Топос - Словник іншомовних слів

Топос

(давньогр. τόπος — місце) - 1. У класичній грецькій риториці — загальноприйнятий аргумент, напр., «всі колись помирають»; «загальне місце». 2. мат. Множини з певною внутрішньою структурою. 3. соціол. Набір певних ознак (напр., мовних, смакових, поведінкових), що вирізняють соціальну групу серед інших.

1. Словник іншомовних слів, за редакцією члена-кореспондента АН УРСР О. С. Мельничука - 1-е видання, Київ: Головна редакція «Українська радянська енциклопедія» (УРЕ), 1974 - 776 с.
2. Універсальний словник-енциклопедія, УСЕ - 2-е видання, доповнене, Київ: "Всеувито", Львів: "Атлас", 2001 - 1575 с.
3. Тлумачний словник чужомовних слів в українській мові. Правопис. Граматика, Сліпушко О.М., Київ: "Криниця", 1999 - 511 с.
4. Українська Радянська Енциклопедія, за редакцією М. П. Бажана - 2-е видання, Київ: Головна редакція «Українська радянська енциклопедія» (УРЕ), 1977-85