Індикт - Словник іншомовних слів

Індикт

(давньогр. Ινδικτιών — проголошення) - 1. У Стародавньому Римі — 15-річний період, протягом якого римляни три рази збирали данину з переможених на завойованих територіях. 2. Найменування року в літочисленні за 15-річними циклами в християнських країнах у середні віки. 3. Великий індикт — період, за який фази Місяця і дні тижня припадають на ті ж числа місяця, 532 року. Прийнято було відраховувати від початку візантійської ери: наприклад, десятий великий І. почався у 719 році до н. е., 12-й — у 345 році, 15-й — у 1941 році.

1. Словник іншомовних слів, за редакцією члена-кореспондента АН УРСР О. С. Мельничука - 1-е видання, Київ: Головна редакція «Українська радянська енциклопедія» (УРЕ), 1974 - 776 с.
2. Універсальний словник-енциклопедія, УСЕ - 2-е видання, доповнене, Київ: "Всеувито", Львів: "Атлас", 2001 - 1575 с.
3. Тлумачний словник чужомовних слів в українській мові. Правопис. Граматика, Сліпушко О.М., Київ: "Криниця", 1999 - 511 с.
4. Українська Радянська Енциклопедія, за редакцією М. П. Бажана - 2-е видання, Київ: Головна редакція «Українська радянська енциклопедія» (УРЕ), 1977-85