СЛОВНИК іншомовних слів
З
Іді
Ізо
Імп
Іно
Іпо
Й
Інвокація
(від лат. invocare — закликати) - 1. Звернення до вищих сил чи людини з проханням; молитва, заклинання. 2. У деяких релігійних практиках — ритуал, пов'язаний з прийняттям чужих якостей (як правило, надприродних) у власне тіло.
Надіслати
Див. також: Окультизм, Теургія.
Посилання
1. Словник іншомовних слів, за редакцією члена-кореспондента АН УРСР О. С. Мельничука - 1-е видання, Київ: Головна редакція «Українська радянська енциклопедія» (УРЕ), 1974 - 776 с.
2. Універсальний словник-енциклопедія, УСЕ - 2-е видання, доповнене, Київ: "Всеувито", Львів: "Атлас", 2001 - 1575 с.
3. Тлумачний словник чужомовних слів в українській мові. Правопис. Граматика, Сліпушко О.М., Київ: "Криниця", 1999 - 511 с.
4. Українська Радянська Енциклопедія, за редакцією М. П. Бажана - 2-е видання, Київ: Головна редакція «Українська радянська енциклопедія» (УРЕ), 1977-85
Інвойс
Інволюта
Словник іншомовних слів у Google+
Словник іншомовних слів у ВКонтакте
Словник іншомовних слів у Facebook
Словник іншомовних слів у Twitter