Легат - Словник іншомовних слів

Легат

(лат. legatus, від legare — посилати, призначати, делегувати) - 1. У Стародавньому Римі посол; у період пізньої республіки призначувана сенатом службова особа, що перебувала при полководцях або правителях провінцій як їх помічник; у період принципату — намісник імперської провінції. 2. Духовна особа, дипломатичний представник папи римського у країні, що не має дипломатичних відносин з Ватиканом. 3. У цивільному праві — доручення в заповіті спадкоємцю виконання якогось зобов'язання на користь іншої особи (осіб).

1. Словник іншомовних слів, за редакцією члена-кореспондента АН УРСР О. С. Мельничука - 1-е видання, Київ: Головна редакція «Українська радянська енциклопедія» (УРЕ), 1974 - 776 с.
2. Універсальний словник-енциклопедія, УСЕ - 2-е видання, доповнене, Київ: "Всеувито", Львів: "Атлас", 2001 - 1575 с.
3. Тлумачний словник чужомовних слів в українській мові. Правопис. Граматика, Сліпушко О.М., Київ: "Криниця", 1999 - 511 с.
4. Українська Радянська Енциклопедія, за редакцією М. П. Бажана - 2-е видання, Київ: Головна редакція «Українська радянська енциклопедія» (УРЕ), 1977-85