Хроніка подій 787-807 років

Головні події 787-807 років

Політичні лідери 787-807 років

• Імператор Заходу: Карл Великий (800-814)
• Аббасидський халіфат: Гарун аль-Рашид (786-809)
• Болгарське ханство: Кардам (777-803), Крум Грізний (803-814)
• Китайська Тан: Лі Ко (Де-цзун) (779-805), Лі Сун (Шунь-цзун) (805), Лі Чунь (Сянь-цзун) (805-820)
• Константинопольский патріарх: Тарасій (784-806), Никифор (806-815)
• Кордовський емірат: Абд ар-Рахман I (756-788)
• Королівство франків: Карл Великий (768-814)
• Король Італії: Піпін (781-810)
• Папська держава: Адріан I (772-795), Лев III (795-816)
• Східна Римська імперія: Костянтин VI (776-797), Ірина Афінська (780-802), Никифор I (802-811), Ставракій (803-811)
• Хазарський каганат: Єзекія (785-810)

Всі події 787-807 років

787 • У Південній Італії експедиційні сили Візантії були розбиті військами герцога Беневенто, підтриманими франками. Це остаточно зупинило зближення Візантії і Королівства франків і рішенням Ірини Афінської були розірвані заручини її 16-річного сина Костянтина VI і дочки Карла Великого Ротруди.

23 жовтня 787 • У присутності візантійської імператриці Ірини і її сина (і співправителя з 780 року) Костянтина VI закінчився скликаний імператрицею VII Вселенський (II Нікейський) собор, в котрому брали участь два легати папи Адріана I, який підтримав прихильників іконошанування. Собор відновив поклоніння іконам в тій формі, в котрій воно збереглось і понині.

788 • Рятуючись від переслідувань Аббасидів, Ідріс ібн Абдуллах, правнук п'ятого халіфа Омейядів Хасана ібн Алі, підкорив племена берберів на північному заході Африки, де заснував власну державу.

789 • Владу Ідріса I визнали міста Танжер і Тлемсен.

792 • У Регенсбурзі розкрито змову знаті, невдоволеної правлінням Карла Великого, яка планувала вбити короля та двох його синів і поставити на престол Королівства франків його третього сина Піпіна Горбатого. Багато змовників було страчено, а Піпіну страту батько замінив на заслання ченцем у монастир в Прюме, де тойпровів решту свого життя.

8 червня 793 • Вікінги висадились в Англії і спустошили абатство Ліндісфарн на острові Холі-Айленд біля північно-східного берега Англії. Це стало початком їх експансії у Європі, яка завершилась в 1066 році нормандським завоюванням Англії і воцарінням Вільгельма Завойовника на англосаксонському престолі.

794 • У Багдаді розпочато промислове виробництво паперу за технологією, запозиченою у Китаї.

1 червня 794 • Король Карл Великий відмовився підкоритися рішенням VIII Вселенського собору 787 року, що стосувалися поклоніння іконам — на соборі франкських богословів, що проходив у Франкфурті-на-Майні, він утвердив свою незалежність від Візантії, незважаючи на те, що це йшло всупереч волі папи Адріана I.

18 листопада 794 • Щоб ослабити вплив будійських монастирів на державні справи, японський імператор Комму перевів свою резиденцію з Нари в Хейан (нині — Кіото). Цю дату вважають початком "епохи Хейан" (до 1185 р.), ери розквіту в Японії аристократичної культури.

795 • У Луні (нині — Люнебург, ФРН) повсталими саксонцями убито вождя ободритів Віцана, який у союзі з франками брав участь у придушенні повстання.

795 • На південь від провінції Септиманія Карл Великий заснував Іспанську марку, буферну зону між Королівством франків і мусульманською державою Аль-Андалус (нині — Іспанія).

796 • Карл Великий із сином Піпіном на чолі війська здійснили успішний похід проти Аварського каганату, з якого повернулись з 15 возами золота і дорогоцінностей. Розоривши Паннонію, франки підкорили Хорватію, Славонію і Далмацію, куди були направлені місіонери для навернення язичників до християнства.

15 серпня 797 • В результаті змови за наказом матері був схоплений і осліплений імператор Костянтин VI. З його смертю обірвалась Ісаврійська династія і на престол зійшла його мати Ірина Афінська, яка стала першою самодержицею Візантії. Володіння жінкою імператорським титулом ставило під сумнів легітимність її влади, що стало формальним приводом для Ватикану передати імператорський титул королю франків і лангобардів Карлу Великому.

799 • Під Тарсатікою (нині — Рієка) війська під проводом князя Приморської Хорватії Вишеслава завдали поразки армії франків, очолюваній герцогом Фріулі Еріком, котрий загинув у битві.

25 грудня 800 • У Римі папа Лев III коронував франкського короля Карла Великого імператором — з цього дня його повний титул звучав так: "Карл наймилостивіший, величний, Богом коронований, великий миротворець, Римської імперії правитель і милістю Божою король франків і лангобардів". Урочистості з цієї нагоди відбулись у базиліці св. Петра і сам папа, стоячи на колінах, привітав імператора. Карл став другим, після візантійського імператора, хто прийняв цей високий титул, хоча римське право вважало імператорську гідність неподільною.

