цей день
Заголовки
arrow_drop_down
Хронологія
Теми
популярні статті
Регіони
нові статті
Правила життя
Фотоісторії
Ще
arrow_drop_down
Моя історія
Підтримати
star_border share search menu
Хроніка подій 68 - 18 до н.е. років
16 січня 27 року до н.е. на засіданні сенату Октавіан був проголошений принцепсом і отримав титул «Август», а також щит із зображенням чотирьох своїх головних чеснот - virtus, clemetia, institia, pietas (мужність, поміркованість, справедливість, благочестя). Віднині він став іменуватись Імператор Цезар Август, а культ імператора став державною релігією Риму на наступні чотири століття.

Головні події 68 - 18 до н.е. років

Всі події 68 - 18 до н.е. років

5 грудня 64 до н.е. - За постановою сенату, але без формального судового рішення у Римі страчені змовники, що підтримали Луція Сергія Катіліну у його спробі повалити Римську республіку і обмежити владу сенату. Змова була розкрита Цицероном у жовтні 63 р. до н.е. Наступного року у битві при Пісторії загинули і керівники змови - Катіліна і Гай Манлій.
21 жовтня 63 до н.е. - Обраний в 63 р. до н.е. консулом, Марк Тулій Цицерон розкрив задум збіднілого патриція Луція Сергія Катіліни, вождя плебсу і молоді, котрий, спираючись на підтримку Цезаря і Красса, планував убити Цицерона і захопити владу в Римі. Отримавши інформацію про плани Катіліни, Цицерон виступив у сенаті, чим дезавуював його наміри і отримав доручення сенату захистити республіку. 7 листопада Цицерон вислав Катіліну з Риму, 17 листопада - оголосив ворогом народу і заарештував його прихильніків, котрі, назважаючи на захист Цезаря, були страчені. У січні наступного року війська Катіліни були розбиті в Ертурії, а він сам загинув у бою. За придушення заколоту Катіліни Цицерон отримав титул "батько вітчизни".
60 до н.е. - З метою захоплення влади Гай Юлій Цезар, Гней Помпей Великий і Марк Ліциній Красс створили Перший Триумвірат, який фактично перебрав на себе владу. Він проіснував до смерті Красса в 53 році до н. е.
5 квітня 56 до н.е. - В Луці відбулась урочиста зустріч римських триумвирів Гая Юлія Цезаря, Марка Ліцинія Красса і Гнея Помпея, на якій було підтверджено політичний союз, укладений у 60 році до н.е, - Цезарю ще на п'ять років продовжено термін управління Галлією, а з наступного року Красс і Помпей ставали консулами і отримували в управління Іспанію і Сірію, відповідно.
квітень 55 до н.е. - Кинувшись на меч, покінчив життя самогубством Тіт Лукрецій Кар, римський філософ-матеріаліст, поет, автор поеми "Про природу речей".
26 серпня 55 до н.е. - Римські війська на чолі з Юлієм Цезарем висадились в Британії.
15 жовтня 55 до н.е. - Покінчив життя самогубством Тіт Лукрецій Кар, римський філософ-матеріаліст, поет, автор поеми "Про природу речей".
9 травня 53 до н.е. - У битві біля міста Карри (нині - Харан, Туреччина) римська армія зазнала однієї з найбільших поразок в своїй історії - 45-тисячний корпус під керівництвом проконсула Марка Ліцинія Красса був розбитий вп'ятеро меншою парфянською армією полководця Сурени Міхрана. Втративши 20 тисяч вбитими і 10 тисяч полоненими, Красс намагався врятуватись втечею, але був схоплений і страчений.
52 до н.е. - Париж захоплений римлянами і вперше згадується в «Записках про галльску війну» Гая Юлія Цезаря, який назвав його Лютецією і повідомив що воно розміщене на острові на річці Сена і населене племенем паризіїв.
25 лютого 52 до н.е. - В супереч звичаям, римський полководець Помпей обраний на 52-й рік "консулом без колеги". Сенат схвалив цей надзвичайний захід, доручивши йому відновити у Римі порядок після кривавих сутичок під час виборчої кампанії.
