цей день
Заголовки
arrow_drop_down
Хронологія
Теми
популярні статті
Регіони
нові статті
Правила життя
Фотоісторії
Ще
arrow_drop_down
Моя історія
Підтримати
search menu
Хроніка подій 46 - 16 до н.е. років
16 січня 27 року до н.е. на засіданні сенату Октавіан був проголошений принцепсом і отримав титул «Август», а також щит із зображенням чотирьох своїх головних чеснот - virtus, clemetia, institia, pietas (мужність, поміркованість, справедливість, благочестя). Віднині він став іменуватись Імператор Цезар Август, а культ імператора став державною релігією Риму на наступні чотири століття.

Політичні лідери 46 - 16 до н.е. років

Вірменія: Артавазд II (54 до н.е.-34 до н.е.), Арташез II (33 до н.е.-20 до н.е.), Тигран III (20 до н.е.-10 до н.е.) • Парфія: Ород II (57 до н.е.-37 до н.е.), Пакор I (51 до н.е.-38 до н.е.), Фраат IV (37 до н.е.-2 до н.е.) • Римська імперія: Октавіан Август (27 до н.е.-14) • Римська республіка: Помпей Великий (52 до н.е.-52), Юлій Цезар (46 до н.е.-45 до н.е., 44 до н.е.), Марк Емілій Лепід (46 до н.е., 43 до н.е.-36 до н.е.), Марк Антоній (43 до н.е.-33 до н.е.).

