Полк - Словник іншомовних слів

Полк

(пол. рułk від давньо-нім. folk чи англосакс. folc — військо, загін) - 1. Історично — окремий військовий підрозділ, найнятий або рекрутований в певній місцевості як допоміжне військо феодала для виконання окремих завдань. 2. Адміністративно-територіальна і військова одиниця в Гетьманщині XVII-XVIII століть. 3. Організаційно і тактично самостійний військовий підрозділ сучасної армії чисельністю від 500 до 3 тисяч чоловік.

1. Словник іншомовних слів, за редакцією члена-кореспондента АН УРСР О. С. Мельничука - 1-е видання, Київ: Головна редакція «Українська радянська енциклопедія» (УРЕ), 1974 - 776 с.
2. Універсальний словник-енциклопедія, УСЕ - 2-е видання, доповнене, Київ: "Всеувито", Львів: "Атлас", 2001 - 1575 с.
3. Тлумачний словник чужомовних слів в українській мові. Правопис. Граматика, Сліпушко О.М., Київ: "Криниця", 1999 - 511 с.
4. Українська Радянська Енциклопедія, за редакцією М. П. Бажана - 2-е видання, Київ: Головна редакція «Українська радянська енциклопедія» (УРЕ), 1977-85