сьогодні
Заголовки
arrow_drop_down
Хронологія
Теми
популярні статті
Регіони
нові статті
Правила життя
Фотоісторії
Ще
arrow_drop_down
Моя історія
Підтримати
search menu
Хроніка подій 48 - 18 до н.е. років
16 січня 27 року до н.е. на засіданні сенату Октавіан був проголошений принцепсом і отримав титул «Август», а також щит із зображенням чотирьох своїх головних чеснот - virtus, clemetia, institia, pietas (мужність, поміркованість, справедливість, благочестя). Віднині він став іменуватись Імператор Цезар Август, а культ імператора став державною релігією Риму на наступні чотири століття.

Політичні лідери 48 - 18 до н.е. років

Вірменія: Артавазд II (54-34 до н.е.), Арташез II (33-20 до н.е.), Тигран III (20-10 до н.е.) • Парфія: Ород II (57-37 до н.е.), Пакор I (51-38 до н.е.), Фраат IV (37-2 до н.е.) • Римська імперія: Октавіан Август (27 до н.е.-14) • Римська республіка: Юлій Цезар (48 до н.е., 46-45 до н.е., 44 до н.е.), Марк Емілій Лепід (46 до н.е., 43-36 до н.е.), Марк Антоній (43-33 до н.е.).

