Полюс (
лат., гр., букв. — вісь) - 1. Один з крайніх пунктів, протилежних один одному; найвища точка, межа, границя. 2. Точка перетину уявної осі обертання Землі з її поверхнею (П. географічнbй). 3. Точка перетину магнітної осі Землі з її поверхнею (П. геомагнітний). 4. Точка перетину осі світу з небесною сферою (П. світу). 5. Найнедоступніша, малодосліджена область Арктики, Антарктики (П. відносної недоступності). 6. Пункт на земній поверхні, де спостерігаються найнижчі температури повітря (П. холоду). 7. Місця найрізкішого виявлення магнітних властивостей (магнітний П. ) або електричних властивостей (електричний П.). 8. Точка, з якою пов'язані полярні координати. 9. Те саме, що й електрод (анод або катод) джерел постійного електричного струму, напр., гальванічного елемента або електричного акумулятора.
1. Словник іншомовних слів, за редакцією члена-кореспондента АН УРСР О. С. Мельничука - 1-е видання, Київ: Головна редакція «Українська радянська енциклопедія» (УРЕ), 1974 - 776 с.
2. Універсальний словник-енциклопедія, УСЕ - 2-е видання, доповнене, Київ: "Всеувито", Львів: "Атлас", 2001 - 1575 с.
3. Тлумачний словник чужомовних слів в українській мові. Правопис. Граматика, Сліпушко О.М., Київ: "Криниця", 1999 - 511 с.
4.
Українська Радянська Енциклопедія, за редакцією М. П. Бажана - 2-е видання, Київ: Головна редакція «Українська радянська енциклопедія» (УРЕ), 1977-85
Полька