Поляризація - 1. Надання, набуття орієнтації, полярності. 2. П. атомів — зміщення електронів в атомі відносно ядра від діяння зовнішнього електричного поля. 3. П. світла — перетворення природного світла, де коливання напруженості електричного поля Е (або магнітного — Н) відбувається в різних площинах, в пучки поляризованого світла, тобто такого світла, де коливання відбувається переважно в одній із площин. 4. П. електронів — наявність переважної орієнтації спінів електронів в даному стані. 5. П. діелектриків — стан речовини (діелектрика), який характеризується наявністю дипольного моменту в будь-якому об'ємі його. 6. П. електрохімічна (гальванічна) зміна різниці потенціалів на межі електрод- розчин.
1. Словник іншомовних слів, за редакцією члена-кореспондента АН УРСР О. С. Мельничука - 1-е видання, Київ: Головна редакція «Українська радянська енциклопедія» (УРЕ), 1974 - 776 с.
2. Універсальний словник-енциклопедія, УСЕ - 2-е видання, доповнене, Київ: "Всеувито", Львів: "Атлас", 2001 - 1575 с.
3. Тлумачний словник чужомовних слів в українській мові. Правопис. Граматика, Сліпушко О.М., Київ: "Криниця", 1999 - 511 с.
4.
Українська Радянська Енциклопедія, за редакцією М. П. Бажана - 2-е видання, Київ: Головна редакція «Українська радянська енциклопедія» (УРЕ), 1977-85
Поляризатор