Кома (1) (гр. κῶμα — глибокий сон) - стан непритомності з порушенням чутливості й рефлексів, розладом життєво важливих функцій — кровообігу, дихання. У вузькому розумінні К. означає найбільший ступінь пригнічення центральної нервової системи, за яким слідує смерть мозку, повною відсутністю свідомості, арефлексією і розладами регулювання важливих функцій організму.

Надіслати

Посилання

D&M © Володимир Лук'янюк 2001-13