Головні події 46 - 16 до н.е. років

Всі події 46 - 16 до н.е. років

17 березня 45 до н.е. - Поблизу міста Мунда (сучасна Іспанія) відбулась остання битва Гая Юлія Цезаря в громадянській війні проти республіканців, в якій він здолав війська Помпея Молодшого. Після перемоги Цезар зміг вільно повернутися в Рим і правити як диктатор.
29 лютого 45 до н.е. - У календарі вперше з'явилася нова дата, 29 лютого, введена Юлієм Цезарем. Рік, котрий містить 29 лютого називається високосним і складається рівно з 52-х тижнів і двох днів. Він наступає кожні чотири роки у роки, кратні чотирьом, крім тих, що закінчуються на 00 (для того, щоб такий рік вважався високосним, він повинен ділитись на 400).
1 січня 45 до н.е. - Набув чинності введений Юлієм Цезарем новий календар, що базувався на тривалості сонячного року, а не на місячних циклах, і вперше початок року став відраховуватись саме з 1 січня, а не з 1 березня.
20 березня 44 до н.е. - Під час урочистих похорон Гая Юлія Цезаря римський консул Марк Антоній оголосив заповіт імператора - своїм спадкоємцем він оголосив усиновленого внучатого небожа Гая Октавія.
2 вересня 44 до н.е. - Римський політик і оратор Марк Тулій Цицерон виголосив першу із своїх 14 політичних промов, філіпік, направлених проти Марка Антонія, друга і душеприкажчика недавно убитого Гая Юлія Цезаря. Сподіваючись на відновлення республіки, Цицерон виступив на боці сенату у його протистоянні з Антонієм і поплатився за це - після заключення триувірату між Антонієм, Октавіаном і Лепідом, Цицерон був занесений у проскрипційні списки (списки людей, що підлягали знищенню) і в грудні наступного року був убитий за наказом Марка Антонія.
15 березня 44 до н.е. - Біля 60 прибічників республіки об'єднались для вбивства тирана і під час засідання сенату в Римі закололи 56-річного римського диктатора Гая Юлія Цезаря. Головними змовниками були Гай Касій Лонгін, Марк Юній Брут і Децим Юній Брут, а приводом для вбивства стала невдала спроба Марка Антонія коронувати Цезаря як царя.
8 лютого 44 до н.е. - Імператор Гай Юлій Цезар учетверте став диктатором і всупереч римській традиції отримав повноваження без всяких часових обмежень. Публічна заява про намір правити вічно викликала невдоволення у вищих колах Риму і стала причиною змови проти Цезаря його найближчих соратників.
7 грудня 43 до н.е. - Поблизу Риму при спробі втекти від розправи був убитий найпослідовніший прихильник Республіки 63-річний сенатор Марк Тулій Цицерон. Його відрубана голова і рука були доставлені в Рим і прибиті до ораторської трибуни форуму, звідки він часто звертався до римлян з викривальними промовами проти узурпаторів влади.
14 квітня 43 до н.е. - В ході громадянської війни у Цизальпінській Галлії (нині - північ Італії) відбулась битва на Галльському форумі, в якій війська прибічників Цезаря під командуванням Гая Вібія Панси Цетроніана завдали поразки військам армії Марка Антонія.
21 квітня 43 до н.е. - Убивця Цезаря Децим Брут і його спільник Октавій нанесли Марку Антонію поразку в битві біля Мутини. В цей же день Цицерон виголосив останню зі своїх 14 промов проти Марка Антонія, оголошеного ворогом батьківщини, і згодом поплатився за це - Антоній, Октавіан і Ліпід заключили триувірат, і Цицерон, занесений у проскрипційні списки, в кінці року був убитий.
11 листопада 43 до н.е. - В Болоньї Октавій, Марк Антоній і Лепід уклали другий триумвірат, щоб оголосити війну Марку Юнію Бруту і Гаю Касію Лонгіну, вбивцям Цезаря, котрі втекли з Риму. На відміну від першого, другий триумвірат був прийнятий у законодавчому порядку і визнаний сенатом, котрий на п'ять років наділив триумвирів диктаторськими повноваженнями. Одним із перших рішень триумвірату було складення проскрипцій - списків оголошених поза законом людей, що підлягали знищенню.
23 жовтня 42 до н.е. - Після поразки у битві при Філіппах покінчив життя самогубством 43-річний Марк Юній Брут, головний змовник у справі замаху і вбивства диктатора Гая Юлія Цезаря, котру Брут організував два роки перед тим разом із Гаєм Кассієм Лонгіном сподіваючись відновити у Римі республіку.
3 вересня 36 до н.е. - У битві при Навлосі (Сицілія) Марк Віпсаній Агріппа, полководець римського консула Октавіана, здобув перемогу над Секстом Помпеєм, сином Гнея Помпея, котрий боровся з триувіратом.
2 вересня 31 до н.е. - У битві біля мису Акцій, на узбережжі Іонійського моря, у Марк Вірсаній Агріппа, воєнначальник римського консула Октавіана, розбив флот єгипетської цариці Клеопатри. Ця битва завершила громадянські війни у Римі. Через рік Октавіан завоював столицю Єгипту Александрію і його супротивник Марк Антоній, союзник і чоловік Клеопатри, покінчив життя самогубством. Згодом і Клеопатра, після невдалих спроб отримати від Октавіана гарантії власної безпеки і передачі престолу своїм дітям, позбавила себе життя. Октавіан стратив Цезаріона, сина Клеопатри і Гая Юлія Цезаря, і утвердився як одноосібний правитель Єгипту. Македонська династія правителів цієї країни припинила своє існування.
12 серпня 30 до н.е. - Після неодноразових невдалих спроб отримати від римського консула Октавіана, котрий захопив Александрію, гарантій збереження власної свободи і передачі царства своїм дітям, покінчила життя самогубством Клеопатра VII, 39-річна цариця Єгипту.
31 липня 30 до н.е. - В ході останньої війни Римської республіки війська Октавіана завдали поразки Марку Антонію у битві при Александрії. Отримавши наступного дня неправдиву звістку про те, що Клеопатра покінчила із собою, Антоній мечем заколов себе.
23 серпня 30 до н.е. - Після захоплення Єгипту римський імператор Октавіан Август наказав стратити Марка Антонія Антіла, старшого сина Марка Антонія, і Птолемея Цезаріона, останнього царя Єгипту, сина Юлія Цезаря і Клеопатри.
12 січня 29 до н.е. - Всього втретє у римській історії за рішенням римського сенату зачинено двері храму Януса в Римі в знак закінчення громадянських війн, що тривали майже 100 років (на час війни двері відчинялись в очікуванні воїнів). У серпні Октавіан святкував потрійний тріумф - перемогу біля Акції (31 р. до н.е.), завоювання Єгипту (30 р. до н.е.) і перемогу над далматинцями.
14 січня 27 до н.е. - В урочистій обстановці Октавіан склав з себе надзвичайні повноваження і оголосив про відновлення Римської республіки. Через два дні на зазадалегідь підготовленому Октавіаном сенаті він дозволив умовити себе стати принцепсом (першим громадянином, титул імператора) і називатись віднині Августом (божественним), оскільки був сином обожненого на цей час Цезаря. Октавіан також отримав щит із зобораженням чотирьох його головних чеснот - virtus, clemetia, institia, pietas (мужність, поміркованість, справедливість, благочестя).
16 січня 27 до н.е. - На засіданні сенату Октавіан був проголошений принцепсом і отримав титул «Август», а також щит із зображенням чотирьох своїх головних чеснот - virtus, clemetia, institia, pietas (мужність, поміркованість, справедливість, благочестя). Віднині він став іменуватись Імператор Цезар Август, а культ імператора став державною релігією Риму на наступні чотири століття.
24 до н.е. - Римлянами засновано колонію імператора Августа, сучасне місто Сарагоса (Іспанія).
1 червня 17 до н.е. - На секулярних (столітніх) іграх римський принцепс Октавіан Август, відновивши давню традицію проведення ігор на честь підземних богів, які вперше відбулись у 249 р. до н. е. під час першої Пунічної війни, оголосив про початок нової ери - ери загального миру, найвищими цінностями якого мали стати вірність, мир, честь, високоморальність і мужність.

