цей день
Заголовки
Хронологія
Теми
популярні статті
Регіони
нові статті
Правила життя
Фотоісторії
Ще
Моя історія
Підтримати
Хроніка подій 356 - 406 років
17 січня 395 року в Медіолані у віці 48-и років помер Феодосій I Великий, останній правитель єдиної Римської імперії, фанатичний борець з язичництвом, який зробив християнство державною релігією, заборонив Олімпійські ігри і з мовчазної згоди якого були зруйновані шедеври елліністичної архітектури. По його смерті імперія остаточно розділилась на дві держави, Східну і Західну, правителями в яких стали сини Феодосія Аркадій і Гонорій.

Головні події 356 - 406 років


Всі події 356 - 406 років

25 серпня 357 - В ході Римсько-германської війни відбулась вирішальна битва біля Аргентората (сучасний Страсбург), в якій війська під командуванням Флавія Клавдія Юліана розбили значно перееважаючі війська алеманнів під командуванням Хнодомара. Це дало можливість римлянам переправитись через Рейн і переслідували варварів у Німеччині.
11 грудня 361 - Флавій Клавдій Юліан, проголошений в 360 році в Парижі своєю гвардію імператором-авґустом, увійшов у Константинополь як прямий і законний спадкоємець римських імператорів і розпочав своє 18-місячне правління. Він розширив права муніципальних курій, зменшив податки, скоротив палацовий штат, відмовився від розкішного, дорогого двору. Ставши імператором, Юліан, підтриманий частиною багатих та освічених громадян, відкрито оголосив себе прихильником язичницької релігії, реформувавши її на базі неоплатонізму, видав два едикти проти християн дозволивши їх вбивати без суду та слідства на місці релігійних зібрань, відновив язичницькі храми. Християнські письменники, сучасники й вороги Юліана назвали його «відступником», і це прізвисько, підтримане церквою, тісно злилося з його ім'ям. Юліан II став останнім язичницьким римським імператором.
18 травня 363 - Землетрус, що стався у Галілеї, привів до руйнації міст Сефорі (Ципорі), Назарету, завадив відбудові Єрусалимського Храму, зруйнованого римлянами близько 69 року і призвів до остаточного занепаду Петри, колишньої столиці Набатейського царства.
27 червня 363 - Після смерті Юліана Відступника новим римським імператором став начальник його охорони Йовіан, який відновив обмежені його попередником права християн.
25 лютого 364 - Після смерті 17 лютого імператора Іовіана в Нікеї зібрались вищі посадові особи Римської імперії і після тривалих переговорів постановили призначити спадкоємцем трону воєнного трибуна Валентиніана, котрого військо 25 лютого проголосило імператором. За наполяганням армії він вибрав своїм співправителем свого брата Валента, котрий отримав в управліня східну частину імперії; сам Валентиніан правив на заході.
28 березня 364 - Імператор Валентин доручив управління східною частиною Римської імперії своєму брату Валенсу - імперія вперше стала поділеною на Східну та Західну.
21 липня 365 - У Східному Середземномор'ї стався підводний землетрус з епіцентром біля острова Крит і магнітудою понад 8 балів за шкалою Ріхтера. Він призвів до значних руйнувань в центральній і південній Греції, північній Лівії, Єгипті, на Кіпрі, в Сицилії, а на острові Крит були знищені практично всі міста. Землетрус на Криті викликав цунамі, яке прокотилося по південних і східних узбережжях Середземномор'я, особливо постраждали Лівія, Олександрія і дельта Нілу, загинули кілька десятків тисяч людей, а кораблі були відкинуті на 3 км вглиб суші.
4 травня 374 - Атлатлькавак зайняв престол міста Теотіуакан.
