Командор (
фр.) - 1. За середньовіччя — одне з вищих звань у чернечо-лицарських орденах. 2. Один з вищих ступенів в ієрархії масонських лож. 3. В Росії у 18 — на початку 19 ст. флотський чин між капітаном 1-го рангу і контр-адміралом 4-го ступеня. 4. В Україні (до 1926 р.), у країнах Західної Європи і США — звання голови яхт-клубу. 5. Керівник кінних, лижних, велосипедних, мотоциклетних, автомобільних та інших пробігів та екскурсій. 6.
заст. Капітан — К. в Англії, Голландії, Іспанії та деяких інших країнах — начальник загону суден, який не має адміральського звання.
1. Словник іншомовних слів, за редакцією члена-кореспондента АН УРСР О. С. Мельничука - 1-е видання, Київ: Головна редакція «Українська радянська енциклопедія» (УРЕ), 1974 - 776 с.
2. Універсальний словник-енциклопедія, УСЕ - 2-е видання, доповнене, Київ: "Всеувито", Львів: "Атлас", 2001 - 1575 с.
3. Тлумачний словник чужомовних слів в українській мові. Правопис. Граматика, Сліпушко О.М., Київ: "Криниця", 1999 - 511 с.
4.
Українська Радянська Енциклопедія, за редакцією М. П. Бажана - 2-е видання, Київ: Головна редакція «Українська радянська енциклопедія» (УРЕ), 1977-85
Командир