Народились в 46 - 16 до н.е. роках

45 до н.е. - 6 жовтня 23, Ван Ман, перший й останній китайський імператор династії Сінь, узурпатор престолу династії Хань (9-23 рр. н. е.).
20 березня 43 до н.е. - 17 до н.е., Публій Овідій Назон, римський поет ("Наука кохання", "Метаморфози"), останній з поетів «золотої доби» римської літератури
16 листопада 42 до н.е. - 16 березня 37, Тиберій Юлій Цезар Август Тиберій (Тиберій Клавдій Нерон), другий римський імператор (14-37 рр.); з династії Юліїв-Клавдіїв.
14 січня 38 до н.е. - 14 вересня 9 до н.е., Нерон Клавдій Друз (Германік), римський полководець, підкорювач германських племен - ретів, фризів, хавків і батавів; прийомний син імператора Августа і брат імператора Тиберія.
17 до н.е. - 21, Арміній (Герман), вождь германського племені херусків; завдав римлянам поразки, що врятувала Німеччину від завоювання.

Померли в 46 - 16 до н.е. роках

44 до н.е. - Публій Нігідій Фігул, римський філософ, вчений, політик та письменник пізньої Римської республіки. 2062 роки тому, в 54 роки (нар. 98 до н. е.).
15 березня 44 до н.е. - Гай Юлій Цезар, римський політик, полководець, письменник; консул, диктатор Римської республіки (49-44 рр. до н. е.). 2062 роки тому, в 56 років (нар. 12 липня 100 до н. е.).
43 до н.е. - Антипатр Ідуменянин, римський правитель Юдеї; батько Ірода I Великого, засновник династії Іродіадів. 2061 рік тому, в 57 років (нар. 100 до н. е.).
7 грудня 43 до н.е. - Марк Тулій Цицерон, римський державний діяч, оратор, письменник ("Про обов'язки", "Про славу", "Про філософію"). 2061 рік тому, в 63 роки (нар. 3 січня 106 до н. е.).
1 серпня 30 до н.е. - Марк Антоній, римський полководець та державний діяч, триумвір (43-33 рр. до н. е.), тричі консул (44, 34, 31 до н. е.). 2048 років тому, в 53 роки (нар. 14 січня 83 до н. е.).
12 серпня 30 до н.е. - Клеопатра VII Філопатор, єгипетська цариця (51-30 рр. до н. е.) з македонської династії Птолемеїв; донька Птолемея XII, остання з правителів еліністичного Єгипту. 2048 років тому, в 39 років (нар. 2 листопада 69 до н. е.).
23 серпня 30 до н.е. - Птолемей XV (Птолемей Цезаріон), останній фараон Єгипту (44—30 роки до н. е.); син єгипетської цариці Клеопатри і Юлія Цезаря. 2048 років тому, в 17 років (нар. 23 червня 47 до н. е.).
27 до н.е. - Марк Теренцій Варрон (Варрон Реатинський), римський вчений-енциклопедист і письменник. 2045 років тому, в 89 років (нар. 116 до н. е.).
21 вересня 19 до н.е. - Вергілій (Публій Вергілій Марон), римський поет, автор епоса "Енеїда", поетичних циклів "Буколіки", "Георгіки"). 2037 років тому, в 51 рік (нар. 15 жовтня 70 до н. е.).
18 до н.е. - Ян Сюн, давньокитайський філософ, письменник, філолог. 2036 років тому, в 35 років (нар. 53 до н. е.).
17 до н.е. - Публій Овідій Назон, римський поет ("Наука кохання", "Метаморфози"), останній з поетів «золотої доби» римської літератури 2035 років тому, в 26 років (нар. 20 березня 43 до н. е.).

Головні події 46 - 16 до н.е. років

12 серпня 30 року до нашої ери після неодноразових невдалих спроб отримати від римського консула Октавіана, котр..
12 серпня 30 до н. е.
keyboard_arrow_left62 до н.е.
0keyboard_arrow_right
© 2001-18
info_outline
format_color_fill

Наверх