цей день
Заголовки
arrow_drop_down
Хронологія
Теми
популярні статті
Регіони
нові статті
Правила життя
Фотоісторії
Ще
arrow_drop_down
Моя історія
Підтримати
search menu
Хроніка подій 371 - 391 років
1 травня 381 року імператор Феодосій I Великий скликав Константинопольський собор, який засудив і відкинув єресь аріанського єпископа константинопольського Македонія і утвердив догмат про рівність та єдиносущність Бога Духа Святого з Богом Отцем і Богом Сином.

Політичні лідери 371 - 391 років

Вірменія: Пап (370-374), Вараздат (374-378), Аршак III (378-387), Хосров IV (387-389), Врамшапух (389-414) • Держава Сасанідів: Шапур II (309-379), Ардашир II (379-383), Шапур III (383-388), Баграм IV (388-399) • Західна Римська імперія: Граціан (367-383), Валентиніан II (375-392), Магн Максим (383-388), Флавій Стиліхон (383-408), Флавій Віктор (384-388) • Римська імперія: Валентиніан I (364-375), Валент II (364-378), Феодосій Великий (379-395) • Східна Римська імперія: Аркадій (383-408).

Головні події 371 - 391 років

Всі події 371 - 391 років

4 травня 374 - Атлатлькавак зайняв престол міста Теотіуакан.
375 - З вторгнення племен гунів і аланів у Північне Причорномор'я, де вони завдали поразки остготам і зруйнували їх державу, розпочалось Велике переселення народів, результатом якого стало падіння Західної Римської імперії і утворення на її території т. зв. варварських королівств.
17 листопада 375 - У Брігенції (Панонія) в бою проти квадів загинув Валентиніан I, 54-річний римський імператор. Після його смерті спадкоємцем трону став його син Граціан.
9 серпня 378 - Відбулась Адріанопольська битва - армія римського імператора Валента була вщент розбита об'єднаними військами вестготів і аланів під керівництвом Фрітігерна. Сам Валент загинув, що занурило Візантію в хаос.
19 січня 379 - У Сірмії (нині - Сремська-Мітровіца в Сербії) імператор Граціан проголосив Феодосія Флавія співправителем східної частини Римської імперії. Зумівши за два роки зупинити нашестя готів, Феодосій тимчасово відновив єдність імперії, провів релігійні реформи, що, однак, не врятувало державу від розколу і занепаду по його смерті.
27 лютого 380 - Під впливом єпископа Салонік Асхолія імператор Сходу Феодосій за присутності братів-співправителів Заходу Граціана і Валентиніана II виголосив в Салоніках т. зв. «Солунський едикт», яким всім жителям Римської імперії наказувалось сповідувати християнство у його нікейській, визначеній як єдиноправильна, версії. Одноосібно врутившись у справи Церкви, Феодосій тим самим перетворив християнську релігію на державну, а саме християнство - на політичний фактор реалізації державних інтересів.
28 лютого 380 - Феодосій І, зведений на східноримський престол імператором Граціаном після загибелі Валента, видав едикт, що засуджував єресь і наказував своїм підлеглим дотримуватись Нікейського символу віри. Валент був останнім з імператорів, що дотримувався аріанства, яке стверджувало, що син Божий Христос не істинний Бог, а лише "чудесне творіння Бога-батька". Перехід Феодосія на позиції ортодоксального християнства знаменувало перетворення християнства на державну релігію імперії. На скликаному Феодосієм в 381 році Другому Вселенському соборі ортодоксальне вчення було проголошене єдиною (католицькою) релігією. Феодосій відмовився від титула понтифіка. При ньому було зруйновані численні язицькі храми, спалено Александрійську бібліотеку, заборонені Олімпійські ігри.
1 травня 381 - Cхідноримський імператор Феодосій I Великий скликав Константинопольський собор проти вчення колишнього аріанського єпископа константинопольського Македонія, який відкидав божественну суть Святого духа. Собор засудив і відкинув єресь Македонія, утвердив догмат про рівність та єдиносущність Бога Духа Святого з Богом Отцем і Богом Сином, а також проголосив Константинополь другим Римом.
382 - На прохання Папи Римського Дамасія I теолог Ієронім Стридонський розпочав роботу над латинським перекладом Біблії, котрий отримав назву Вульґата. Робота над перекладом тривала майже 20 років і в 1546 році на Тридентському соборі він був оголошений єдиним канонічним текстом Біблії; він і до сьогодні в католицькому світі вважається офіційною редакцією Святого письма.
3 жовтня 382 - Намагаючись протистояти ордам гуннів, східноримський імператор Феодосій I Великий поселив вестготів у якості федератів у Фракії - германці вперше отримали на території Римської імперії автономію, закріплену відповідним договором. Германські племена були звільнені від податків, жили згідно власного права і не вважались римськими громадянами.
28 липня 388 - У битві біля Аквілеї римський імператор Феодосій розбив претендента на трон Магнуса Максимуса.

