Емпіріокритицизм (
фр. empiriocriticisme від гр. ἐμπειρία — досвід і κριτική — судження) - напрям у
філософії кінця ХІХ— початку ХХ ст., який існування матеріального світу розглядає як явище свідомості, як
комплекс відчуттів. Основи Е. розробляли у своїх працях австрійський фізик і філософ Е. Мах і швейцарський філософ Р. Авенаріус; махізм.
1. Словник іншомовних слів, за редакцією члена-кореспондента АН УРСР О. С. Мельничука - 1-е видання, Київ: Головна редакція «Українська радянська енциклопедія» (УРЕ), 1974 - 776 с.
2. Універсальний словник-енциклопедія, УСЕ - 2-е видання, доповнене, Київ: "Всеувито", Львів: "Атлас", 2001 - 1575 с.
3. Тлумачний словник чужомовних слів в українській мові. Правопис. Граматика, Сліпушко О.М., Київ: "Криниця", 1999 - 511 с.
4.
Українська Радянська Енциклопедія, за редакцією М. П. Бажана - 2-е видання, Київ: Головна редакція «Українська радянська енциклопедія» (УРЕ), 1977-85
Емпієма