1 січня 49 до н.е. - Римський сенат зажадав від полководця Гая Юлія Цезаря розпустити військо. Коли Цезар відмовився, сенат 7 січня для захисту республіки передав диктаторські повноваження вищим посадовим особам і народним трибунам. У відповідь 10 січня Цезар з одним легіоном перейшов ріку Рубікон і вторгся на територію Італії. У Римі почалась громадянська війна, в якій Цезар переміг полководця Геня Помпея та його прихильників і став одноосібним правителем Риму.
2 серпня 49 до н.е. - Гай Юлій Цезар розбив війська Помпея в бою біля Леріди.
10 січня 49 до н.е. - Всупереч рішенню сенату, Юлій Цезар всупереч рішенню сенату з одним легіоном і 300-и вершниками перетнув ріку Рубікон, що слугувала кордоном між власне Італією та провінцією Цизальпінська Галлія, і почав свій похід на Рим. Його виступ проти сенату став початком громадянської війни, в якій загинула Римська республіка.
10 липня 48 до н.е. - Під Дирахієм (нині - Дуррес, Албанія) відбулась битва між військами Юлія Цезаря та армією Гнея Помпея, підтримуваного більшістю Сенату. Програвши бій, Цезар сказав своє знамените "Сьогодні ми програли, але чи хтось з наших ворогів зможе скористатись з нашої поразки?"
9 серпня 48 до н.е. - Війська Гая Юлія Цезаря розбили чисельно переважаючу армію римського сенату, очолюваною Гнеєм Помпеєм, в битві біля Фарсалі (сучасна Фессалія, Греція), після чого Помпей був змушений рятуватись втечею до Єгипту. Це була вирішальна битва за одноосібну владу над Римом, що прискорило падіння Римської рабовласницької республіки.
47 до н.е. - Під час війни єгиптян з римлянами за династичну спадщину військами Цезаря підпалено александрійську пристань, що привело до пожежі у місті та загибелі частини Александрійської бібліотеки.
2 серпня 47 до н.е. - У бою біля Зели (сучасне місто Зілі, Туреччина) Гай Юлій Цезар розбив військо боспорського царя Фарнака II і послав про цю подію коротке повідомлення в Сенат: "Прийшов, побачив, переміг". Фарнак врятувався втечею в Синопу, звідки відплив у Крим.
17 березня 45 до н.е. - Поблизу міста Мунда (сучасна Іспанія) відбулась остання битва Гая Юлія Цезаря в громадянській війні проти республіканців, в якій він здолав війська Помпея Молодшого. Після перемоги Цезар зміг вільно повернутися в Рим і правити як диктатор.
29 лютого 45 до н.е. - У календарі вперше з'явилася нова дата, 29 лютого, введена Юлієм Цезарем. Рік, котрий містить 29 лютого називається високосним і складається рівно з 52-х тижнів і двох днів. Він наступає кожні чотири роки у роки, кратні чотирьом, крім тих, що закінчуються на 00 (для того, щоб такий рік вважався високосним, він повинен ділитись на 400).
1 січня 45 до н.е. - Набув чинності введений Юлієм Цезарем новий календар, що базувався на тривалості сонячного року, а не на місячних циклах, і вперше початок року став відраховуватись саме з 1 січня, а не з 1 березня.
20 березня 44 до н.е. - Під час урочистих похорон Гая Юлія Цезаря римський консул Марк Антоній оголосив заповіт імператора - своїм спадкоємцем він оголосив усиновленого внучатого небожа Гая Октавія.
2 вересня 44 до н.е. - Римський політик і оратор Марк Тулій Цицерон виголосив першу із своїх 14 політичних промов, філіпік, направлених проти Марка Антонія, друга і душеприкажчика недавно убитого Гая Юлія Цезаря. Сподіваючись на відновлення республіки, Цицерон виступив на боці сенату у його протистоянні з Антонієм і поплатився за це - після заключення триувірату між Антонієм, Октавіаном і Лепідом, Цицерон був занесений у проскрипційні списки (списки людей, що підлягали знищенню) і в грудні наступного року був убитий за наказом Марка Антонія.
