цей день
Заголовки
arrow_drop_down
Хронологія
Теми
популярні статті
Регіони
нові статті
Правила життя
Фотоісторії
Ще
arrow_drop_down
Моя історія
Підтримати
search menu
Хроніка подій 1201 - 1215 років
15 червня 1215 року під натиском повсталої проти нього аристократії, англійський король Іоанн Безземельний скріпив своєю печаткою Велику хартію вольностей (Magna Carta), 63 статті котрої гарантували права і привілеї феодальної знаті, надання свободи дій церкві і зобов'язували короля дотримуватися державних законів.

Політичні лідери 1201 - 1215 років

Англія: Іоанн Безземельний (1199-1216) • Арагон: Хайме Завойовник (1213-1276) • Богемія: Оттокар I Пржемисл (1198-1230) • Волинське князівство: Роман Великий (1170-1205), Данило Галицький (1215-1238) • Галицьке князівство: Данило Галицький (1205-1206, 1211-1212) • Галицько-Волинське князівство: Роман Великий (1199-1205) • Грузинське царство: Тамара Велика (1184-1213) • Київське князівство: Роман Великий (1201, 1204), Мстислав III Старий (1212-1223) • Королівство Португалія: Саншу I Заселитель (1185-1211) • Королівство Франція: Філіпп II Август (1179-1223) • Латинська імперія: Бодуен I Фландрський (1204-1205), Анрі I Фландрський (1206-1216) • Монгольська імперія: Чингізхан (1206-1227) • Нікейська імперія: Феодор I Ласкаріс (1206-1221) • Священна Римська імперія: Оттон IV Вельф (1198-1215) • Східна Римська імперія: Ісаак II Ангел (1203-1204), Олексій III Ангел (1195-1203), Олексій IV Ангел (1203-1204), Олексій V Дука (1204), Костянтин Ласкаріс (1204) • Трапезундська імперія: Олексій I Великий Комнін (1204-1222) • Угорське королівство: Імре I (1196-1204), Ласло III (1204-1205), Андраш II (1205-1235) • Шотландія: Вільгельм I Лев (1165-1214), Олександр II (1214-1249).

Головні події 1201 - 1215 років

Всі події 1201 - 1215 років

1201 - В усті ріки Рига єпископ Альберт Буксгевден почав будівництво укріпленого поселення, яке з 1225 року отримало статус міста і невдовзі стало головним містом Лівонії.

1202

1202 - У Ризі Теодоріхом Торейдським для місіонерської діяльності в Лівонії засновано Орден мечоносців (Братство воїнів Христа). Існування ордену, який користувався статутом ордену тамплієрів, було підтверджено папською буллою в 1210 році. На відміну від інших духовно-лицарських утворень, мечоносці зберігали залежність від єпископа. У 1237 році орден мечоносців було приєднано до Тевтонського ордену.
20 травня 1202 - У Сирії відбувся землетрус силою 7,5 балів за шкалою Ріхтера, в результаті якого були зруйновані міста Тир, Акра та Наблус і було завдано руйнувань на території від Сицилії до Месопотамії і Верхнього Єгипту. За оцінками кількість жертв склала понад 1 мільйон чоловік.
10 листопада 1202 - Незважаючи на пряму заборону папи римського Інокентія III і погрози відлучення від церкви, учасники Четвертого хрестового походу, які були не взмозі оплатити Венеції морський транспорт до Константинополя, почали облогу католицького міста Зара (нині - Задар, Хорватія). Місто було захоплене 24 листопада, розграбоване і зруйноване на догоду венеційським купцям, які прагнули знищити конкурента у торгівлі на Адріатичному узбережжі.

1203

17 липня 1203 - Завдяки підтримці війська Четвертого хрестового походу, яке взяло в облогу Константинополь, імператором Візантії став Олексій III Ангел.