Народились в 371 - 391 роках

371 - 410, Аларіх I, вождь і перший король вестготів (395-410 рр.); перший германський вождь, який захопив Рим.
374 - 15 серпня 415, Атаульф, король вестготів (410-415 рр.).
375 - 15 травня 392, Валентиніан II (Флавій Валентиніан), імператор Західної Римської імперії (375-392 рр.).
377 - 1 травня 408, Флавій Аркадій, перший імператор Східної Римської імперії (392-408 рр.); старший син імператора Феодосія I.
9 вересня 384 - 15 серпня 423, Гонорій (Флавій Гонорій Август), імператор-співправитель Римської імперії (393-395 рр.), первший імператор Західної Римської імперії (395-423 рр.); молодший син імператора Феодосія I.
385 - 17 березня 461, Святий Патрик, англійський місіонер; з 432 року проповідував християнство у Ірландії і був її першим архиєпископом, як автор «Сповіді», написаної на латинській мові, вважається родоначальником ірландської літератури.
388 - 26 травня 451, Вардан Маміконян, вірменський полководець, герой антиперсидського повстання вірмен 449—451 років.
389 - 25 січня 477, Гейзеріх, король германської Держави вандалів та аланів (428-477 рр.) зі столицею в Карфагені.
390 - 10 листопада 461, Лев I (Лев Великий), 45-й Папа Римський (440-461 рр.); перший папа, похований в базилиці Св. Петра у Ватикані.
390 - 444, Бледа, вождь гуннів (з 434 р.); брат і співправитель Аттіли.

Померли в 371 - 391 роках

371 - Люцифер Каларісський, єпископ Кальярі на о. Сардинія; християнський святий, відомий своєю активною боротьбою проти аріанства. 1647 років тому.
373 - Нерсес I Великий, католикос Вірменської апостольської церкви (353-373 рр.). 1645 років тому, в 38 років (нар. 335 р.).
2 травня 373 - Афанасій Великий, єпископ Олександрійський; отець Церкви, відстоював догмати про природу Святої Трійці та божественності Ісуса. 1645 років тому, в 75 років (нар. 298 р.).
374 - Пап, цар Великої Вірменії (367-374 рр.); син Аршака II. 1644 роки тому, в 21 рік (нар. 353 р.).
17 листопада 375 - Валентиніан I (Флавій Валентиніан), 65-й римський імператор (364-375 рр.) Західної Римської імперії. 1643 роки тому, в 54 роки (нар. 321 р.).
9 серпня 378 - Валент II (Флавій Юлій Валент), римський імператор-співправитель (364-378 рр.) Східної Римської імперії; молодший брат імператора Валентиніана I. 1640 років тому, в 50 років (нар. 328 р.).
379 - Шапур Великий (Шапур II), 10-й шахіншах Ірану (309-379 рр.) з династії Сасанідів. 1639 років тому, в 70 років (нар. 309 р.).
1 січня 379 - Василь Великий Кесарійський, грецький церковний письменник і богослов, архієпископ Кесарії Каппадокійський (з 370 р.); один із Отців Церкви і найшанованіших святих. 1639 років тому, в 49 років (нар. 330 р.).
382 - Ульфіла, вестготський єпископ та місіонер, автор ґотської абетки і перекладу Біблії на ґотську мову. 1636 років тому, в 72 роки (нар. 310 р.).
11 грудня 384 - Дамасій I, тридцятий сьомий Папа Римський (366-384 рр.). 1634 роки тому, в 79 років (нар. 305 р.).
25 січня 389 - Григорій Богослов (Григорій Назіанський), візантійський богослов, і ритор, один із Отців Церкви, Константинопольський патріарх. 1629 років тому, в 60 років (нар. 329 р.).


20 ТИСЯЧ СЛІВ

чужомовного походження

Головні події 371 - 391 років

keyboard_arrow_left360
402keyboard_arrow_right
© 2001-18
info_outline
format_color_fill

Наверх