Стихія - Словник іншомовних слів

Стихія

(гр., елемент) - 1. В античній філософії — одна з матеріальних першооснов буття (повітря, земля, вогонь, вода). 2. Явище природи, що виступає як нездоланна і часто руйнівна сила, а також сфера, середовище його виявлення. 3. Явище суспільного життя, що відбувається без регулюючого впливу людей, суспільства; хаос, анархія. 4. Суспільне середовище, маса людей, які діють без керівництва, неорганізоване, сліпо. 5. перен. Звичне для когось середовище, оточення, сфера.

1. Словник іншомовних слів, за редакцією члена-кореспондента АН УРСР О. С. Мельничука - 1-е видання, Київ: Головна редакція «Українська радянська енциклопедія» (УРЕ), 1974 - 776 с.
2. Універсальний словник-енциклопедія, УСЕ - 2-е видання, доповнене, Київ: "Всеувито", Львів: "Атлас", 2001 - 1575 с.
3. Тлумачний словник чужомовних слів в українській мові. Правопис. Граматика, Сліпушко О.М., Київ: "Криниця", 1999 - 511 с.
4. Українська Радянська Енциклопедія, за редакцією М. П. Бажана - 2-е видання, Київ: Головна редакція «Українська радянська енциклопедія» (УРЕ), 1977-85