Імунітет - Словник іншомовних слів

Імунітет

(від лат. immunitas — звільнення, свобода) - 1. мед., біол. Несприйнятливість організмів до збудників інфекційних хвороб та впливу деяких отрут. Розрізняють І. природний, що є стійкою видовою ознакою, та І. набутий, який виникає внаслідок перенесеного захворювання або внаслідок імунізації. 2. За середньовіччя — надання феодалові судових, фінансових та адміністративних прав на певній території. 3. Виключне право не підлягати деяким загальним законам, що надається особам, які займають особливе становище в державі.

1. Словник іншомовних слів, за редакцією члена-кореспондента АН УРСР О. С. Мельничука - 1-е видання, Київ: Головна редакція «Українська радянська енциклопедія» (УРЕ), 1974 - 776 с.
2. Універсальний словник-енциклопедія, УСЕ - 2-е видання, доповнене, Київ: "Всеувито", Львів: "Атлас", 2001 - 1575 с.
3. Тлумачний словник чужомовних слів в українській мові. Правопис. Граматика, Сліпушко О.М., Київ: "Криниця", 1999 - 511 с.
4. Українська Радянська Енциклопедія, за редакцією М. П. Бажана - 2-е видання, Київ: Головна редакція «Українська радянська енциклопедія» (УРЕ), 1977-85