Банда - Словник іншомовних слів

Банда

(іт. banda — загін від лат. bandum — прапор) - 1. Основна військова і територіальна адміністративна одиниця Візантійської імперії на чолі з комітом; сім Б. утворювали турму. 2. Озброєна група людей, що вчинює злочинні дії; в широкому розумінні — всяка злочинна зграя, кліка. 3. Мідний духовий оркестр, що в деяких оперних виставах супроводжує дію на сцені або за сценою; в симфонічній музиці — додатковий ансамбль, розміщений окремо від основного складу оркестру.

1. Словник іншомовних слів, за редакцією члена-кореспондента АН УРСР О. С. Мельничука - 1-е видання, Київ: Головна редакція «Українська радянська енциклопедія» (УРЕ), 1974 - 776 с.
2. Універсальний словник-енциклопедія, УСЕ - 2-е видання, доповнене, Київ: "Всеувито", Львів: "Атлас", 2001 - 1575 с.
3. Тлумачний словник чужомовних слів в українській мові. Правопис. Граматика, Сліпушко О.М., Київ: "Криниця", 1999 - 511 с.
4. Українська Радянська Енциклопедія, за редакцією М. П. Бажана - 2-е видання, Київ: Головна редакція «Українська радянська енциклопедія» (УРЕ), 1977-85