Фронт (
фр. front від лат. frons — лоб, чоло, чільна сторона) - 1. У шикуванні військ — лицьова сторона. 2. У бойовому порядку — сторона військової частини, обернена до ворога. 3. Місце, район, де відбуваються воєнні дії. 4. Перехідна зона між двома різними за властивостями масами в атмосфері. 5.
спец. Передня, лицева частина чого-небудь. 6. Найбільше військове з'єднання, що діє під час війни під командуванням одного воєначальника. 7.
перен. Місце, на якому одночасно виконується кілька процесів, робіт; ділянка, галузь діяльності, що охоплює одночасно різні об'єкти. 8.
діал. Фасад.
1. Словник іншомовних слів, за редакцією члена-кореспондента АН УРСР О. С. Мельничука - 1-е видання, Київ: Головна редакція «Українська радянська енциклопедія» (УРЕ), 1974 - 776 с.
2. Універсальний словник-енциклопедія, УСЕ - 2-е видання, доповнене, Київ: "Всеувито", Львів: "Атлас", 2001 - 1575 с.
3. Тлумачний словник чужомовних слів в українській мові. Правопис. Граматика, Сліпушко О.М., Київ: "Криниця", 1999 - 511 с.
4.
Українська Радянська Енциклопедія, за редакцією М. П. Бажана - 2-е видання, Київ: Головна редакція «Українська радянська енциклопедія» (УРЕ), 1977-85
Фрондер