15 березня 44 до н.е. - Біля 60 прибічників республіки об'єднались для вбивства тирана і під час засідання сенату в Римі закололи 56-річного римського диктатора Гая Юлія Цезаря. Головними змовниками були Гай Касій Лонгін, Марк Юній Брут і Децим Юній Брут, а приводом для вбивства стала невдала спроба Марка Антонія коронувати Цезаря як царя.
8 лютого 44 до н.е. - Імператор Гай Юлій Цезар учетверте став диктатором і всупереч римській традиції отримав повноваження без всяких часових обмежень. Публічна заява про намір правити вічно викликала невдоволення у вищих колах Риму і стала причиною змови проти Цезаря його найближчих соратників.
7 грудня 43 до н.е. - Поблизу Риму при спробі втекти від розправи був убитий найпослідовніший прихильник Республіки 63-річний сенатор Марк Тулій Цицерон. Його відрубана голова і рука були доставлені в Рим і прибиті до ораторської трибуни форуму, звідки він часто звертався до римлян з викривальними промовами проти узурпаторів влади.
14 квітня 43 до н.е. - В ході громадянської війни у Цизальпінській Галлії (нині - північ Італії) відбулась битва на Галльському форумі, в якій війська прибічників Цезаря під командуванням Гая Вібія Панси Цетроніана завдали поразки військам армії Марка Антонія.
21 квітня 43 до н.е. - Убивця Цезаря Децим Брут і його спільник Октавій нанесли Марку Антонію поразку в битві біля Мутини. В цей же день Цицерон виголосив останню зі своїх 14 промов проти Марка Антонія, оголошеного ворогом батьківщини, і згодом поплатився за це - Антоній, Октавіан і Ліпід заключили триувірат, і Цицерон, занесений у проскрипційні списки, в кінці року був убитий.
11 листопада 43 до н.е. - В Болоньї Октавій, Марк Антоній і Лепід уклали другий триумвірат, щоб оголосити війну Марку Юнію Бруту і Гаю Касію Лонгіну, вбивцям Цезаря, котрі втекли з Риму. На відміну від першого, другий триумвірат був прийнятий у законодавчому порядку і визнаний сенатом, котрий на п'ять років наділив триумвирів диктаторськими повноваженнями. Одним із перших рішень триумвірату було складення проскрипцій - списків оголошених поза законом людей, що підлягали знищенню.
23 жовтня 42 до н.е. - Після поразки у битві при Філіппах покінчив життя самогубством 43-річний Марк Юній Брут, головний змовник у справі замаху і вбивства диктатора Гая Юлія Цезаря, котру Брут організував два роки перед тим разом із Гаєм Кассієм Лонгіном сподіваючись відновити у Римі республіку.
3 вересня 36 до н.е. - У битві при Навлосі (Сицілія) Марк Віпсаній Агріппа, полководець римського консула Октавіана, здобув перемогу над Секстом Помпеєм, сином Гнея Помпея, котрий боровся з триувіратом.
2 вересня 31 до н.е. - У битві біля мису Акцій, на узбережжі Іонійського моря, у Марк Вірсаній Агріппа, воєнначальник римського консула Октавіана, розбив флот єгипетської цариці Клеопатри. Ця битва завершила громадянські війни у Римі. Через рік Октавіан завоював столицю Єгипту Александрію і його супротивник Марк Антоній, союзник і чоловік Клеопатри, покінчив життя самогубством. Згодом і Клеопатра, після невдалих спроб отримати від Октавіана гарантії власної безпеки і передачі престолу своїм дітям, позбавила себе життя. Октавіан стратив Цезаріона, сина Клеопатри і Гая Юлія Цезаря, і утвердився як одноосібний правитель Єгипту. Македонська династія правителів цієї країни припинила своє існування.