375 - З вторгнення племен гунів і аланів у Північне Причорномор'я, де вони завдали поразки остготам і зруйнували їх державу, розпочалось Велике переселення народів, результатом якого стало падіння Західної Римської імперії і утворення на її території т. зв. варварських королівств.
17 листопада 375 - У Брігенції (Панонія) в бою проти квадів загинув Валентиніан I, 54-річний римський імператор. Після його смерті спадкоємцем трону став його син Граціан.
9 серпня 378 - Відбулась Адріанопольська битва - армія римського імператора Валента була вщент розбита об'єднаними військами вестготів і аланів під керівництвом Фрітігерна. Сам Валент загинув, що занурило Візантію в хаос.
19 січня 379 - У Сірмії (нині - Сремська-Мітровіца в Сербії) імператор Граціан проголосив Феодосія Флавія співправителем східної частини Римської імперії. Зумівши за два роки зупинити нашестя готів, Феодосій тимчасово відновив єдність імперії, провів релігійні реформи, що, однак, не врятувало державу від розколу і занепаду по його смерті.
28 лютого 380 - Феодосій І, зведений на східноримський престол імператором Граціаном після загибелі Валента, видав едикт, що засуджував єресь і наказував своїм підлеглим дотримуватись Нікейського символу віри. Валент був останнім з імператорів, що дотримувався аріанства, яке стверджувало, що син Божий Христос не істинний Бог, а лише "чудесне творіння Бога-батька". Перехід Феодосія на позиції ортодоксального християнства знаменувало перетворення християнства на державну релігію імперії. На скликаному Феодосієм в 381 році Другому Вселенському соборі ортодоксальне вчення було проголошене єдиною (католицькою) релігією. Феодосій відмовився від титула понтифіка. При ньому було зруйновані численні язицькі храми, спалено Александрійську бібліотеку, заборонені Олімпійські ігри.
1 травня 381 - Cхідноримський імператор Феодосій I Великий скликав Константинопольський собор проти вчення колишнього аріанського єпископа константинопольського Македонія, який відкидав божественну суть Святого духа. Собор засудив і відкинув єресь Македонія, утвердив догмат про рівність та єдиносущність Бога Духа Святого з Богом Отцем і Богом Сином, а також проголосив Константинополь другим Римом.
382 - На прохання Папи Римського Дамасія I теолог Ієронім Стридонський розпочав роботу над латинським перекладом Біблії, котрий отримав назву Вульґата. Робота над перекладом тривала майже 20 років і в 1546 році на Тридентському соборі він був оголошений єдиним канонічним текстом Біблії; він і до сьогодні в католицькому світі вважається офіційною редакцією Святого письма.
3 жовтня 382 - Намагаючись протистояти ордам гуннів, східноримський імператор Феодосій I Великий поселив вестготів у якості федератів у Фракії - германці вперше отримали на території Римської імперії автономію, закріплену відповідним договором. Германські племена були звільнені від податків, жили згідно власного права і не вважались римськими громадянами.
28 липня 388 - У битві біля Аквілеї римський імператор Феодосій розбив претендента на трон Магнуса Максимуса.
15 травня 392 - У своїй резиденції у В'єнні (Галлія) знайдено повішеним 21-річного імператора Західної Римської імперії Валентиніана II. Обставини його смерті залишились нез'ясованими.