1204

13 квітня 1204 - Учасники Четвертого хрестового походу, організованого папою Інокентієм III в 1202 році проти мусульманського Єгипту, змінивши маршрут, увірвались в Константинополь і розгромили місто. Це була помста хрестоносців за неспроможність візантійського імператора Ісаака II Ангела розрахуватись за допомогу, надану німецьким королем Філіпом Швабським і венеціанським дожем Енріко Дандоло при відновленні Ісаака на троні. Після падіння Константинополя на Балканах виникли нові держави хрестоносців, найбільша з яких Латинська Римська імперія проіснувала до 1261 року, а влада візантійських імператорів збереглась лише в Малій Азії.
9 травня 1204 - Через місяць після завоювання Константинополя учасниками Четвертого хрестового походу, імператором Латинської імперії був проголошений 33-річний граф Фландрії і Ено Балдуїн, який невдовзі коронувався за східним обрядом у соборі Святої Софії за присутності візантійського та католицького духовенства. Латинська імперія проіснувала трохи більше півстоліття і була завойована Михайлом VIII Палеологом, який у 1261 році проголосив відновлення Візантії.
16 травня 1204 - Балдуін IX Фландрський став першим імператором Латинської імперії під іменем Балдуін I Константинопольський, що поклало початок формуванню цілої плеяди «латинських» держав на захоплених хрестоносцями територіях - восени 1204 року комітет з 24 представників військ хрестоносців підписали Договір про поділ Візантійської імперії.

1205

19 червня 1205 - У битві під Завіхостом (нині Польща) з польським військом під проводом Лешка І Білого й Конрада Мазовецького загинув засновник Галицько-Волинського князівства і патріарх тамтешнього правлячого роду Роман ІІ Мстиславич Рюрикович.

1206

1206 - На курултаї, що пройшов у Забайкаллі на березі ріки Онон, де він виріс, 44-річний Темучін був проголошений великим ханом всіх монгольських племен і отримав титул Чингізхан або «Повелитель Всесвіту». За двадцять наступних років, які пройшли у постійних завоюваннях, його імперія зі столицею у місті Каракорум простягалася від Аральського моря до Тихого океану і від Північного Китаю до Індії.

1212

16 липня 1212 - Поблизу іспанського містечка Лас-Навас-де-Толосі об'єднані війська Кастилії, Леона, Арагона, Наварри і Португалії розбили 600-тисячну армію Альмохадів, що стало переломним моментом у процесі Реконкісти - у результаті нищівного розгрому мусульман володарі християнських королівств остаточно перейшли у наступ.

1214

27 липня 1214 - У битві при Бувіні французький король Філіп II наголову розбив війська англійського короля Іоанна Безземельного, що привело до підписання Шионського мирного договору, за яким Англія втрачала всі завоювання на території Франції, північніше Луари.
1 листопада 1214 - Війська турків-сельджуків румського султана Кей-Кавуса I захопили місто Сіноп на узбережжі Чорного моря і взяли в полон імператора Трапезунда Олексія I Великого Комніна. Трапезундська імперія була змушена визнати себе васалом Конійського султанату.

1215

1215 - Папа римський Іннокентій III створив особливий церковний суд, призначений для виявлення, покарання і запобігання єресі. Найбільшої активності інквізиція досягла в XV столітті і остаточно припинила свою діяльність через майже 600 років. Кілька разів змінивши назву цей інститут римо-католицької церкви існує й досі як вища богословська інстанція з питань віровчення та моралі.
15 червня 1215 - Під натиском повсталої проти нього аристократії, англійський король Іоан Безземельний скріпив своєю печаткою Велику хартію вольностей (Magna Carta), 63 статті котрої гарантували права і привілеї феодальної знаті, надання свободи дій церкві і зобов'язували короля дотримуватися державних законів.
11 листопада 1215 - У Римі під під головуванням папи Іннокентія III скликано найбільший церковний собор середньовіччя - IV Латеранський вселенський собор, в роботі котрого брали участь більше 800-т єпископів, королі європейських країн, посланці держав хрестоносців, а також патріархи захоплених хрестоносцями Константинополя і Єрусалима. Собор прийняв 70 канонів, ввів обов'язковий 5%-ий податок на церкву, засудив єретичні вчення, виробив юридичні основи для запровадження інквізиції, зобов'язав християн не менше разу в рік сповідатись, а священникам берегти таємницю сповіді, і перетворив хрестові походи на постійно діючий інститут.