Головні події 48 - 18 до н.е. років

Всі події 48 - 18 до н.е. років

10 липня 48 до н.е. - Під Дирахієм (нині - Дуррес, Албанія) відбулась битва між військами Юлія Цезаря та армією Гнея Помпея, підтримуваного більшістю Сенату. Програвши бій, Цезар сказав своє знамените "Сьогодні ми програли, але чи хтось з наших ворогів зможе скористатись з нашої поразки?"
9 серпня 48 до н.е. - Війська Гая Юлія Цезаря розбили чисельно переважаючу армію римського сенату, очолюваною Гнеєм Помпеєм, в битві біля Фарсалі (сучасна Фессалія, Греція), після чого Помпей був змушений рятуватись втечею до Єгипту. Це була вирішальна битва за одноосібну владу над Римом, що прискорило падіння Римської рабовласницької республіки.
47 до н.е. - Під час війни єгиптян з римлянами за династичну спадщину військами Цезаря підпалено александрійську пристань, що привело до пожежі у місті та загибелі частини Александрійської бібліотеки.
2 серпня 47 до н.е. - У бою біля Зели (сучасне місто Зілі, Туреччина) Гай Юлій Цезар розбив військо боспорського царя Фарнака II і послав про цю подію коротке повідомлення в Сенат: "Прийшов, побачив, переміг". Фарнак врятувався втечею в Синопу, звідки відплив у Крим.
17 березня 45 до н.е. - Поблизу міста Мунда (сучасна Іспанія) відбулась остання битва Гая Юлія Цезаря в громадянській війні проти республіканців, в якій він здолав війська Помпея Молодшого. Після перемоги Цезар зміг вільно повернутися в Рим і правити як диктатор.
29 лютого 45 до н.е. - У календарі вперше з'явилася нова дата, 29 лютого, введена Юлієм Цезарем. Рік, котрий містить 29 лютого називається високосним і складається рівно з 52-х тижнів і двох днів. Він наступає кожні чотири роки у роки, кратні чотирьом, крім тих, що закінчуються на 00 (для того, щоб такий рік вважався високосним, він повинен ділитись на 400).
1 січня 45 до н.е. - Набув чинності введений Юлієм Цезарем новий календар, що базувався на тривалості сонячного року, а не на місячних циклах, і вперше початок року став відраховуватись саме з 1 січня, а не з 1 березня.
20 березня 44 до н.е. - Під час урочистих похорон Гая Юлія Цезаря римський консул Марк Антоній оголосив заповіт імператора - своїм спадкоємцем він оголосив усиновленого внучатого небожа Гая Октавія.
2 вересня 44 до н.е. - Римський політик і оратор Марк Тулій Цицерон виголосив першу із своїх 14 політичних промов, філіпік, направлених проти Марка Антонія, друга і душеприкажчика недавно убитого Гая Юлія Цезаря. Сподіваючись на відновлення республіки, Цицерон виступив на боці сенату у його протистоянні з Антонієм і поплатився за це - після заключення триувірату між Антонієм, Октавіаном і Лепідом, Цицерон був занесений у проскрипційні списки (списки людей, що підлягали знищенню) і в грудні наступного року був убитий за наказом Марка Антонія.
15 березня 44 до н.е. - Біля 60 прибічників республіки об'єднались для вбивства тирана і під час засідання сенату в Римі закололи 56-річного римського диктатора Гая Юлія Цезаря. Головними змовниками були Гай Касій Лонгін, Марк Юній Брут і Децим Юній Брут, а приводом для вбивства стала невдала спроба Марка Антонія коронувати Цезаря як царя.
8 лютого 44 до н.е. - Імператор Гай Юлій Цезар учетверте став диктатором і всупереч римській традиції отримав повноваження без всяких часових обмежень. Публічна заява про намір правити вічно викликала невдоволення у вищих колах Риму і стала причиною змови проти Цезаря його найближчих соратників.
7 грудня 43 до н.е. - Поблизу Риму при спробі втекти від розправи був убитий найпослідовніший прихильник Республіки 63-річний сенатор Марк Тулій Цицерон. Його відрубана голова і рука були доставлені в Рим і прибиті до ораторської трибуни форуму, звідки він часто звертався до римлян з викривальними промовами проти узурпаторів влади.
14 квітня 43 до н.е. - В ході громадянської війни у Цизальпінській Галлії (нині - північ Італії) відбулась битва на Галльському форумі, в якій війська прибічників Цезаря під командуванням Гая Вібія Панси Цетроніана завдали поразки військам армії Марка Антонія.
21 квітня 43 до н.е. - Убивця Цезаря Децим Брут і його спільник Октавій нанесли Марку Антонію поразку в битві біля Мутини. В цей же день Цицерон виголосив останню зі своїх 14 промов проти Марка Антонія, оголошеного ворогом батьківщини, і згодом поплатився за це - Антоній, Октавіан і Ліпід заключили триувірат, і Цицерон, занесений у проскрипційні списки, в кінці року був убитий.
11 листопада 43 до н.е. - В Болоньї Октавій, Марк Антоній і Лепід уклали другий триумвірат, щоб оголосити війну Марку Юнію Бруту і Гаю Касію Лонгіну, вбивцям Цезаря, котрі втекли з Риму. На відміну від першого, другий триумвірат був прийнятий у законодавчому порядку і визнаний сенатом, котрий на п'ять років наділив триумвирів диктаторськими повноваженнями. Одним із перших рішень триумвірату було складення проскрипцій - списків оголошених поза законом людей, що підлягали знищенню.
23 жовтня 42 до н.е. - Після поразки у битві при Філіппах покінчив життя самогубством 43-річний Марк Юній Брут, головний змовник у справі замаху і вбивства диктатора Гая Юлія Цезаря, котру Брут організував два роки перед тим разом із Гаєм Кассієм Лонгіном сподіваючись відновити у Римі республіку.
3 вересня 36 до н.е. - У битві при Навлосі (Сицілія) Марк Віпсаній Агріппа, полководець римського консула Октавіана, здобув перемогу над Секстом Помпеєм, сином Гнея Помпея, котрий боровся з триувіратом.
2 вересня 31 до н.е. - У битві біля мису Акцій, що на іонічному узбережжі Греції, останній великій морській битві античності, консула Октавіана під командуванням Марка Агріппи завдав нищівної поразки об'єднаному флоту консула-десигната Марка Антонія і єгипетської цариці Клеопатри. Це фактично визначило долю громадянської війни і сприяло утвердженню Октавіана «першим среди рівних» сенаторів Римської республіки, що почала поступово трансформуватись у монархію.
12 серпня 30 до н.е. - Після неодноразових невдалих спроб отримати від римського консула Октавіана, котрий захопив Александрію, гарантій збереження власної свободи і передачі царства своїм дітям, покінчила життя самогубством Клеопатра VII, 39-річна цариця Єгипту.
31 липня 30 до н.е. - В ході останньої війни Римської республіки війська Октавіана завдали поразки Марку Антонію у битві при Александрії. Отримавши наступного дня неправдиву звістку про те, що Клеопатра покінчила із собою, Антоній мечем заколов себе.
23 серпня 30 до н.е. - Після захоплення Єгипту римський імператор Октавіан Август наказав стратити Марка Антонія Антіла, старшого сина Марка Антонія, і Птолемея Цезаріона, останнього царя Єгипту, сина Юлія Цезаря і Клеопатри.
12 січня 29 до н.е. - Всього втретє у римській історії за рішенням римського сенату зачинено двері храму Януса в Римі в знак закінчення громадянських війн, що тривали майже 100 років (на час війни двері відчинялись в очікуванні воїнів). У серпні Октавіан святкував потрійний тріумф - перемогу біля Акції (31 р. до н.е.), завоювання Єгипту (30 р. до н.е.) і перемогу над далматинцями.
14 січня 27 до н.е. - В урочистій обстановці Октавіан склав з себе надзвичайні повноваження і оголосив про відновлення Римської республіки. Через два дні на зазадалегідь підготовленому Октавіаном сенаті він дозволив умовити себе стати принцепсом (першим громадянином, титул імператора) і називатись віднині Августом (божественним), оскільки був сином обожненого на цей час Цезаря. Октавіан також отримав щит із зобораженням чотирьох його головних чеснот - virtus, clemetia, institia, pietas (мужність, поміркованість, справедливість, благочестя).
16 січня 27 до н.е. - На засіданні сенату Октавіан був проголошений принцепсом і отримав титул «Август», а також щит із зображенням чотирьох своїх головних чеснот - virtus, clemetia, institia, pietas (мужність, поміркованість, справедливість, благочестя). Віднині він став іменуватись Імператор Цезар Август, а культ імператора став державною релігією Риму на наступні чотири століття.
24 до н.е. - Римлянами засновано колонію імператора Августа, сучасне місто Сарагоса (Іспанія).

