Гаучо - Словник іншомовних слів

Гаучо

(ісп. gáucho від арабського chauia — пастух) - жителі південноамериканських пампасів, які, як правило, займаються круглорічним випасом великої рогатої худоби; пастух. Аналог північноамериканського терміну ковбой. Як правило, Г. стосується жителів Патагонії, Уругваю і Півдня Чилі. На Півночі Чилі їх називають хуасо, в Перу — калан, у Колумбії і Венесуелі — ланеро, на Кубі — гуахіро, в Мексиці — вакеро.

1. Словник іншомовних слів, за редакцією члена-кореспондента АН УРСР О. С. Мельничука - 1-е видання, Київ: Головна редакція «Українська радянська енциклопедія» (УРЕ), 1974 - 776 с.
2. Універсальний словник-енциклопедія, УСЕ - 2-е видання, доповнене, Київ: "Всеувито", Львів: "Атлас", 2001 - 1575 с.
3. Тлумачний словник чужомовних слів в українській мові. Правопис. Граматика, Сліпушко О.М., Київ: "Криниця", 1999 - 511 с.
4. Українська Радянська Енциклопедія, за редакцією М. П. Бажана - 2-е видання, Київ: Головна редакція «Українська радянська енциклопедія» (УРЕ), 1977-85