Диз'юнкція (
від лат. disjunctio — роз'єднання) - логічна операція, за якою твердження, складене з кількох інших тверджень, є істинним, якщо істинним є хоча б одне із складови тверджень. Складене твердження буде помилковим, якщо помилковими є всі складові цбого твердження. Аналог сполучника «або» в природній мові, коли він вживається у формі «або те, або те, або обидва відразу».
1. Словник іншомовних слів, за редакцією члена-кореспондента АН УРСР О. С. Мельничука - 1-е видання, Київ: Головна редакція «Українська радянська енциклопедія» (УРЕ), 1974 - 776 с.
2. Універсальний словник-енциклопедія, УСЕ - 2-е видання, доповнене, Київ: "Всеувито", Львів: "Атлас", 2001 - 1575 с.
3. Тлумачний словник чужомовних слів в українській мові. Правопис. Граматика, Сліпушко О.М., Київ: "Криниця", 1999 - 511 с.
4.
Українська Радянська Енциклопедія, за редакцією М. П. Бажана - 2-е видання, Київ: Головна редакція «Українська радянська енциклопедія» (УРЕ), 1977-85
Дидрахма