Орда (
тюрк., орду — палатка хана, стоянка) - 1. У тюркських і монгольських народів спершу назва військово-адміністративної організації, згодом — стоянки кочовиків, об'єднання кількох племен; за середньовіччя — ставка хана, столиця; назва тюрко-монгольських феодальних держав (напр., Золота Орда). 2. Застарілий термін, що вживався в історичній літературі для позначення дородових об'єднань первісної людини. Інша назва — первісне стадо. 3. Термін, який означав в минулому як родові, так і територіальні групи у первісних народів. 4.
перен. Неорганізована, безладна юрба.
1. Словник іншомовних слів, за редакцією члена-кореспондента АН УРСР О. С. Мельничука - 1-е видання, Київ: Головна редакція «Українська радянська енциклопедія» (УРЕ), 1974 - 776 с.
2. Універсальний словник-енциклопедія, УСЕ - 2-е видання, доповнене, Київ: "Всеувито", Львів: "Атлас", 2001 - 1575 с.
3. Тлумачний словник чужомовних слів в українській мові. Правопис. Граматика, Сліпушко О.М., Київ: "Криниця", 1999 - 511 с.
4.
Українська Радянська Енциклопедія, за редакцією М. П. Бажана - 2-е видання, Київ: Головна редакція «Українська радянська енциклопедія» (УРЕ), 1977-85
Орґанза