Отаман - Словник іншомовних слів

Отаман

(тюрк. ataman від ata men — предок, батько людей) - 1. У степових народів — старший у справі, керівник, вождь. 2. Носій владних повноважень, як правило, військових або військово-адміністративних. 3. Офіцерське звання у деяких військових формуваннях, яке прирівнювалося до чину майора.

1. Словник іншомовних слів, за редакцією члена-кореспондента АН УРСР О. С. Мельничука - 1-е видання, Київ: Головна редакція «Українська радянська енциклопедія» (УРЕ), 1974 - 776 с.
2. Універсальний словник-енциклопедія, УСЕ - 2-е видання, доповнене, Київ: "Всеувито", Львів: "Атлас", 2001 - 1575 с.
3. Тлумачний словник чужомовних слів в українській мові. Правопис. Граматика, Сліпушко О.М., Київ: "Криниця", 1999 - 511 с.
4. Українська Радянська Енциклопедія, за редакцією М. П. Бажана - 2-е видання, Київ: Головна редакція «Українська радянська енциклопедія» (УРЕ), 1977-85