Тритон (1) (
гр. Τρίτωνας) - 1. У давньогрецькій міфології — син бога морів Посейдона — морське божество з людським тулубом, звірячим обличчям і дельфінячим хвостом. В руках у Т. раковина, звуками якої він, за велінням Посейдона, розбурхує і заспокоює море. 2. Найбільший (діаметр близько 2706 км) серед супутників Нептуна (відстань від Нептуна 394 700 км), температура на поверхні — 34,5 K (-235°C); єдиний великий супутник Сонячної системи, який обертається навколо своєї планети в протилежний бік від обертання планети навколо своєї осі. Відкритий 10 жовтня 1846 англійським астрономом Вільямом Ласселлем.
1. Словник іншомовних слів, за редакцією члена-кореспондента АН УРСР О. С. Мельничука - 1-е видання, Київ: Головна редакція «Українська радянська енциклопедія» (УРЕ), 1974 - 776 с.
2. Універсальний словник-енциклопедія, УСЕ - 2-е видання, доповнене, Київ: "Всеувито", Львів: "Атлас", 2001 - 1575 с.
3. Тлумачний словник чужомовних слів в українській мові. Правопис. Граматика, Сліпушко О.М., Київ: "Криниця", 1999 - 511 с.
4.
Українська Радянська Енциклопедія, за редакцією М. П. Бажана - 2-е видання, Київ: Головна редакція «Українська радянська енциклопедія» (УРЕ), 1977-85
Тритій