6 вересня 394 - У Східних Альпах (нині кордон Італії та Словенії) відбулась битва на ріці Фріґід (тепер Словенія), генеральна битва між арміями Східної і Західної Римських імперій. Вона стала завершенням внутрішнього конфлікту в Римській імперії, який виник в 392 році як результат захоплення Євгенієм імператорської влади в Західній частині імперії. В результаті битви узурпатор Євгеній був захоплений у полон і страчений за наказом Феодосія, який став єдиним правителем Римської імперії.
17 січня 395 - У Медіолані (сучасний Мілан) у віці 48-и років помер Феодосій I Великий, останній правитель єдиної Римської імперії, фанатичний борець з язичництвом, який зробив християнство державною релігією, заборонив Олімпійські ігри і з мовчазної згоди якого були зруйновані шедеври елліністичної архітектури. По його смерті імперія остаточно розділилась на дві держави, Східну і Західну, правителями в яких стали сини Феодосія Аркадій і Гонорій.
402 - Равенна стала столицею Західної Римської імперії.
405 - Святим Месропом Маштоцем створено вірменський алфавіт.
Народилися в 356 - 406 роках
358 - 22 серпня 408, Флавій Стиліхон, римський полководець, консул (400, 405 рр.); фактичний правитель Західної Римської імперії при імператорі Гонорії.
361 - 17 лютого 440, Месроп Маштоц, вірменський лінгвіст, письменник, місіонер; творець вірменської абетки.
368 - 434, Руа (Ругіла), правитель гуннів.
371 - 410, Аларіх I, вождь і перший король вестготів (395-410 рр.); перший германський вождь, який захопив Рим.
374 - 415, Атаульф, король вестготів (410-415 рр.).
375 - 15 травня 392, Валентиніан II (Флавій Валентиніан), імператор Західної Римської імперії (375-392 рр.).
377 - 1 травня 408, Флавій Аркадій, перший імператор Східної Римської імперії (392-408 рр.); старший син імператора Феодосія I.
9 вересня 384 - 15 серпня 423, Гонорій (Флавій Гонорій Август), імператор-співправитель Римської імперії (393-395 рр.), первший імператор Західної Римської імперії (395-423 рр.); молодший син імператора Феодосія I.
385 - 17 березня 461, Святий Патрик, англійський місіонер; з 432 року проповідував християнство у Ірландії і був її першим архиєпископом, як автор «Сповіді», написаної на латинській мові, вважається родоначальником ірландської літератури.
388 - 26 травня 451, Вардан Маміконян, вірменський полководець, герой антиперсидського повстання вірмен 449—451 років.
389 - 25 січня 477, Гейзеріх, король Германської держави вандалів та аланів (428-477 рр.) зі столицею в Карфагені.
390 - 10 листопада 461, Лев I (Лев Великий), 45-й Папа Римський (440-461 рр.); перший папа, похований в базилиці Св. Петра у Ватикані.
390 - 444, Бледа, вождь гуннів (з 434 р.); брат і співправитель Аттіли.
396 - 456, Аттіла, вождь гуннів (з 434 р.), завойовник Римської імперії, імператор Римський (445-453 рр.).
10 квітня 401 - 28 липня 450, Феодосій II Каліграф (Флавій Феодосій Август), імператор Східної Римської імперії (402-450 рр.); син імператора Аркадія.
405 - 18 серпня 472, Ріцімер, римський полководець, консул (459); фактичний правитель Західної Римської імперії за імператора Лева I Макелли.
Померли в 356 - 406 роках
361 - Міріан III, цар Іберії (з 318 р.); перший християнський цар Грузії, що встановив християнство як державну релігію країни; син Шапура I, шах Ірану з династії Сасанідів. 1655 років тому, в 96 років (нар. 265 р.).
3 листопада 361 - Констанцій II (Флавій Юлій Констанцій), 61-й римський імператор (337-353 рр.) східної частини, усієї Римської імперії (337-361 рр.); син Костянтина Великого. 1655 років тому, в 44 роки (нар. 7 серпня 317 р.).
26 червня 363 - Юліан II Відступник (Флавій Клавдій Юліан), 63-й римський імператор (361-363 рр.), філософ; останній римський імператор-язичник. 1653 роки тому, в 32 роки (нар. 331 р.).
