Меандр - Словник іншомовних слів

Меандр

(вл. гр. Μαίανδρος) - 1. У давньогрецькій міфології — син Океану і Тетіс, покровитель ріки Меандр в Малій Азії (тепер — Великий Мендерес), звідки й назва. 2. Вигин річища ріки, що утворюється в результаті циркуляції води в річковому потоці; характерний для рівнинних річок. Від давньої назви річки Меандру в Малій Азії (тепер — Великий Мендес). 3. Тип геометричного орнаменту у вигляді ламаної безперервної лінії з завитками. 4. Безкінечний, періодичний, прямокутний сигнал з прогальністю 2. 5. мат. Замкнута крива, що перетинає пряму лінію кілька разів.

1. Словник іншомовних слів, за редакцією члена-кореспондента АН УРСР О. С. Мельничука - 1-е видання, Київ: Головна редакція «Українська радянська енциклопедія» (УРЕ), 1974 - 776 с.
2. Універсальний словник-енциклопедія, УСЕ - 2-е видання, доповнене, Київ: "Всеувито", Львів: "Атлас", 2001 - 1575 с.
3. Тлумачний словник чужомовних слів в українській мові. Правопис. Граматика, Сліпушко О.М., Київ: "Криниця", 1999 - 511 с.
4. Українська Радянська Енциклопедія, за редакцією М. П. Бажана - 2-е видання, Київ: Головна редакція «Українська радянська енциклопедія» (УРЕ), 1977-85