Народились в 1201 - 1215 роках

1201 - 1264, Данило Галицький (Данило I), князь волинський (1211–1264 рр.), галицький (1211–1264 рр.), київський (з 1240 р.), перший король Русі (1253-64 рр.) з династії Рюриковичів; син Романа Великого.
9 жовтня 1201 - 15 серпня 1274, Робер де Сорбон, французький теолог, духівник Людовика IX, засновник богословського коледжу Сорбонна (з 17 ст. - Паризький університет).
1203 - 1269, Василько Романович Рюрик, князь Володимирський (1264—1269 рр.), король Русі (1264—1269 рр.); син Романа Великого.
29 листопада 1206 - 3 травня 1270, Бела IV, король Угорщини і Хорватії (1235-1270 рр.) з династії Арпадів; свекор Данила Галицького.
8 вересня 1207 - 6 липня 1533, Лудовіко Аріосто, італійський поет епохи Відродження («Несамовитий Роланд»).
1 жовтня 1207 - 16 листопада 1272, Генріх III (Генріх Плантагенет), король Англії (1261-72 рр.).
1208 - 1261, Цінь Цзюшао, китайський математик часів династії Сун («Книга про числа в дев'яти розділах»).
1208 - 11 серпня 1259, Мунке, четвертий великий хан (1251-1259 рр.) Монгольської імперії; внук Чингізхана, син Толуя, брат Хубілая.
2 лютого 1208 - 27 липня 1276, Хайме I Завойовник, король Арагону (1213-1276 рр.), граф Барселони, король Майорки (1231-1276 рр.), король Валенсії (1238-1276 рр.).
23 травня 1208 - 4 серпня 1265, Симон де Монфор, 6-й граф Лестер, лорд-протектор Англії (з 1060 р.); глава опору баронів королю Генріху III.
1209 - 1255, Батий (Бату), монгольський хан, засновник Золотої Орди; син хана Джучі, внук Чингізхана.
25 квітня 1214 - 25 серпня 1270, Людовик IX (Людовик Святий), король Франціїї (з 1226 р.); очолював сьомий та восьмий хрестові походи (під час останнього помер від чуми), котрі закінчились провалами; єдиний з королів Франції, зачисленних до святих римською церквою.
23 вересня 1215 - 18 лютого 1294, Хубілай, монгольський хан, засновник монгольської держави Юань, до складу якого входив Китай; внук Чингісхана.

Померли в 1201 - 1215 роках

9 березня 1202 - Сверрір Сігурдсон, король Норвегії (1184-1202 рр.). 816 років тому, в 57 років (нар. 1145 р.).
12 листопада 1202 - Кнуд VI (Канут Естрідсен), король Данії (1182-1202 рр.) з династії Естрідсенів, завойовник Померанії, Макленбурга, Любека, Гамбурга, слов'янського і німецького узбережжів Балтійського моря. 816 років тому, в 39 років (нар. 1163 р.).
січень 1204 - Ісаак II (Ісаак Ангел), візантійський імператор (1185-95 і 1203-04 рр.), перший з династії Ангелів. 814 років тому, в 48 років (нар. 1156 р.).
1205 - Балдуін IX (Балдуін Фландрський), перший імператор Латинської імперії (1204-05 рр.); один з лідерів Четвертого хрестового походу. 813 років тому, в 34 роки (нар. 1171 р.).
19 червня 1205 - Роман Мстиславич (Роман Великий), Великий князь Київський (1204–1205 рр.), князь новгородський (1168–1170 рр.), володимир-волинський (1170–1187 рр., з 1188 р.), галицький (1188 р., з 1199 р.) з династії Рюриковичів; засновник Галицько-Волинського князівства, батько Данила Галицького. 813 років тому, в 53 роки (нар. 1152 р.).
1209 - Нізамі Гянджеві, персидський поет ("Хамсе", "Ховров і Ширін", "Лейлі і Меджнун"); його спадщину цінують як національну в Ірані, Азербайджані, Афганістані й Таджикистані. 809 років тому, в 68 років (нар. 1141 р.).
18 січня 1213 - Тамара Велика, цариця Грузії (1184-1213 рр.) з династії Багратіоні. 805 років тому, в 53 роки (нар. 1160 р.).
4 грудня 1214 - Вільгельм I (Вільгельм Лев), король Шотландії (1165-1214 рр.). 804 роки тому, в 71 рік (нар. 1143 р.).

Головні події 1201 - 1215 років

keyboard_arrow_left1193
1223keyboard_arrow_right
© 2001-18
info_outline
format_color_fill

Наверх