17 серпня 1245 - Князь Данило Галицький розбив під Ярославом угорсько-польське військо, що намагалося завоювати Галичину й Волинь чим покінчив з боярським спротивом у Галицько-Волинському князівстві, який тривав понад 40 років.

9 червня 1246 - Італійський мандрівник монах-францисканець Джованні да Плано Карпіні повернувся до Києва після року подорожі по монгольській імперії. Він став першим європейцем, що побував у столиці монголів місті Каракорум.

22 липня 1246 - Італійський мандрівник 65-річний монах-францисканець Джованні да Плано Карпіні на чолі папської місії став першим європейцем, що побував у столиці Великого Хана монгольської імперії місті Каракорума (Середня Азія). Завдання навернення монголо-татарів до християнства і використати їх для наступних хрестових походів проти ісламу виконана не була. Свої враження про життя в Монголії Карпіні виклав у книзі «Ystoria Mongolorum quos nos Tartaros appellamus».

20 вересня 1246 - В Сарай-Бату, столиці Золотої Орді, куди він прибув для отримання ярлика на Чернігівське князівство, за наказом Батия затоптаний на смерть великий князь Київський Михайло Всеволодович (Рюрикович).

1247 - Угорський король Бела IV уклав мир з Данилом Галицьким і видав свою доньку Констанцію за княжого сина Лева Даниловича. Данило став повним володарем Галицько-Волинського князівства.

14 серпня 1248 - У Кьольні (Німеччина) почалась відбудова одного з найбільших у Європі римо-католицьких готичних соборів, збудованого у 873 році і постраждалого від пожежі у 1178-у. По завершенні будівництва в 1437 році 157-метровий Кьольнський собор на чотири роки став найвищою будівлею світу.

13 липня 1249 - Восьмирічний син короля Александр II коронований на шотландський престол.

1250 - В результаті захоплення влади в Каїрі мамелюками, що повалили династію Айюбідів, на Близькому Сході виникла нова держава - Мамлюкський султанат.

1 липня 1251 - На курултаї Великим ханом Монгольскої імперії обраний Мунке, внук Чингізхана.

15 травня 1252 - Папа римський Інокентій IV видав буллу «Ad extirpanda», що дозволяла застосовувати тортури до підозрюваних у єресі.

1 червня 1252 - Альфонс X обраний королем Кастилії і Леону. Він увійшов у історію також під іменем Альфонсо Мудрий за його покровительство наукам і мистецтвам, а також за написання і видання власних віршів і пісень.

1253 - У Дорогочині відбулась коронація князя Галицько-Волинського Данила Романовича, який прийняв вінець, скіпетр і корону з рук легата папи Римського Iнокентія IV.

6 липня 1253 - У місті Новогрудка (нині - Білорусь) Папою римським Іннокентієм IV короновано Великого князя Міндовга (Міндаугаса), першого та єдиного в історії Литви короля, засновника Литовської держави.

12 грудня 1256 - Папа римський Олександр IV санкціонував створення з італійських послідовників вчення святого Августина чернечий орден августинців. В епоху свого найбільшого процвітання нараховував до 30 тисяч членів 300 жіночих монастирів. Членом ордену був і Мартін Лютер. Сьогодні орден з резиденцією в Римі має близько 4 тисяч членів.

10 лютого 1258 - Монгольський хан Хулагу після нетривалої облоги захопили столицю Аббасидського халіфату Багдад. Місто було пограбоване та спалене, і в різні загинуло кілька десятків тисяч його жителів, включаючи Аль-Мустасіма Біллаха, останнього багдадського халіфа з династії Аббасидів.

4 грудня 1259 - Королі Франції Людовик IX і Англії Генріх III підписали Паризький договір, за яким Генріх відмовився від претензій на Нормандію, графства Мен, Анжу і Пуату, натомість отримавши право бути васалом Людовика на теріторії Гасконі і частині Аквітанії.

5 травня 1260 - Курултай, скликаний в Кайпіні (сьогодні - Шанду) зі знаті Манчьжурії та Північного Китаю, проголосив Хубілая, внука Чингізхана, Великим ханом Монгольської імперії, що привело до багаторічної громадянської війни.

13 липня 1260 - Біля озера Дурбе (нині - Латвія) відбулась битва між об'єднаними військами Тевтонського та Лівонського ордену під командуванням лівонського магістра Буркхарда фон Хорнхаузена і маршала Пруссії Генріха Ботеля та литовцями. Із-за зради куршів, які на початку бою перейшли на бік ворога і вдарили у спину хрестоносцям, лицарі були повністю оточені та повністю знищені литовцями. Великі людські втрати призвели до значного послаблення могутності обох орденів та падіння їх авторитету, що спонукало Великого князя литовського Міндовга вступити до антиорденської коаліції Литви, Жемайтії та князівств Русі.

4 вересня 1260 - У битві при при Монтаперто зійшлись війська флорентійських гвельфів і вигнаних з міста гібеллінів, представників двох політичних партій (перші підтримували папу римського, інші - імператора Священної Римської імперії). Перемогу здобули гібелліни і гвельфи були вже остаточно вигрнані з Флоренції і оселились у Сієні.

25 липня 1261 - Завдяки несподіваній атаці військ Олексія Стратигопула нікейський імператор Михайло VII Палеолог без бою зайняв Константинополь - створена після Четвертого хрестового походу Латинська імперія припинила своє існування.

1263 - По смерті Олександра Невського удільним князем Московським став його молодший син Данило Олександрович, родоначальник московської лінії Рюриковичів. До 1272 року Московське князівство управлялось боярським представником його дядька, тверського князя Ярослава Ярославича.

2 жовтня 1263 - Відбулась битва біля Ларгса - одна з головних в історії середньовікової Шотлдандії. В результаті перемоги шотландців над флотом норвезького короля Хокона IV Шотландія приєднала до своїх володінь Гебридські острови.

14 листопада 1263 - По смерті великого князя київського і володимирського Олександра Ярославовича Невського московський уділ за його заповітом відійшов до молодшого сина Данила, який в 1277 році став першим правителем Московського князівства.