СЛОВНИК іншомовних слів
Е
Є
Ж
З
І
К
Л
Єпископ
(гр. επίσκοπος — наглядач, охоронець) - 1. Вищий духовний чин єпархії у християнській церкві. 2. Титулярний Є. — єпископ католицької церкви, який не керує окремою діоцезією. 3. У Стародавній Греції — політичний агент, що його Афіни засилали в союзні держави для нагляду за виконанням союзницьких договорів. 4. У ранньохристиянських громадах II ст. — виборна особа, що відала майновими й судовими справами.
Надіслати
Див. також: Архієрей, Архімандрит, Вікарій, Екзарх, Ієрарх, Кардинал (1), Митрополит, Ординарій, Патріарх.
Посилання
1. Словник іншомовних слів, за редакцією члена-кореспондента АН УРСР О. С. Мельничука - 1-е видання, Київ: Головна редакція «Українська радянська енциклопедія» (УРЕ), 1974 - 776 с.
2. Універсальний словник-енциклопедія, УСЕ - 2-е видання, доповнене, Київ: "Всеувито", Львів: "Атлас", 2001 - 1575 с.
3. Тлумачний словник чужомовних слів в українській мові. Правопис. Граматика, Сліпушко О.М., Київ: "Криниця", 1999 - 511 с.
4. Українська Радянська Енциклопедія, за редакцією М. П. Бажана - 2-е видання, Київ: Головна редакція «Українська радянська енциклопедія» (УРЕ), 1977-85
Єпархія
Єпископія
Словник іншомовних слів у Google+
Словник іншомовних слів у ВКонтакте
Словник іншомовних слів у Facebook
Словник іншомовних слів у Twitter