Муза (
гр.) - 1. В давньогрецькій міфології кожна з дев'яти богинь — покровительок поезії, мистецтв і наук (Кліо, Евтерпа, Талія, Мельпомена, Терпсіхора, Ерато, Полігімнія, Уранія та Калліопа — дочки Зевса і Мнемосини, за іншими варіантами — Урана і Геї). Храми на їх честь називали мусейонами (звідси — "музей" та "музика"). Вважалось, що М. володіють талантом передбачення, люблять і надихають співців і поетів. 2.
перен. Джерело поетичного натхнення; творчість поета з його індивідуальними особливостями.
1. Словник іншомовних слів, за редакцією члена-кореспондента АН УРСР О. С. Мельничука - 1-е видання, Київ: Головна редакція «Українська радянська енциклопедія» (УРЕ), 1974 - 776 с.
2. Універсальний словник-енциклопедія, УСЕ - 2-е видання, доповнене, Київ: "Всеувито", Львів: "Атлас", 2001 - 1575 с.
3. Тлумачний словник чужомовних слів в українській мові. Правопис. Граматика, Сліпушко О.М., Київ: "Криниця", 1999 - 511 с.
4.
Українська Радянська Енциклопедія, за редакцією М. П. Бажана - 2-е видання, Київ: Головна редакція «Українська радянська енциклопедія» (УРЕ), 1977-85
Муедзин