Сингулярність (
від лат. singularis — ізольований, своєрідний) - 1. Одиничність сутності, події, явища. 2.
мат. Точка, в якій щось (напр., значення
функції) має нерегулярності поведінки (напр., прямує до нескінченності). 3.
техн. Межа, за якою передбачення моделі втрачають зміст. 4.
фіз. Гравітаційна С. — точка простору-часу, в якій величини, що описують
гравітаційне поле, стають нескінченими або невизначеними. 5.
астр. Космологічна С. — стан Всесвіту, для якого характерні нескінченні значення густини і температури речовини. 6.
розм. Гіпотетичне майбутнє, коли обчислювальні можливості
комп''ютера перевищать можливості людського мозку.
1. Словник іншомовних слів, за редакцією члена-кореспондента АН УРСР О. С. Мельничука - 1-е видання, Київ: Головна редакція «Українська радянська енциклопедія» (УРЕ), 1974 - 776 с.
2. Універсальний словник-енциклопедія, УСЕ - 2-е видання, доповнене, Київ: "Всеувито", Львів: "Атлас", 2001 - 1575 с.
3. Тлумачний словник чужомовних слів в українській мові. Правопис. Граматика, Сліпушко О.М., Київ: "Криниця", 1999 - 511 с.
4.
Українська Радянська Енциклопедія, за редакцією М. П. Бажана - 2-е видання, Київ: Головна редакція «Українська радянська енциклопедія» (УРЕ), 1977-85
Сингулярний