Номен - Словник іншомовних слів

Номен

(лат. nomen — родове ім'я) - 1. Родова частина повного давньоримського імені — певний аналог сучасного прізвища, напр., в імені майбутнього першого імператора Риму Гая Октавія номеном є "Октавій", а після його усиновлення Юлієм Цезарем — "Цезар Октавіан". 2. Слово як позначення предмета.

1. Словник іншомовних слів, за редакцією члена-кореспондента АН УРСР О. С. Мельничука - 1-е видання, Київ: Головна редакція «Українська радянська енциклопедія» (УРЕ), 1974 - 776 с.
2. Універсальний словник-енциклопедія, УСЕ - 2-е видання, доповнене, Київ: "Всеувито", Львів: "Атлас", 2001 - 1575 с.
3. Тлумачний словник чужомовних слів в українській мові. Правопис. Граматика, Сліпушко О.М., Київ: "Криниця", 1999 - 511 с.
4. Українська Радянська Енциклопедія, за редакцією М. П. Бажана - 2-е видання, Київ: Головна редакція «Українська радянська енциклопедія» (УРЕ), 1977-85