12 серпня 30 до н.е. - Після неодноразових невдалих спроб отримати від римського консула Октавіана, котрий захопив Александрію, гарантій збереження власної свободи і передачі царства своїм дітям, покінчила життя самогубством Клеопатра VII, 39-річна цариця Єгипту.
31 липня 30 до н.е. - В ході останньої війни Римської республіки війська Октавіана завдали поразки Марку Антонію у битві при Александрії. Отримавши наступного дня неправдиву звістку про те, що Клеопатра покінчила із собою, Антоній мечем заколов себе.
23 серпня 30 до н.е. - Після захоплення Єгипту римський імператор Октавіан Август наказав стратити Марка Антонія Антіла, старшого сина Марка Антонія, і Птолемея Цезаріона, останнього царя Єгипту, сина Юлія Цезаря і Клеопатри.
12 січня 29 до н.е. - Всього втретє у римській історії за рішенням римського сенату зачинено двері храму Януса в Римі в знак закінчення громадянських війн, що тривали майже 100 років (на час війни двері відчинялись в очікуванні воїнів). У серпні Октавіан святкував потрійний тріумф - перемогу біля Акції (31 р. до н.е.), завоювання Єгипту (30 р. до н.е.) і перемогу над далматинцями.
14 січня 27 до н.е. - В урочистій обстановці Октавіан склав з себе надзвичайні повноваження і оголосив про відновлення Римської республіки. Через два дні на зазадалегідь підготовленому Октавіаном сенаті він дозволив умовити себе стати принцепсом (першим громадянином, титул імператора) і називатись віднині Августом (божественним), оскільки був сином обожненого на цей час Цезаря. Октавіан також отримав щит із зобораженням чотирьох його головних чеснот - virtus, clemetia, institia, pietas (мужність, поміркованість, справедливість, благочестя).
16 січня 27 до н.е. - На засіданні сенату Октавіан був проголошений принцепсом і отримав титул «Август», а також щит із зображенням чотирьох своїх головних чеснот - virtus, clemetia, institia, pietas (мужність, поміркованість, справедливість, благочестя). Віднині він став іменуватись Імператор Цезар Август, а культ імператора став державною релігією Риму на наступні чотири століття.
24 до н.е. - Римлянами засновано колонію імператора Августа, сучасне місто Сарагоса (Іспанія).
Народилися в 68 - 18 до н.е. роках
8 грудня 65 до н.е. - 27 листопада 8 до н.е., Горацій (Квінт Горацій Флакк), римський поет ("Пам'ятник"), теоретик мистецтва ("Наука поезії").
64 до н.е. - 24, Страбон, давньогрецький географ («Географія») та історик («Історичні записки»).
23 вересня 63 до н.е. - 19 серпня 14, Гай Юлій Цезар Октавіан Август, перший римський імператор (з 27 р. до н. е.), в честь котрого названий восьмий місяць року; пасинок Гая Юлія Цезаря.
53 до н.е. - 18 до н.е., Ян Сюн, давньокитайський філософ, письменник, філолог.
23 червня 47 до н.е. - 23 серпня 30 до н.е., Птолемей XV (Птолемей Цезаріон), останній фараон Єгипту (44—30 роки до н. е.); син єгипетської цариці Клеопатри і Юлія Цезаря.
45 до н.е. - 6 жовтня 23, Ван Ман, перший й останній китайський імператор династії Сінь, узурпатор престолу династії Хань (9-23 рр. н. е.).
20 березня 43 до н.е. - 17 до н.е., Публій Овідій Назон, римський поет ("Наука кохання", "Метаморфози"), останній з поетів «золотої доби» римської літератури
16 листопада 42 до н.е. - 16 березня 37, Тиберій Юлій Цезар Август Тиберій (Тиберій Клавдій Нерон), другий римський імператор (14-37 рр.); з династії Юліїв-Клавдіїв.
14 січня 38 до н.е. - 14 вересня 9 до н.е., Нерон Клавдій Друз (Германік), римський полководець, підкорювач германських племен - ретів, фризів, хавків і батавів; прийомний син імператора Августа і брат імператора Тиберія.