Народились в 48 - 18 до н.е. роках

23 червня 47 до н.е. - 23 серпня 30 до н.е., Птолемей XV (Птолемей Цезаріон), останній фараон Єгипту (44—30 роки до н. е.); син єгипетської цариці Клеопатри і Юлія Цезаря.
45 до н.е. - 6 жовтня 23, Ван Ман, перший й останній китайський імператор династії Сінь, узурпатор престолу династії Хань (9-23 рр. н. е.).
20 березня 43 до н.е. - 17 до н.е., Публій Овідій Назон, римський поет ("Наука кохання", "Метаморфози"), останній з поетів «золотої доби» римської літератури
16 листопада 42 до н.е. - 16 березня 37, Тиберій Юлій Цезар Август Тиберій (Тиберій Клавдій Нерон), другий римський імператор (14-37 рр.); з династії Юліїв-Клавдіїв.
14 січня 38 до н.е. - 14 вересня 9 до н.е., Нерон Клавдій Друз (Германік), римський полководець, підкорювач германських племен - ретів, фризів, хавків і батавів; прийомний син імператора Августа і брат імператора Тиберія.

Померли в 48 - 18 до н.е. роках

28 вересня 48 до н.е. - Гней Помпей Великий, римський полководець, один із трьох триумвирів. 2066 років тому, в 58 років (нар. 29 вересня 106 до н. е.).
44 до н.е. - Публій Нігідій Фігул, римський філософ, вчений, політик та письменник пізньої Римської республіки. 2062 роки тому, в 54 роки (нар. 98 до н. е.).
15 березня 44 до н.е. - Гай Юлій Цезар, римський політик, полководець, письменник; консул, диктатор Римської республіки (49-44 рр. до н. е.). 2062 роки тому, в 56 років (нар. 12 липня 100 до н. е.).
43 до н.е. - Антипатр Ідуменянин, римський правитель Юдеї; батько Ірода I Великого, засновник династії Іродіадів. 2061 рік тому, в 57 років (нар. 100 до н. е.).
7 грудня 43 до н.е. - Марк Тулій Цицерон, римський державний діяч, оратор, письменник ("Про обов'язки", "Про славу", "Про філософію"). 2061 рік тому, в 63 роки (нар. 3 січня 106 до н. е.).
1 серпня 30 до н.е. - Марк Антоній, римський полководець та державний діяч, триумвір (43-33 рр. до н. е.), тричі консул (44, 34, 31 до н. е.). 2048 років тому, в 53 роки (нар. 14 січня 83 до н. е.).
12 серпня 30 до н.е. - Клеопатра VII Філопатор, єгипетська цариця (51-30 рр. до н. е.) з македонської династії Птолемеїв; донька Птолемея XII, остання з правителів еліністичного Єгипту. 2048 років тому, в 39 років (нар. 2 листопада 69 до н. е.).
23 серпня 30 до н.е. - Птолемей XV (Птолемей Цезаріон), останній фараон Єгипту (44—30 роки до н. е.); син єгипетської цариці Клеопатри і Юлія Цезаря. 2048 років тому, в 17 років (нар. 23 червня 47 до н. е.).
27 до н.е. - Марк Теренцій Варрон (Варрон Реатинський), римський вчений-енциклопедист і письменник. 2045 років тому, в 89 років (нар. 116 до н. е.).
21 вересня 19 до н.е. - Вергілій (Публій Вергілій Марон), римський поет, автор епоса "Енеїда", поетичних циклів "Буколіки", "Георгіки"). 2037 років тому, в 51 рік (нар. 15 жовтня 70 до н. е.).
18 до н.е. - Ян Сюн, давньокитайський філософ, письменник, філолог. 2036 років тому, в 35 років (нар. 53 до н. е.).
Правила життя Террі Пратчетта
Правила життя
Правила життя Террі Пратчетта

Головні події 48 - 18 до н.е. років

У битві біля мису Акцій, що на західному узбережжі Греції, останній великій морській битві античності, 2 вересня..
2 вересня 31 до н. е.
12 серпня 30 до н. е.
keyboard_arrow_left64 до н.е.
2 до н.е.keyboard_arrow_right
© 2001-18
info_outline
format_color_fill

Наверх