.