Померли в 68 - 18 до н.е. роках
63 до н.е. - Мітрідат VI (Мітрідат Евпатор), цар Боспорського царства, останній цар Понта (121 — 63 рр. до н. е.). 2080 років тому, в 69 років (нар. 132 до н. е.).
55 до н.е. - Тигран II (Тигран Великий), цар Вірменії (95-55 рр. до н. е.). 2072 роки тому, в 85 років (нар. 140 до н. е.).
квітень 55 до н.е. - Лукрецій (Тіт Лукрецій Кар), давньоримський поет і філософ-матеріаліст. 2072 роки тому, в 44 роки (нар. 99 до н. е.).
травень 53 до н.е. - Марк Ліциній Красс, давньоримський полководець і політичний діяч, тріумвир, один з найбагатших людей свого часу. 2070 років тому, в 62 роки (нар. 115 до н. е.).
51 до н.е. - Посідоній, давньогрецький філософ-стоїк, географ, історик і астроном. 2068 років тому, в 84 роки (нар. 135 до н. е.).
28 вересня 48 до н.е. - Гней Помпей Великий, римський полководець, один із трьох триумвирів. 2065 років тому, в 58 років (нар. 29 вересня 106 до н. е.).
44 до н.е. - Публій Нігідій Фігул, римський філософ, вчений, політик та письменник пізньої Римської республіки. 2061 рік тому, в 54 роки (нар. 98 до н. е.).
15 березня 44 до н.е. - Гай Юлій Цезар, римський політик, полководець, письменник; консул, диктатор Римської республіки (49-44 рр. до н. е.). 2061 рік тому, в 56 років (нар. 12 липня 100 до н. е.).
43 до н.е. - Антипатр Ідуменянин, римський правитель Юдеї; батько Ірода I Великого, засновник династії Іродіадів. 2060 років тому, в 57 років (нар. 100 до н. е.).
7 грудня 43 до н.е. - Марк Тулій Цицерон, римський державний діяч, оратор, письменник ("Про обов'язки", "Про славу", "Про філософію"). 2060 років тому, в 63 роки (нар. 3 січня 106 до н. е.).
1 серпня 30 до н.е. - Марк Антоній, римський полководець та державний діяч, триумвір (43-33 рр. до н. е.), тричі консул (44, 34, 31 до н. е.). 2047 років тому, в 53 роки (нар. 14 січня 83 до н. е.).
12 серпня 30 до н.е. - Клеопатра VII Філопатор, єгипетська цариця (51-30 рр. до н. е.) з македонської династії Птолемеїв; донька Птолемея XII, остання з правителів еліністичного Єгипту. 2047 років тому, в 39 років (нар. 2 листопада 69 до н. е.).
23 серпня 30 до н.е. - Птолемей XV (Птолемей Цезаріон), останній фараон Єгипту (44—30 роки до н. е.); син єгипетської цариці Клеопатри і Юлія Цезаря. 2047 років тому, в 17 років (нар. 23 червня 47 до н. е.).
27 до н.е. - Марк Теренцій Варрон (Варрон Реатинський), римський вчений-енциклопедист і письменник. 2044 роки тому, в 89 років (нар. 116 до н. е.).
21 вересня 19 до н.е. - Вергілій (Публій Вергілій Марон), римський поет, автор епоса "Енеїда", поетичних циклів "Буколіки", "Георгіки"). 2036 років тому, в 51 рік (нар. 15 жовтня 70 до н. е.).
18 до н.е. - Ян Сюн, давньокитайський філософ, письменник, філолог. 2035 років тому, в 35 років (нар. 53 до н. е.).

Головні події 68 - 18 до н.е. років

10 січня 49 до н. е.
Біля 60 прибічників республіки об'єднались для вбивства тирана і в березневі іди (15 березня) 44 року до нашої е..
15 березня 44 до н. е.
7 грудня 43 до н. е.
12 серпня 30 до н. е.
© 2001-17 Володимир Лук'янюк
Про


Наверх