22 листопада 365 - Фелікс II, антипапа (355-357 рр.), призначений імператором Констанцієм II. 1651 рік тому.
366 - Святий Марин, пустельник і аскет, диякон, легендарний засновник Сан-Марино (301 рік), католицький святий. 1650 років тому, в 91 рік (нар. 275 р.).
12 квітня 366 - Ліберій, тридцятий шостий Папа Римський (352-366 рр.); ініціював складення першого реєстру римських єпископів і офіційного списку християнських мучеників — Каталог папи Ліберія. 1650 років тому.
367 - Аршак II, цар Великої Вірменії (350-367 рр.) з династії Аршакідів. 1649 років тому.
371 - Люцифер Каларісський, єпископ Кальярі на о. Сардинія; християнський святий, відомий своєю активною боротьбою проти аріанства. 1645 років тому.
373 - Нерсес I Великий, католикос Вірменської апостольської церкви (353-373 рр.). 1643 роки тому, в 38 років (нар. 335 р.).
2 травня 373 - Афанасій Великий, єпископ Олександрійський; отець Церкви, відстоював догмати про природу Святої Трійці та божественності Ісуса. 1643 роки тому, в 75 років (нар. 298 р.).
374 - Пап, цар Великої Вірменії (367-374 рр.); син Аршака II. 1642 роки тому, в 21 рік (нар. 353 р.).
17 листопада 375 - Валентиніан I (Флавій Валентиніан), 65-й римський імператор (364-375 рр.) Західної Римської імперії. 1641 рік тому, в 54 роки (нар. 321 р.).
9 серпня 378 - Валент II (Флавій Юлій Валент), римський імператор-співправитель (364-378 рр.) Східної Римської імперії; молодший брат імператора Валентиніана I. 1638 років тому, в 50 років (нар. 328 р.).
379 - Шапур II Великий, 10-й шахіншах Ірану (309-379 рр.) з династії Сасанідів. 1637 років тому, в 70 років (нар. 309 р.).
1 січня 379 - Василь Великий Кесарійський, грецький церковний письменник і богослов, архієпископ Кесарії Каппадокійський (з 370 р.); один із Отців Церкви і найшанованіших святих. 1637 років тому, в 49 років (нар. 330 р.).
382 - Ульфіла, вестготський єпископ та місіонер, автор ґотської абетки і перекладу Біблії на ґотську мову. 1634 роки тому, в 72 роки (нар. 310 р.).
11 грудня 384 - Дамасій I, тридцятий сьомий Папа Римський (366-384 рр.). 1632 роки тому, в 79 років (нар. 305 р.).
25 січня 389 - Григорій Богослов (Григорій Назіанський), візантійський богослов, і ритор, один із Отців Церкви, Константинопольський патріарх. 1627 років тому, в 60 років (нар. 329 р.).
15 травня 392 - Валентиніан II (Флавій Валентиніан), імператор Західної Римської імперії (375-392 рр.). 1624 роки тому, в 17 років (нар. 375 р.).
17 січня 395 - Феодосій Великий (Феодосій Флавій), східноримський імператор (з січня 379 р.), останній імператор єдиної Римської імперії (з 394 р.). 1621 рік тому, в 49 років (нар. 11 січня 346 р.).
4 квітня 397 - Амвросій Медіоланський, єпископ Міланський (Медіоланський), християнський богослов, проповідник, реформатор церковних співів. 1619 років тому, в 57 років (нар. 340 р.).
26 листопада 399 - Сиріцій, тридцятий восьмий Папа Римський (384-399 рр.). 1617 років тому, в 79 років (нар. 320 р.).
19 грудня 401 - Анастасій I, тридцятий дев'ятий Папа Римський (399-401 рр.). 1615 років тому.
405 - Рітю (Ідзахо-ваке), 17-й імператор Японії (400-405 рр.) з династія Ямато. 1611 років тому, в 69 років (нар. 336 р.).
405 - Пруденцій (Аврелій Пруденцій Клемент), римський християнський поет. 1611 років тому, в 57 років (нар. 348 р.).


20 ТИСЯЧ СЛІВ

чужомовного походження

Головні події 356 - 406 років

© 2001-16 Володимир Лук'янюк
Про


Наверх