3 квітня 801 • Після кількох місяців облоги війська короля франків Людовика Благочестивого звільнили від маврів Барселону.

28 грудня 801 • Людовик Благочестивий після майже річної облоги захопив Барселону. Вона стала столицею Іспанської марки.

31 жовтня 802 • Після п'яти років правління з престолу усунута імператриця Ірина і вислана на острів Лесбос. Новим імператором Візантії став міністр фінансів Никифор, якого у соборі Святої Софії коронував патріарх Тарасій.

803 • Представники Никифора I і Карла Великого уклали Нисефорський мир, яким були визначені кордони між Візантією і Королівством франків в Адріатичному морі, зокрема зберігався грецький суверенітет над островами вздов узбережжя Далмації, Венеція отримувала незалежність, а Хорватська Далмація та Істрія відходили до сфери впливу франків..

804 • Халіф Гарун аль-Рашид призначив Ашота Мсакера, правителя області Спер, князем Вірменії. Це стало початком утвердження династії Багратидів у якості основної політичної сили у Вірменії.

806 • Імператор Карл Великий поділив свої володіння між синами: Карл Молодший отримав Австразію, Нейстрію, Бургундію, Саксонію і Тюрінгію, Пепіну дісталась Італія, Баварія і Швабія, Людовіку Благочестивому — Аквітанія, Прованс та Іспанська марку.

807 • По смерті короля Кенту Кутреда його брат, король Мерсії Кенвульф, став правити обома державами.

807 • Невдачею закінчилась дворічна облога міста Патри місцевими слов'янськими племенами за підтримки арабського флоту. Це дало змогу Візантії через два століття поновити контроль над Пелопоннесом.

Народились в 787-807 роках

788 — †820 • Шанкара, індійський мислитель, релігійний реформатор, полеміст, містик і поет.

790 — †28 травня 812 • Вільгельм Великий (Вільгельм Желонський), граф Тулузи (790-806 рр.), маркіз Септиманії (801-806 рр.).

790 — †852 • Ініго Аріста, граф Памплони, перший король Наварри (824-852 рр.).

792 — †29 вересня 866 • Абдаррахман II, четвертий емір Кордовського емірату (822-866 рр.); правнук Абдаррахмана I.

795 — †846 • Моймир I, князь Моравського князівства (818-846 рр.), перший князь Великої Моравії (830—846 рр.).

795 — †29 вересня 855 • Лотар I, король Італії, Лотарингії та Імператор Заходу (840-855 рр.) з династії Каролінгів; син Людовика Благочестивого.

797 — †13 грудня 838 • Піпін I, король Аквітанії (814-838 рр.) з династії Каролінгів; син Людовика I Благочестивого.

797 — †17 квітня 818 • Бернард, король Ломбардії (810-818 рр.) з династії Каролінгів; син Піпіна Італійського.

800 — †7 березня 851 • Номіное, перший герцог Бретані (846-861 рр.).

805 — †860 • Властимір, великий жупан (князь) Сербії (825-860 рр.).

806 — †28 серпня 876 • Людовик II (Людовик Німецький), король Східно-Франкського королівства (843-876 рр.), король Баварії (817-843 рр.), король Лотарингії (870-876 рр.); син Людовика I Благочестивого, внук Карла Великого, засновник династії німецьких Каролінгів.

Померли в 787-807 роках

30 вересня 788 • Абд ар-Рахман I, перший емір Кордови (756-788 рр.); засновник династії кордовських Омейядів, яка правила більшою частиною Іспанії до 1031 року; син останнього омейядського халіфа Марвана II ібн Мухаммада. Пом. 1236 років тому у 57 років (нар. 731 р.).

791 • Ідріс ібн Абдуллах, засновник міста Фес і держави Ідріситів (788), попередника нинішнього Марокко; прапрапраправнук пророка Мухаммеда. Пом. 1233 роки тому у 46 років (нар. 745 р.).

25 грудня 795 • Адріан I, 95-й папа Римський (772-795 рр.); союзник Карла Великого у війні з лангобардами. Пом. 1229 років тому у 95 років (нар. 700 р.).

29 липня 796 • Оффа, король Мерсії (757-796 рр.). Пом. 1228 років тому у 39 років (нар. 757 р.).

9 серпня 803 • Ірина, імператриця Візантії (797-802 рр.) з Сирійської династії; перша жінка в історії Візантії, яка правила самодержавно, дружина імператора Лева IV Хозара. Пом. 1221 рік тому у 51 рік (нар. 752 р.).

19 травня 804 • Алкуїн, англосаксонський чернець, учений та педагог; член двору Карла Великого в Аахені. Пом. 1220 років тому у 69 років (нар. 735 р.).


ВЕЛИКЕ РОЗСЕЛЕННЯ СЛОВ'ЯН

Головні події 787-807 років

Епоха вікінгів

8 червня 793

Ірина Афінська — імператриця Візантії

15 серпня 797

Карл Великий — імператор Заходу

25 грудня 800

ВЕЛИКЕ РОЗСЕЛЕННЯ СЛОВ'ЯН