Мандат - Словник іншомовних слів

Мандат

(лат., від доручаю) - 1. Повноваження, доручення, наказ. 2. Документ, що стверджує повноваження даної особи (напр., депутатський М.). 3. В міжнародному праві документ, що засвідчував особливий вид колоніальної залежності; встановлений Лігою націй для країн-переможниць у 1-й світовій війні на управління колишніми німецькими колоніями і володіннями Туреччини. Після 2-ї світової війни систему М. ліквідовано, а підмандатні країни, що не стали самостійними, перейшли під опіку ООН.

1. Словник іншомовних слів, за редакцією члена-кореспондента АН УРСР О. С. Мельничука - 1-е видання, Київ: Головна редакція «Українська радянська енциклопедія» (УРЕ), 1974 - 776 с.
2. Універсальний словник-енциклопедія, УСЕ - 2-е видання, доповнене, Київ: "Всеувито", Львів: "Атлас", 2001 - 1575 с.
3. Тлумачний словник чужомовних слів в українській мові. Правопис. Граматика, Сліпушко О.М., Київ: "Криниця", 1999 - 511 с.
4. Українська Радянська Енциклопедія, за редакцією М. П. Бажана - 2-е видання, Київ: Головна редакція «Українська радянська енциклопедія» (УРЕ), 1977-85